Справа № 127/33137/24
Провадження 3/127/7960/24
06 березня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
03.10.2024 інспектором взводу № 3 роти № 1 батальйону УПП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Войцещуком О.А. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 141642. З даного протоколу вбачається, що «03.10.2024 о 01 год. 17 хв. у м. Вінниця по вулиці Олега Антонова, 24, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: уповільнене мовлення, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій у встановленому законом порядку відмовився за місцем зупинки», тим самим ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав, вказуючи на те, що він не перебував в стані наркотичного сп'яніння та від проходження огляду на стан сп'яніння не відмовлявся.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Бєрєснєв І.Р. підтримав подане 13.01.2025 клопотання та просив суд закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, аргументуючи тим, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не відмовлявся від проведення огляду на стан сп'яніння, докази правопорушення відсутні, порушено порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бєрєснєва І.Р., дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає адміністративна відповідальність.
Оцінюючи доводи захисника - адвоката Бєрєснєва І.Р., що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, судом враховано наступне.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є: по-перше - керування транспортним засобом, а по-друге - перебування в стані сп'яніння. Відсутність будь-якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Управління транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв незалежно від того, керує особа транспортним засобом, що рухається своїм ходом або за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим із моменту, коли він почав рухатися.
Твердження захисника, що ОСОБА_1 лише перебував біля транспортного засобу, до якого підійшов щоб поїхати до дівчини, суд оцінює критично, враховуючи наступне.
З відеозаписів з нагрудних камер поліцейських - ID реєстраторів 468918 та 468924, наявних в матеріалах справи і досліджених судом в ході розгляду справи (надалі - відеозаписи), чітко вбачається, що під час наближення працівників поліції до транспортного засобу «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 перебуває в автомобілі на місці водія, після чого виходить із-за керма (час запису ID реєстраторів 468918 та 468924 - 01 год. 09 хв.). В подальшому на відеозаписах ОСОБА_1 повідомляє, що повертався з роботи («з об'єкта») і пояснює чому заїхав у двір багатоповерхівки.
В судовому ж засіданні ОСОБА_1 говорив про те, що:
1)він приїхав зовсім на іншому транспортному засобі і цим не керував;
2)він взагалі був у друга і лише мав намір поїхати до дівчини;
3)він приїхав щоб зміни автомобіль, бо той яким він керував мав несправність, і на іншому прямувати до дружини. Тобто протягом розгляду справи у ОСОБА_1 з'являлись різні варіанти на спростування керування ним транспортним засобом «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , 03.10.2024 о 01 год. 17 хв. у м. Вінниця по вулиці Олега Антонова біля будинку № 24.
При цьому на відеозаписах ОСОБА_1 не заперечує, що керував транспортним засобом, а навпаки говорить про те, що розуміє, що його було зупинено через те, що він рухався під час дії комендантської години (час запису ID реєстраторів 468918 та 468924 - 01 год. 25 хв.).
Оцінюючи пояснення надані в судовому засіданні та наявні в матеріалах докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що працівниками поліції під час руху в комендантську годину був помічений транспортний засобів «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , за яким і попрямували патрульні, але той заїхав у двір багатоповерхівки на парковку і під час завершення паркування до водія підішли працівники поліції.
Отже, враховуючи вищевказане, заслухавши пояснення і заперечення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що 03.10.2024 о 01 год. 17 хв. у м. Вінниця по вулиці Олега Антонова біля будинку № 24, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_2 .
Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б спростовували даний факт, матеріали справи не містять.
В ході розгляду справи судом встановлено, що 03.10.2024 о 01 год. 17 хв., у м. Вінниця по вулиці Олега Антонова біля будинку № 24, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння.
Підпункт «а» пункту 2.9 ПДР України прямо та категорично забороняє керувати транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, п. 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (надалі - Інструкція), визначено ознаки наркотичного сп'яніння, якими є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З відеозаписів вбачається, що під час спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 у них виникла підозра про перебування водія в стані наркотичного сп'яніння, у зв'язку із чим ОСОБА_1 було неодноразово запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, що також зафіксовано в подальшому в протоколі про адміністративне правопорушення (час запису ID реєстраторів 468918 та 468924 - 01 год. 10 хв., 01 год. 15 хв., 01 год. 25 хв., 01 год. 27 хв.).
Згідно із п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Судом встановлена наявність правової підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння.
Оцінюючи доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Бєрєснєва І.Р. про порушення порядку проведення огляду, судом враховано наступне.
Відповідно до п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (зі змінами) (надалі - Порядок), огляд проводиться:
-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
-лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У відповідності до п. 1 і п 6 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції - ознак алкогольного сп'яніння, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, на місці зупинки транспортного засобу.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (п. 7 розділу І Інструкції).
Однак, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п. 12 розділу ІІ Інструкції).
Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння (п. 7 і п. 8 розділу ІІI Інструкції).
У свою чергу, перевірка на стан наркотичного сп'яніння проводиться лише в медичних закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення лабораторного дослідження біоматеріалу.
Отже, оскільки на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено ознаки саме наркотичного сп'яніння, визначені п. 4 розділу I Інструкції, тому ними правомірно й обґрунтовано було запропоновано водієві пройти такий огляд в медичному закладі у лікаря-нарколога.
Тому, посилання захисника ОСОБА_1 - адвоката Бєрєснєва І.Р. на те, що працівники поліції порушили порядок проведення його огляду на стан наркотичного сп'яніння, не заслуговують на увагу.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 спочатку погодився на проведення огляду на стан сп'яніння, однак висував певні умови працівникам поліції, а саме супроводити його чи завести до його дівчини (дружини), а потім вже прямувати на огляд (час запису ID реєстраторів 468918 та 468924 - 01 год. 20 хв., 01 год. 24 хв., 01 год. 27 хв.). На що працівники поліції надали ОСОБА_1 обґрунтовану відповідь і ще раз запропонували пройти огляд.
Також з відеозаписів чітко вбачається й те, що ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, належно не реагував і затягував час.
Суд зауважує, що словесно вислове бажання пройти огляд, яке в подальшому не узгоджується із діями особи, не вказує на висловлення згоди пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Поведінка ОСОБА_1 вказувала на небажання прямувати до закладу охорони здоров'я для освідування.
З відеозаписів також вбачається, що ОСОБА_1 поліцейським було роз'яснено його права і наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння (час запису ID реєстраторів 468918 та 468924 - 01 год. 26 хв., 01 год. 28 хв).
Після складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, тобто після того, як ОСОБА_1 зрозумів, що посвідчення водія у нього вилучають, він висловив бажання пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я (час запису ID реєстраторів 468918 та 468924 - 01 год 32 хв.).
У зв'язку із вищевказаним працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 його право пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я за самозверненням, оскільки протокол про адміністративне правопорушення уже складено (час запису ID реєстраторів 468918 та 468924 - 01 год. 30 хв.).Однак в судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що для проходження огляду на стан сп'яніння до медичного закладу він не звертався.
Всі досліджені у справі докази вказують, що водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Вищевказане підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, наявними в матеріалах справи і дослідженими судом в ході розгляду справи, що в свою чергу спростовує пояснення ОСОБА_1 та його захисника, надані в судовому засіданні.
Отже, судом встановлено, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння, у зв'язку із чим поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису було складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, як те передбачено п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, та ст. 266 КУпАП.
Диспозиція ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність, зокрема за «відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння».
Таким чином, за буквальним змістом ст. 266 КУпАП, встановленим порядком огляду водія на стан сп'яніння є пропозиція поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння.
Суд враховує, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на обґрунтовану вимогу поліцейського є обов'язком водія.
Таким чином, відмовившись від проведення огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є самостійним складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, дії ОСОБА_1 за вищевказаним фактом охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Надані захисником ОСОБА_1 - адвокатом Бєрєснєвим І.Р. в якості доказів повідомлення КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» від 13.02.2025, направлення на огляд водія 20.04.2024 і від 21.12.2024, хіміко-токсологічні дослідження від 20.04.2024 і від 21.12.2024 та акти медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння від 20.04.2024 і від 21.12.2024, жодним чином не спростовують факт правопорушення. Дані докази, як і твердження про те, що ОСОБА_1 неодноразово проходив огляди і результат був негативний, не заслуговують на увагу, адже не мають значення для розгляду даної справи.
Суд звертає увагу на те, що докази у справі оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Докази, що містяться в матеріалах справи у своїй сукупності, не викликають сумніву що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, будучи зупиненим працівникам поліції під час керування 03.10.2024 о 01 год. 17 хв. у м. Вінниця по вулиці Олега Антонова біля будинку 24, транспортним засобом «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння.
Також судом встановлено, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм дій працівників поліції, а посилання ОСОБА_1 та його захисника на порушення такого порядку є безпідставними.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що висловлені заперечення ОСОБА_1 та його захисником спростовуються наявними в матеріалах справи доказами і розцінюються судом як намагання правопорушника уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Отже, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його адвоката в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до переконання в тому, що ОСОБА_1 винний у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 141642 від 03.10.2024, відмовою ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння, зафіксованою в протоколі із застосуванням технічних засобів відеозапису, рапортом поліцейського В.Зданевича від 03.10.2024, а також відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачає альтернативний вид адміністративного стягнення. Водночас, судочинство повинно відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення має на меті не тільки кару, а й виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а при його призначенні, згідно із ст. 33 КУпАП, суд повинен ураховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено стягнення, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Судом враховано, що в діях ОСОБА_1 вбачається грубе порушення порядку користування правом керування транспортними засобами. Хоча дії ОСОБА_1 і не призвели до настання суспільно небезпечних наслідків, проте, будучи водієм особа несе певні обов'язки, за порушення яких настає відповідальність. Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі (рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2007 року справа «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства»).
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
У свою чергу справедливість, як одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, забезпечуючи при цьому належну рівновагу, тобто пропорційність між метою судового рішення та його негативними наслідками для прав, свобод та інтересів осіб, суд прийшов до переконання за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Суд прийшов до висновку, що у даній справі таке стягнення є необхідним та достатнім.
Відповідно до ч. 1 ст. 401 КУпАП і п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605, 60 гривень.
На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 1, 9, 23, 24, 30, 33-35, 38, ч. 1 ст. 401, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 251, 254, 256, 260, 268, 277, 280, 283-285, 287-289, 294, 3171 КУпАП, суд, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, та стягнути з нього штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу, та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя