Справа № 127/1227/25
Провадження № 3/127/261/25
04 березня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Король О.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 122 КУпАП,
Згідно з протоколом серії ЕПР №214628 від 07.01.2025, 25.12.2024 о 10 год. 23 хв. м. Вінниця, вул. Соборна, 91, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Мерседес Бенц ГЛЕ 450, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Вінниця, по вул. Соборна, 91, не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою диску-жезлу працівником поліції, не зупинився. Був зупинений шляхом переслідування на патрульному автомобілі Тойота Пріус, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в м. Вінниця, по вул. Театральна, 7, чим порушив п. 2.4 ПДР - невиконання водіями вимог про зупинку.
В судовому засіданні захисник Дяченка М.М. дав пояснення про те, що ОСОБА_1 не визнає та подав клопотання про закриття провадження в справі.
Заслухавши захисника Дяченка М.М., дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження в справі з наступних підстав.
ОСОБА_1 не погоджується з протоколом, який як він вважає складений з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованим, немотивованим та відповідно незаконним, у зв?язку із чим підлягає скасуванню.
Порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення та вимоги до його змісту визначаються ст. ст. 254, 256 КУпАП, Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 N 1376 (далі - Інструкція N 1376), та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 N? 1395 (далі - Інструкція N? 1395).
Згідно з ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім?я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз?яснюються його права і обов?язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Аналогічні вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення викладені в Інструкції N 1376 та Інструкції N 1395.
Зі змісту наведених норм вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складається на місці вчинення правопорушення не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка його вчинила, у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, з роз'ясненням останньому його прав, передбачених ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також з наданням можливості подати свої пояснення та отримати копію протоколу.
Однак, всупереч вищезазначеному, протокол був складений не на місці вчинення адміністративного правопорушення, а 07.01.2025 в приміщенні Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - УПП) за адресою: вул. Ботанічна, буд. 24, м. Вінниця, Вінницька область.
Разом з тим, ОСОБА_1 був викликаний до УПП на 07.01.2025, однак не з?явився у зв?язку із відсутністю у м. Вінниці, але на вказану дату з?явився його захисник Хоменчук А.О., тобто ОСОБА_1 не проігноровано виклик до УПІП та забезпечено явку свого захисника.
Захисником працівникам УПП вказано на вимоги закону, що забороняють складати Протокол без участі особи та зауважено про порушення строку його складення, оскільки Протокол було складено 07.01.2025, а за змістом Протоколу, на думку співробітників поліції, правопорушення вчинено 25.12.2024. Тобто, з моменту виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення пройшло 13 днів, тобто в порушення ч. 2 ст. 254 КУпАП.
Під час складення Протоколу ОСОБА_1 не роз?яснено його прав і обов?язків, адже він не був присутній при оформленні Протоколу.
Тобто протокол складено з допущенням порушень вимог чинного законодавства та він є недопустимими доказом.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП.
Складом правопорушення є наявність об?єктивних та суб?єктивних ознак за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
За змістом ст. ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише який є підставою для подальшого провадження справи у суді. Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об?єктивної сторони вчиненого адміністративного правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об?єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчинення адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб?єктивну сторону правопорушення, із зазначенням усіх її складових, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчинені процесуальні дії, у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності. При розгляді справи службові особи, що здійснюють розгляд, повинні керуватися виключно даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наведене дає підстави стверджувати про те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у відповідної службової особи виникають після вчинення адміністративного правопорушення, а також наявності даних, які вказують про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення в цілому та його об?єктивної сторони зокрема.
Суд також звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутня відповідь на лист УПП від 25.12.2024 №40153/41/21/18/03-2024 до міського голови з проханням надати відеоматеріали з камер зовнішнього спостереження, що розташовані у м. Вінниці, по вулиці Соборній, 94 та на перехресті вулиць Соборна-Театральна в період з 10 год.22 хв. по 10 год. 25 хв. - 25.12.2024.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв?язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності (Постанова Верховного суду України від 10.07.2020 року. Справа № 420/647/19).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.03.2019 у справі №199/7360/17(2-а/199/252/17).
За загальним правилом не можуть братись до уваги докази, одержані із порушенням порядку, встановленого для їх отримання.
Відповідно до п.2.4 Правил дорожнього руху України водій на вимогу працівника поліції зобов'язаний зупинитися з дотриманням приписів правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Матеріали справи не містять належних, достатніх та допустимих доказів невиконання водієм ОСОБА_1 вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ч. 1 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Керуючись принципом презумпції невинуватості, діючому в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні, кожному гарантовано право на справедливий суд, тобто кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Керуючись положеннями ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суд виходить з того, що як і у кримінальному провадженні, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання належить вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.
Оцінюючи надані в справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному дослідженні, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про недоведеність невиконання водієм ОСОБА_1 вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, що виключає наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП.
Керуючись ст. 122-2, п. 1 ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП,
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя