Справа № 127/32414/24
Провадження № 2/127/4738/24
24 лютого 2025 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Бойко В.М.,
при секретарі Мельник А.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судового засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Головного управління Національної поліції України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивований тим, що позивачка працювала на посаді діловода Могилів-Подільського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області з 26.02.2015 року по 02.09.2024 року. Однак, Наказом №132 о/с від 02.09.2024 року її було звільнено із займаної посади згідно п.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку із скороченням посади діловода ГУНП Вінницької області на підставі наказу НП України від 07.06.2024 року №616 «Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції». При цьому, починаючи з 07.06.2024 року по день звільнення позивачка фактично не знала про фактичні зміни в штатах Національної поліції. Лише 02.09.2024 року позивачку було викликано в ГУНП у Вінницькій області та вручено для ознайомлення Наказ №132 о/с від 02.09.2024 року про звільнення та повідомлення про майбутнє вивільнення, датоване 17.06.2024 року. Таким чином, позивачку було неналежним чином повідомлено про майбутнє вивільнення, чим порушено ст.49-2 КЗпП України. Також, позивачка зазначила, що їй не пропонувалися інші посади в період між повідомленням про майбутнє вивільнення та самим звільненням, у зв'язку з відсутністю вільних посад, які б відповідали її кваліфікаційному рівню та її набутих фахових знань. При цьому, при залишені на роботі іншого діловода ОСОБА_4 відповідач керувався рівнем кваліфікації працівників. Разом з тим, позивачка працювала діловодом Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області майже 10 років. В цей же час ОСОБА_5 працювала набагато менше, здебільшого у секторі поліцейської діяльності №1 м.Муровані-Курилівці, де документообіг є значно меншим. Тому не зрозуміло, чому позивачку, яка на думку відповідача, є більш кваліфікованою звільнили із займаної посади. Відповідачем також було порушено ст.42 КЗпП в частині визначення працівника, якому може бути надано перевагу при залишені на роботі. Враховуючи вищевикладене, позивачка просила суд поновити її на роботі на посаді діловода Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області у Головному управлінні Національної поліції у Вінницькій області. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.09.2024 року по день поновлення на роботі.
Ухвалою суду від 01.10.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачці термін для усунення недоліків.
04.10.2024 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 07.10.2024 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Ухвалою суду від 15.10.2024 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про надання додаткового строку для надання відзиву задоволено. Продовжено ГУ НП у Вінницькій області процесуальний строк на подання відзиву на позов, строком у 15 календарних днів.
28.10.2024 року від представника відповідача ОСОБА_3 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник вказала, що позовні вимоги відповідачем не визнаються у повному обсязі з наступних підстав. Наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 02.09.2024 № 132 о/с звільнено згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України (у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників): Хмільовську Г.А., діловода Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, з 2.09.2024 року. Підстава: наказ Національної поліції України від 07.06.2024 № 616 «Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції». При цьому, 17.06.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було запрошено до кабінету начальника сектору кадрового забезпечення Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції Дениса Присяжнюка, який ознайомив з наказом НПУ від 07.06.2024 № 616 «Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції» та персонально попередив ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про наступне вивільнення із займаної посади діловода. Після попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 , упродовж двомісячного строку та у день звільнення, ГУНП у Вінницькій області не пропонувалися вакантні посади у зв' язку з їх відсутністю (наказом НПУ № 616 були скорочені посади діловодів по всім територіальним підрозділам ГУНП). Також, ОСОБА_6 має переважне право на залишення на роботі на підставі тривалого безперервного стажу роботи в органах внутрішніх справ з 14.01.2011 року. Натомість ОСОБА_1 з 26.02.2015 року. ОСОБА_6 присвоєно 14 ранг державного службовця. Та має вищу освіту, за двома спеціальностями бухгалтерський облік (бухгалтер) та облік і аудит (економіст). ОСОБА_1 має освіту вищу, за спеціальністю менеджмент організації. Брались до уваги також сімейні обставини: ОСОБА_6 проживає разом зі своєю донькою, яку самостійно виховує та матір'ю ОСОБА_7 , 1941 р.н., яка хворіє на ееконсолідований перелом шийки лівого стегна, потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується довідкою Мурованокуриловецького ЛКК при КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Мурованокуриловецької районної ради Вінницької області». ОСОБА_6 самостійно утримує доньку та матір, інших осіб з самостійним заробітком в сім'ї немає. Враховуючи вищевикладене, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив представник позивачки ОСОБА_2 вказав, що надані відповідачем докази та пояснення не спростовують незаконність звільнення позивачки з огляду на наступне. У відзиві відповідач зазначає, що надав перевагу при залишенні на роботі ОСОБА_8 , керуючись її більш тривалим стажем роботи та сімейними обставинами. Однак, у відповіді на адвокатський запит, відповідач зазначив, що перевага була надана на підставі кваліфікації ОСОБА_8 . Зазначив що здобута позивачкою спеціальність менеджмент організації більше відповідає посаді діловода ніж спеціальності економіст та бухгалтер які здобуті ОСОБА_8 . Також, позивачка виховує двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що не було враховано відповідачем при звільненні. Відповідач зазначає, що 17.06.2024 року про наступне вивільнення позивачу було повідомлено в кабінеті начальника сектору кадрового забезпечення Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції Дениса Присяжнюка, однак не надає жодного доказу, який би свідчив що така розмова проводилась. Окрім того, згідно вимог КЗпП повідомлення про майбутнє вивільнення має проводитись письмово, а не у формі бесіди. Відповідач визнає, що позивачці не пропонувались вакантні посади, мотивуючи їх відсутністю. Проте з відповіді на адвокатський запит вбачається, що вакантні цивільні посади все ж таки були, хоча і не за фахом позивачки.
У запереченнях представник відповідача ОСОБА_3 вказала, що ГУНП надало перевагу при залишенні на роботі ОСОБА_6 , оскільки остання мала тривалий безперервний стаж роботи з 14.01.2011 року, ОСОБА_6 присвоєно 14 ранг державного службовця, освіта вища, за двома спеціальностями бухгалтерський облік (бухгалтер) та облік і аудит (економіст). Брались до уваги також сімейні обставини. Доказом, яким спростовує викладені в позовній заяві обставини ознайомлення позивачки з майбутнім вивільненням є повідомлення про майбутнє вивільнення, з особисто проставленою датою та підписом, коли 17.06.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було запрошено до кабінету начальника сектору кадрового забезпечення Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_11 , який ознайомив з наказом НПУ від 07.06.2024 № 616 «Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції» та персонально попередив ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про наступне вивільнення із займаної посади діловода.
Ухвалою суду від 06.11.2024 року вирішено перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.
Ухвалою суду від 02.12.2024 року по справі було призначено судово-технічну експертизу документа.
Ухвалою суду від 14.01.2025 року поновлено провадження по справі, у зв'язку з неможливістю проведення експертизи.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_12 просили суд прийняти до розгляду заяву про уточнення позовних вимог в частині стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 77 681,88 грн., позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала у повному обсязі, просила суд відмовити у їх задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 26.02.2015 року була прийнята на посаду діловода канцелярії Могилів-Подільського МВ УМВС. 06.11.2015 року - звільнена за п.5 ст.36 КЗпП за переведенням до НП. 07.11.2015 року призначена на посаду старшого діловода Могилів-Подільського ВП ГУНП.02.10.2016 року переведена на посаду діловода Могилів-Подільського ВП ГУНП. 01.12.2016 року переведена на посаду діловода канцелярі Могилів-Подільського ВП ГУНП. З 21.05.2017 року по 10.01.2020 року перебувала у відпустці по догляду на дитиною. 01.01.2021 року призначена на посаду діловода Молилів-Подільського РВП ГУНП. 02.09.2024 року звільнена з посади згідно п.1 ст.40 КЗпП України (скорочення чисельності або штрату працівників) (а.с.8-11).
Відповідно до Посадової інструкції діловода Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_1 - діловод відноситься до категорії «цивільний персонал». Діловод приймається на роботу і звільняється наказом ГУНП, за поданням начальника Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області у відповідності із Кодексом законів про працю України. Безпосередньо підпорядковується начальникові відділення поліції. На посаду діловода призначається особа, що має середню фахову освіту і досвід роботи в аналогічній посаді не менше 3 років. В своїй роботі керується чинними законодавчими і іншими нормативно-правовими актами України, внутрішніми нормативними документами ГУНІ, а також своєю посадовою інструкцію.Для виконання покладених на діловода функцій діловод зобов?язаний: відповідає за отримання, облік, збереження, використання документів, наказів, доручень, видань, поточних справ. За отримання документів з електронного бази, що надходять через систему електронного документообігу з ВДЗ ГУНП, своєчасну реєстрацію та надання відповідей по контрольних листах. Отримує, реєструє кореспонденцію, яка надходить до підрозділу. Приймає та реєструє не таємну вхідну та вихідну кореспонденцію для службового користування. Відповідає за своєчасне розсилання документів. Здійстює облік наказів, що готуються від імені керівника безпосередньо у підрозділі. За дорученням керівництва узагальнює документообіг та здійснює його аналіз. Здійснює приймання та реєстрацію звернень громадян, що надійшли поштою та на особистому прийомі керівника, адвокатських та депутатських звернень. Відповідає за облік вихідної та внутрішньої кореспонденції, що створюється безпосередньо у підрозділі Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області. Відповідає за розсилання поштових відправлень по зверненнях громадян та відповідей на запитувану інформацію. Несе відповідальність за збереження не таємних штампів та печаток Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області. Готує щоквартально звітність про стан розгляду звернень громадян, адвокатських та депутатських звернень.Складає номенклатуру справ, веде та оформляє справи, що створюються безпосередню в канцелярії та передбачені номенклатурою. Готує на знищення справи, журнали та інші документи, строк зберігання яких минув та знищує їх. Діловод має право: вимагати від працівників підрозділу неухильного виконання вимог діловодства. Вносити на розгляд керівництву пропозиції шодо удосконалення роботи підрозділу. Повідомляти безпосередньо керівництву про усі недоліки, виявлені у процесі виконання своїх посадових обов?язків у діяльності підрозділу, вносити пропозиції по їх усуненню. Діловод повинен знати: методичні, нормативні й інші керівні документи з питань організації та здійснення свої роботи. Накази, доручення МВС, НГУ та ГУНП, що стосуються його діяльності. Правила охорони праці та протипожежного захисту. Етику ділового спілкування. Діловод несе відповідальність: за не виконання та пеналежне виконання своїх посадових обов?язків, передбачених даною посадовою інструкцією у межах визначених чинним законодавством у країни про працю. За здійснення у процесі своєї діяльності правопорушень в межах визначених діючим адміністративним, кримінальним і цивільним законодавством України. 3а порушення правил чинного внутрішнього трудового розпорядку відповідно до діючого трудового законодавства України. (а.с.105-107)
Наказом НП України №616 від 07.06.2024 року «Про затевердження Переліку змін у штатах НП», затверджено Перелік змін у штатах НП, відповідно до якого у Могилів-Подільському районному відділі поліції підлягає скороченню 1 діловод (а.с.38-45).
17.06.2024 року ОСОБА_1 була ознайомлена з Попередженням про наступне вивільнення (а.с.47).
17.06.2024 року ОСОБА_13 була ознайомлена з Попередженням про наступне вивільнення (а.с.47).
Наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 02.09.2024 № 132 о/с звільнено згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України (у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників): Хмільовську Г.А., діловода Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, з 02.09.2024 року. Підстава: наказ Національної поліції України від 07.06.2024 № 616 «Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції». 02.09.2024 року ОСОБА_1 отримала Витяг з Наказу (а.с.5,46 зворот).
ГУНП у Вінницькій області у відповіді на адвокатський запит №7779-2024 від 24.09.2024 року інформувало, що надати копію наказу НІТУ від 07.06.2024 №616 «Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції» не є можливим, у зв?язку з тим, що Головне управління Національної поліції у Вінницькій області не є розпорядником інформації. ОСОБА_1 була повідомлена про наступне вивільнення 17.06.2024 та попереджена, що майбутнє звільнення із займаної посади, відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників), за минуванням 2 місяців за умови відсутності вакантних посад, що відповідають її освітньо-кваліфікаційному рівню та набутому фаху. ОСОБА_1 не пропонувались інші посади, у зв?язку з відсутністю вакантних посад по Головному управлінні Національної поліції у Вінницькій області, які б відповідали освітньо-кваліфікаційному рівню та набутому фаху. На момент прийняття рішення про скорочення в Могилів-Подільському РВП ГУНП у Вінницькій області згідно штату було 2 посади діловодів. При прийнятті рішення про звільнення з посади ОСОБА_1 та залишення на посаді ОСОБА_6 переважне право залишення на роботі надавалось працівнику з більш високою кваліфікацією. Відповідно до ч. 1 ст. 43 Кодексу законів про працю України попередня згода виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації щодо скорочення посад не є обов?язковою. Враховуючи викладене, питання скорочення посад діловодів первинною профспілковою організацією не розглядалось. За період з 07.06.2024 по 02.09.2024 у штаті Могилів-Подільського РВП ГУНІ у Вінницькій області передбачені наступні посади категорії «цивільний персонал», а саме: одна посада діловода; одна посада робітника з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями; дві посади прибиральника службових приміщень (а.с.6-7).
Відповідно до Довідки про доходи №15805-2024 від 04.10.2024 року загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з липня 2024 року по серпень 2024 року склала 10 291,84 грн. (а.с.24).
Відповідно до Довідки про доходи №35715-24 від 28.1.2024 року загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з березня 2024 року по серпень 2024 року склала 83 997,88 грн. (а.с.108).
Як зазначила передставник відповідача при надані переважного права на залишення на посаді діловода ОСОБА_13 здійснювалися за порівняльним аналізом продуктивності праці і кваліфікації.
Було враховано, що мати ОСОБА_13 - ОСОБА_7 відповідно до Довідки №536 від 28.10.2024 року за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду (а.с.52).
Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 29.10.2024 року ОСОБА_7 нездатна повноцінно піклуватися про себе, що спричинено похилим віком та станом здоров'я. Повністю залежить від стороньої допомоги з урахуванням наявних обмежень. Потребує постійного сторонього догляду (а.с.59-60).
Донька ОСОБА_6 - ОСОБА_14 навчається в Чернівецькому національному університеті ім.Ю.Федьковича. Термін навчання 4 роки. ОСОБА_6 заключила Договір про надання освітніх послуг в інтересах доньки (а.с.57-58).
Разом з тим, на утримані у позивачки ОСОБА_1 перебуває 2 неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвами про народження Серія НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 (а.с.69-70).
Таким чином, позивачку було звільнено з роботи у зв'язку із скороченням штату та чисельності працівників на підставі п.1 ч. 1 ст.40 КЗпП України.
Підставою для звільнення стала Наказ НПУ від 07.06.2024 року №616 «Про затвердження переліку змін у штатах Національної поліції».
Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні вказав, що він працював разом з ОСОБА_1 в Могилів-Подільському РВП ГУНП у Вінницькій області. Знає ОСОБА_1 як стараного працівника, яка завжди відповідально відносилася до своїх посадових обов'язків.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні вказав, що він працює в Могилів-Подільському РВП ГУНП у Вінницькій області на посаді начальника сектору кадрового забезпечення. Вказав, що 17.06.2024 року ОСОБА_1 була ознайомлена із попередженням про наступне вивільнення. При надані переважного права на залишенння на роботі ОСОБА_6 враховувалася її кваліфікація, сімейні обставини.
Таким чином, у справі, що розглядається, спір виник щодо дотримання роботодавцем гарантій на залишення на роботі працівника, при звільненні у зв'язку з реорганізацією підприємства - скорочення чисельності штату Національної поліції (п..1 ст. 40 КЗпП України). Ключовим питанням цієї справи є питання наявності в роботодавця обов'язку запропонувати працівнику, повідомленому про наступне вивільнення, всі наявні вакансії (що відповідають його кваліфікації з урахуванням положень статті 42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі) у разі подання таким працівником заяви про скорочення строку його попередження при вивільненні, зокрема на час його звільнення.
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
За частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці (частина перша статті 42 КЗпП України).
Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи (частини перша - третя статті 49-2 КЗпП України).
Однією з найважливіших гарантій для працівників при зміні в організації праці, в тому числі ліквідації, реорганізації підприємства, є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантні посади чи роботу за відповідною професією або спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо та яка з'явилася на підприємстві протягом цього періоду й існувала на день звільнення (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2022 року у справі № 525/983/21, від 10 січня 2024 року у справі № 333/4779/20).
Отже, роботодавець має запропонувати працівнику, якого він вивільняє, всі вакансії, які були (з'явилися) на підприємстві, аж до моменту звільнення (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2023 року у справі № 199/4766/21, від 18 жовтня 2023 року у справі № 210/6543/21, від 06 травня 2020 року у справі № 487/2191/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2022 року у справі № 525/983/21, від 24 червня 2020 року у справі № 742/1209/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2020 року у справі № 466/7604/17).
Належним виконанням такого зобов'язання є здійснення визначених КЗпП України дій, які нададуть працівникові можливість продовжити виконання попередніх функціональних обов'язків, а в разі неможливості, - інших, які відповідають його кваліфікації.
Звільнення з роботи є крайнім заходом у зв'язку з об'єктивною неможливістю збереження трудових правовідносин або ж через небажання працівника продовжувати працювати на запропонованих умовах (найкращих умовах, які роботодавець об'єктивно має змогу запропонувати з урахуванням приписів трудового законодавства з дотриманням прав інших працівників, зокрема щодо переважного права на залишення на роботі).
Метою персонального попередження про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці з одночасною пропозицією іншої роботи в розумінні статті 49-2 КЗпП України є надання працівникові можливості завчасно визначитися з майбутнім працевлаштуванням або підшукати собі іншу роботу [Постанова Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року у справі № 303/798/17 (провадження № 61-1863св20)].
Дотримання двомісячного строку до моменту вивільнення працівника є обов'язковим при звільненні за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, що призводить до розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця. Отже, цей строк є обов'язковим для роботодавця, так як, при цьому працівник не обмежений у праві припинити трудові правовідносини з власної ініціативи чи за угодою сторін (статті 36, 38 КЗпП України).
Суд приходить до висновку про наявність у роботодавця обов'язку запропонувати всі вакантні посади працівникові, якого попереджено про майбутнє звільнення, виходячи з такого.
Звільнення з посади у зв'язку із штатними змінами не позбавляє працівника гарантій, які надані йому у зв'язку з обставинами змін в організації праці, а дотримання роботодавцем таких гарантій є обов'язковим для звільнення працівника за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України незалежно від тривалості строку попередження при вивільненні, при цьому, роботодавець зобов'язаний надати працівникові, який вивільняється, пропозиції всіх вакансій (що відповідають його кваліфікації), які існували в нього з моменту попередження такого працівника про наступне вивільнення до дня його звільнення, з урахуванням при цьому положень статті 42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці.
Якщо працівник відмовився від усіх запропонованих роботодавцем вакансій, висловлюючи цим своє небажання продовжувати працювати на змінених умовах праці, тоді роботодавець вправі звільнити його з роботи за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України до завершення двомісячного строку попередження про наступне вивільнення.
Судом встановлено, та підтверджено належними доказами, що позивачці ОСОБА_1 не було запропоновано ні усних ні письмових пропозиції вакансій, що відповідають її кваліфікації, які існували з моменту її попередження про наступне вивільнення до дня її звільнення.
Крім того, позивачка зазначила, що її не було належним чином повідомлено про наступне вивільнення, оскільки безпосередньо 02.09.2024 року під час ознайомлення із Наказом №132 о/с про звільнення їй було вручено попередження про наступне вивільнення та вказано про необхідність датування про його ознайомлення «17.06.2024».
Разом з тим, належних та допустимих доказів, які підтверджували ознайомлення ОСОБА_1 із попередженням про наступне вивільнення не 17.06.2024 року, а 02.09.2024 року суду не надано. Таким чином, суд не приймає до уваги такі твердження позивачки.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при попередженні 17.06.2024 року роботодавець, в порушення вимог ч.2 ст.49-2 КЗпП України, не запропонував позивачці працевлаштування.
Крім того, факт неповідомлення ОСОБА_1 про наявні вакантні посади при попередженні її про наступне вивільнення підтверджено в суді під час дослідження письмових доказів, а саме відповіді на адвокатський запит №7779-2024 від 24.09.2024 року та поясненнями представника відповідача.
Виходячи із системного аналізу пункту 1 частини першої та частини другої статті 40, частини другої статті 49-2 КЗпП України з метою забезпечення цієї гарантії на власника або уповноважений ним орган при звільненні працівника у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці покладається обов'язок при попередженні працівника про таке звільнення одночасно запропонувати йому наявні вакантні посади. Тобто законодавець встановив принцип одночасності попередження про наступне вивільнення та пропонування наявних вакантних посад для забезпечення гарантії права громадян на сприяння у збереженні роботи.
За приписами частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, власник вважається таким, що належно виконав свій обов'язок щодо сприяння у збереженні роботи працівника, який підлягає звільненню у зв'язку із скороченням штату, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
Такий обов'язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору та охоплює вакантні посади, які з'явилися в установі протягом всього цього періоду і які існували на день звільнення.
Вимоги норм КЗпП України покладають на роботодавців обов'язок щодо дотримання ними строку попередження працівника про наступне вивільнення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачку зобов'язані були повідомляти про всі вакансії, які були на підприємстві станом на 17.06.2024 року, та про нові вакансії, які виникали з цього дня і до дати звільнення - 02.09.2024 року. Жодної з цих дій відповідачем зроблено не було.
Щодо посилання позивача та його представника на відсутність згоди профспілкової організації, то суд їх відхиляє з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період діє воєнного стану норми ст.43 КЗпП (розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
Таким чином, виходячи із вищезазначеного, розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1 ст.40 КЗпП, у воєнний час може бути проведено без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, за виключенням звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
Судом встановлено, що позивачка до профспілкових органів на час звільнення обраною не була, відтак згода профспілкової організації на звільнення не надавалась.
Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у цивільній справі №760/9521/15-ц дійшов висновку, що рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню відразу після його оголошення. Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.
Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи.
Тобто, позивачка підлягає поновленню на посаді діловода Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області у Головному управлінні Національної поліції у Вінницькій області.
Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд приходить до такого висновку.
Згідно з ч.ч.1,2,8 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
У постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-511цс16 зроблено правовий висновок, що «виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин. Такий висновок підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16 (провадження № 11-134ас18), яка не вбачала підстав для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року (у справі № 6-511цс16).
Позивачка була звільнена 02.09.2024 року.
Згідно довідки про доходи №35712-24 від 28.11.2024 року дохід позивачки за липень
2024 року становить 13 924,25 грн., за серпень 2024 року - 14 496,10 грн. середньоденна заробітна плати позивачки становить 631,56 грн. ((13924,25+14496.10)/2). Таким чином, сума компенсації за час вимушеного прогулу позивачки становить: 77 681,88 грн. (631,56 * 123 дні вимушеного прогулу).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 77 681,88 грн.
Згідно з ч. 8 ст.235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді діловода Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області у Головному управлінні Національної поліції у Вінницькій області.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, код ЄДРПОУ- 40108672, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.09.2024 року по день поновлення на роботі у сумі 77 681 (сімдесят сім тисяч шістсот вісімдесят одна) гривня 88 копійок, без урахування податків та зборів.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді діловода Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області у Головному управлінні Національної поліції у Вінницькій області -допустити до негайного виконання.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, код ЄДРПОУ- 40108672, в дохід держави судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, код ЄДРПОУ- 40108672, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції України, код ЄДРПОУ - 40108672, адреса: м.Вінниця, вул.Театральна, буд.10.
Повний текст судового рішення складено 03.04.2025 року.
Суддя: