Cправа № 127/6721/25
Провадження № 1-кс/127/3012/25
Іменем України
03 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12025020000000073 внесеного до ЄРДР 21.01.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с. Степанівка Вінницького району Вінницької області, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 - 2 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025020000000073 від 21.01.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що сержант ОСОБА_4 проходить військову службу на посаді начальника контрольно-технічного пункту військової частини НОМЕР_1 .
Згідно до ст. 17 Конституції України, окрім іншого, захист суверенітету й територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою усього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до вимог ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України .
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права й свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято й непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку й майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому.
Згідно до ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
У розумінні частини 1 статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) сержанту ОСОБА_4 , окрім іншого, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе.
Крім того, у розумінні п. п. 1-4 ч. 1 ст. 24 Закону сержант ОСОБА_4 , окрім іншого, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язаний невідкладно ужити таких заходів: відмовитись від пропозиції, за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію, залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників, письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника.
Згідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1 указаного вище Закону військовий обов'язок включає, окрім іншого, проходження військової служби.
Частиною 6 статті 1 зазначеного вище Закону передбачено, що видом військової служби, окрім іншого, є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Пунктом 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 передбачено, що у зв'язку з військовою агресією проти України в Україні уведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб та у подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану продовжено та залишається в силі по теперішній час.
У зв'язку з чим, згідно до п. 1 Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової й мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено загальну мобілізацію.
Згідно до прим. до ст. 369-2 КК України особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, окрім іншого, визначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону.
Підпунктом «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону, передбачено, що суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, окрім іншого, військові посадові особи Збройних Сил України.
Відповідно до вимог ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно з законодавством.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України начальник контрольно-технічного пункту військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_4 , будучи раніше засуджений 08.02.2024 Вінницьким міським судом за ст. 369-2 ч. 2 КК України до штрафу 5500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на шлях виправлення не став та учинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 20.11.2024 військовозобов'язаний ОСОБА_7 , на виконання Указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, а також «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, отримав від військових посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 персональну повістку про виклик до указаного центру з метою проходження військово-лікарської комісії щодо визначення придатності до військової служби та, за наявності підстав, подальшого здійснення мобілізації у команди для проходження військової служби у Збройних Силах України згідно до військово-облікової спеціальності.
В подальшому, у зв'язку з неявкою ОСОБА_7 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , 30.11.2024 о 12:45 год. за електронним підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , ОСОБА_7 подано у розшук у Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг».
Надалі, на початку січня 2025 року, точної дати не встановлено, ОСОБА_7 звернувся до ОСОБА_9 з приводу надання юридичної допомоги щодо зняття із розшуку. Оскільки ОСОБА_9 є не компетентним у даних питаннях звернувся за юридичною допомогою до начальника контрольно-технічного пункту військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_4 .
Так, ОСОБА_9 зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_4 № НОМЕР_2 на додаток «WhatsApp» та повідомив про бажання проконсультуватись з приводу того, яка є юридична відповідальність за не прибуття до військкомату для поновлення військово-облікових даних, ОСОБА_4 відповів, що потрібно зустрітись.
04.01.2025 приблизно о 20.00 год. по вул. Замостянська м.Вінниці, навпроти стадіону «Локоматив», за попередньою домовленістю у телефонному режимі, ОСОБА_9 зустрівся з начальником контрольно-технічного пункту військової частини НОМЕР_1 сержантом ОСОБА_4 . Під час розмови ОСОБА_9 звернувся за консультацією з приводу можливості офіційного зняття з розшуку військовозобов'язаного у Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» та про наявність у нього можливості вплинути в інтересах ОСОБА_7 на прийняття такого рішення відповідними службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У цей же час та місці, начальник контрольно-технічного пункту військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_4 висловив вимогу військовозобов'язаному ОСОБА_9 про необхідність надання неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме на співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вважаючи дії начальника контрольно-технічного пункту військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_4 по висловленню вимоги про необхідність надання неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США кримінально-протиправними 27.01.2025 ОСОБА_9 звернувся до правоохоронних органів із письмовою заявою про залучення правоохоронними органами до конфіденційного співробітництва та у подальшому діяв під їх контролем.
Продовжуючи свої кримінально-протиправні дії, внаслідок впливу начальника контрольно-технічного пункту військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_4 на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , 26.02.2025 о 11:42 год. оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 скасовано порушення ВО та знято з розшуку ОСОБА_7 у Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг». Так, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, надіслав фотографію Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», у якому ОСОБА_7 у розшуку не перебуває.
Тоді, наказав передати кошти своєму товаришу на автозаправочній станції «ОККО» за адресою: м.Вінниця, вул. Привокзальна, 17.
01.03.2025 приблизно о 10.30 год. ОСОБА_9 , на вимогу начальника контрольно-технічного пункту військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_4 , надав ОСОБА_11 , від військовозобов'язаного ОСОБА_7 шляхом передачі з рук у руки неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США (частина з яких згідно до ст. 273 КПК України являються імітаційними засобами), що згідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 01.03.2025 становить 82 600 грн. за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - ІНФОРМАЦІЯ_2 , про не здійснення мобілізації військовозобов'язаного ОСОБА_7 у команди для проходження військової служби у Збройних Силах України згідно до військово-облікової спеціальності.
01.03.2025 об 10:37 начальника контрольно-технічного пункту військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_4 затримано правоохоронними органами згідно до ст. 208 КПК України, а предмет неправомірної вигоди вилучено, чим, кримінально-протиправну діяльність останнього припинено.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди для себе, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
У вчинені вищезазначеного кримінального правопорушення повідомлено про підозру: ОСОБА_4 ,
який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Степанівка Вінницького району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , засуджений 08.02.2024 Вінницьким міським судом за ст. 369-2 ч. 2 КК України до штрафу 5500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, громадянина України,
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України підтверджується зібраними на даному етапі досудового розслідування доказами, а саме:
Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 27.01.2025;
Протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 07.02.2025;
Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_4 від 01.03.2025;
Протоколом допиту огляду місця події від 01.03.2025 з додатками;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 01.03.2025;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01.03.2025;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 01.03.2025;
Протоколом огляду місця події від 01.03.2025;
Іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, при визначенні обґрунтованості підозри необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, а саме у рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» та «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою.
Зокрема, зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини з аналогічних питань, а саме рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 № 12050/04, у якому Європейським судом підкреслено важливість оцінки, при визначенні розміру застави, шкоди, завданої злочином, рівня відповідальності підозрюваного та тяжкості злочину. При цьому Європейським судом з прав людини визнано правильним підхід національного суду Іспанії щодо необхідності врахування вказаних чинників за наявності сумнівів у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану підозрюваного, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передусім щодо участі у судовому розгляді справи. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав.
Також, розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, Європейський суд з прав людини підкреслив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.
Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У ході досудового розслідування є необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, є те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, який згідно ст. 12 КК України відносять до категорії тяжкого та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним (позбавлення волі від трьох до восьми років позбавлення волі) дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Зокрема, саме по собі покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, може спонукати останнього вдатися до спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Крім того, необхідно врахувати, що ОСОБА_4 засуджений 08.02.2024 Вінницьким міським судом за ст. 369-2 ч. 2 КК України до штрафу 5500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
- п. 2 частини 1 статті 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Є підстави вважати, що ОСОБА_4 може вдатись до спроб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вказують на його причетність до скоєння даного кримінального правопорушення;
- п. 3 частини 1 статті 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Наявний обґрунтований ризик, що ОСОБА_4 може вдатись до спроб незаконно впливати на свідків, які викривають його та співучасників даного злочину, задля схиляння їх до зміни показань шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо;
- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, згідно з положеннями ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
З урахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Водночас, застосування більш м'якого запобіжного заходу унеможливить запобіганню ризикам зазначеним у клопотанні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194 КПК України, слідчий просила слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, одружений, має на утриманні двох дітей, військовослужбовець, учасник бойових дій.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 - 2 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та клопотання слідчого, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу, яка буде гарантувати виконання останнім покладених на нього обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 10 години 37 хвилин 29 квітня 2025 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 29 квітня 2025 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 а будуть покладені наступні обов'язки:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов'язків покласти на слідчого, який провадить досудове розслідування кримінального провадження.
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_14