Cправа № 127/6664/25
Провадження № 1-кс/127/3006/25
Іменем України
04 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 62023240040000011 внесеного до ЄРДР 19.01.2023, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Вінниця, українець, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 366 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 62023240040000011 від 19.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410 та ч. 1 ст. 366 КК України, в ході розслідування якого наявна необхідність у зміні відносно підозрюваного міри запобіжного заходу.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, наступні обставини справи:
15.09.2020 капітан ОСОБА_4 , призначений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 211 на посаду заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення 2 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , та з 16.09.2020 вважався таким, що справи і посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 33 (по стройовій частині) від 14.02.2022, тимчасове виконання обов'язків командира 2 розвідувальної роти покладено на капітана ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 виконував обов'язки командира 2 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 по 05.10.2022.
У відповідності до ст. 113 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, заступник командира роти підпорядковується командирові роти і є прямим начальником усього особового складу роти; за відсутності командира роти виконує його обов'язки.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією проти України в Україні уведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022, строк дії якого продовжено по теперішній час.
Також, відповідно до вимог ст. 17 Конституції України, окрім іншого, захист суверенітету й територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою усього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, окрім іншого, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
У відповідності до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Згідно до ст. 68 Конституції України, окрім іншого, кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України.
Капітан ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за контрактом, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому.
Згідно до ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.
У відповідності до ст. 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир роти зобов'язаний: досконало знати і вміло володіти всіма видами зброї і техніки роти, правильно їх зберігати, використовувати та особисто перевіряти їх наявність, утримання та бойову готовність, проводити планові та позапланові (раптові) перевірки наявності та стану озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пально-мастильних матеріалів та майна роти; знати чисельність (наявність і відсутність) особового складу за списком, а також наявність і стан озброєння, боєприпасів, техніки, пального та інших матеріальних засобів; організовувати своєчасне одержання, правильну експлуатацію, збереження, технічне обслуговування і ремонт озброєння, техніки, казарменого інвентарю, речового, технічного та іншого майна роти, перевіряти не менше ніж один раз на місяць їх наявність, стан та облік. Один раз на місяць звіряти дані ротного обліку особового складу, а також матеріальних засобів з обліковими даними військової частини; керувати господарством роти.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» (далі - Закон) передбачено, що військове майно - це державне майно, закріплене, окрім іншого, за військовими частинами Збройних Сил України.
До військового майна, окрім іншого, належать пально-мастильні матеріали.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону, окрім іншого, військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням.
Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог п. 2.2 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 300 від 16.07.1997, (далі - Положення) основними завданнями військового (корабельного) господарства є всебічне та безперервне забезпечення бойової підготовки та мобілізаційної готовності військових частин і з'єднань, створення умов для швидкого переходу їх із мирного на воєнний стан.
Згідно до п. 2.4 Положення, організація та ведення військового (корабельного) господарства (господарська діяльність) включає, окрім іншого, одержання, зберігання, видачу та витрату матеріальних засобів, своєчасне та повне доведення належних видів постачання, забезпечення зберігання майна.
Пунктом 2.10 Положення, окрім іншого, передбачено, що найважливішими завданнями начальників та усього особового складу військових частин є постійний розвиток військового (корабельного) господарства, ощадливі та економні витрати матеріальних засобів.
Відповідно до вимог п. 3.1.1 Положення, посадові особи військової частини і з'єднання, що здійснюють організацію та ведення військового (корабельного) господарства, відповідають за це господарство та виконують свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та цього Положення.
Згідно до п. 3.1.9 Положення, усі посадові особи військової частини, які відають військовим господарством, повинні: своєчасно робити розрахунки, витребовувати та одержувати необхідні військовій частині (з'єднанню) за табелями і нормами матеріальні засоби та кошти і організувати безперервне забезпечення ними підрозділів по підпорядкованих службах; організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням; організовувати проведення (у встановлені терміни) перевірок та документальних ревізій господарської діяльності, а також інвентаризацію матеріальних засобів у підпорядкованих службах (службі); вести узагальнений облік втрачених матеріальних засобів за підпорядковані служби (підрозділи) в натуральних або вартісних показниках;
Відповідно до ст. 4 розділу VI Порядку «Про затвердження Порядку списання військового майна у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту», затвердженого Наказом Міністерство оборони України № 81 від 29.03.2021, у військовій частині пальне, яке використане підрозділами, списується за донесеннями про наявність та рух військового майна. Донесення складається на підставі записів у таких облікових документах: дорожніх листах- при використанні наземних транспортних засобів та плавучих засобів. До донесення в обов'язковому порядку додаються зазначені вище облікові документи.
У відповідності до п. п. 11, 18 розділу 5 Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 440 від 17.08.2017, облік наявності, руху та якісного (технічного) стану озброєння, військової техніки та іншого категорійного майна ведеться в картках обліку військового майна (категорійного) або в книгах обліку наявності та руху військового майна. Облік наявності, руху і якісного (технічного) стану військового майна в підрозділі організовує командир підрозділу. У підрозділі ведуться облікові документи відповідно до переліку облікових документів, що ведуться в підрозділі. Облік військового майна (крім бронетанкового озброєння і техніки, автомобільної техніки і майна, електрогазової техніки та майна, засобів інженерного озброєння і техніки служби пального) ведеться загалом за підрозділ у книзі обліку військового майна (склад, підрозділ), у якій на кожний вид військового майна виділяється окремий розділ. Первинні записи у цій книзі проводяться у відповідній службі забезпечення військової частини і завіряються підписом начальника служби забезпечення. Наступні записи проводяться командиром підрозділу (матеріально відповідальною особою). Військове майно, яке надійшло до підрозділу чи відправлено (здано) з підрозділу, ставиться на облік (знімається з обліку) у книзі обліку військового майна (склад, підрозділ) у той самий день. Дані цієї книги обліку повинні щоденно відображати достовірну наявність військового майна.
У відповідності до п.п. 3.23, 3.26, 3.28 Інструкції «Про порядок використання автомобільної техніки у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України», затвердженої Наказом Міністра оборони України № 70 від 01.01.2013, використані та повністю оформлені дорожні листи щомісячно, а корінці - після використання книжки, здаються підрозділом в автомобільну службу (технічну частину, штаб), про що у книзі реєстрації облікових документів робиться відповідний запис. У подальшому повністю оформлені дорожні листи (у тому числі із штампом «За плату» та відмічених у книзі реєстрації облікових документів передаються до фінансового органу для відображення у бухгалтерському обліку та зберігання протягом терміну, встановленого для зберігання первинних документів. Дані з дорожнього листа про роботу машини, витрати пального щоденно записується у Книгу обліку роботи машини, витрати пального і масел, що ведеться у підрозділі. У цій книзі враховується також робота спеціальних машин на місці (напрацювання мотогодин) і робота двигунів стаціонарних та пересувних агрегатів (станцій). Підсумкові дані за місяць про роботу кожного автомобіля при перевезенні вантажів з Книги обліку роботи машин, витрати пального масел переносяться у відповідні графи Журналу обліку роботи автомобільної техніки.
Відповідно до п. 16 Положення «Про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України», затвердженого постановою КМУ № 1225 від 04.08.2000 , списання військового майна, закріпленого за військовими частинами, здійснюється у разі: використання пального для заправлення автомобільної, спеціальної техніки, повітряних суден, кораблів, човнів, електроагрегатів, засобів малої механізації підрозділів країн-партнерів, складових сектору безпеки і оборони, юридичних осіб незалежно від форм власності, а також фізичних осіб, у власності яких перебувають такі засоби, для виконання завдань в інтересах Збройних Сил.
Таким чином, у розумінні п. 1 прим. до ст. 425 КК України тимчасово виконуючий обов'язки командир 2 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_4 обіймав посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, у зв'язку з чим, являєвся військовою службовою особою.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України тимчасово виконуючий обов'язки командир 2 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_4 учинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, у період часу із 14.02.2022 по 20.10.2022 капітан ОСОБА_4 , виконуючи обов'язки командира 2 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , являвся військовою службовою особою, до повноважень якого входив контроль за правильним зберіганням і своєчасним оновлення запасів паливно-мастильних матеріалів, а також постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним використанням паливно-мастильних матеріалів. ОСОБА_4 мав постійний і безперешкодний доступ до паливно-мастильних матеріалів, які були розподілені для виконання завдань 2 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 .
В період із 14.02.2022 по 20.10.2022, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, капітан ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , обіймаючи посаду тимчасово виконуючого обов'язки командира 2 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , являючись військовою службовою особою, виконуючи обов'язки військової служби в пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з корисливих мотивів, із прямим умислом, з метою збагачення на користь третіх осіб, вирішив привласнити інше| військове майно, закріплене за 2 розвідувальною ротою військової частини НОМЕР_1 , а саме: паливно-мастильні матеріали: А80ДЗ у кількості 5071 кг, А-80 Євро-4-ЕО у кількості 721 кг, ДП-Л-Євро 5 ВО у кількості 11064 кг, ДП-АРК-Євро-5-ВО у кількості 616 кг, ДП-АРК-Євро-5-ВО (марковане) у кількості 4737 кг, ДП- АРК-Євро-5-ВО (ДТ-3-К5 кл.2) у кількості 373 кг, ДП-3-Євро-5-ВО (ДТ-Е-К5 сорт Е) у кількості 197 кг, М6з/10В у кількості 30,7 кг, М 10 Г 2 К у кількості 15,3 кг, ТАП-15 В у кількості 17,1 кг, Олива АУ у кількості 31,4 кг, Нефрас С-2 80/120 у кількості 19,9 кг, Літол-24 у кількості 30 кг, МТ-16п у кількості 61,9 кг, Азмол ГАРАНТ М-4042ВТ у кількості 255 кг, ЗЗК-ЗУ у кількості 1,9 кг, Тосол А-40 у кількості 60,8 кг, М-40 у кількості 426,4 кг, ОЖ-40 у кількості 141,6 кг, ПОЖ-70 у кількості 12,4 кг, загальним об'ємом 23 884 кг.
На виконання свого злочинного умислу, в період часу з 14.02.2022 по 20.10.2022, точний час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , маючи безперешкодний доступ до вищевказаних паливно-мастильних матеріалів, користуючись службовим становищем, усвідомлюючи, що за його ліями ніхто не здійснює контроль, а також те, що його накази будуть виконуватись підпорядкованими військовослужбовцями беззастережно, привласнив невстановленим органом досудового розслідування способом вищевказані паливно-мастильні матеріали та отримавши таким чином можливість розпоряджатися вказаним вище іншим військовим майном, обернув паливно-мастильні матеріали на користь невстановлених органом досудового розслідування третіх осіб.
Він же, в період часу з 11.10.2022, але не пізніше 17.01.2023 (більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено), після встановлення нестачі пального, яке рахувалося за 2 розвідувальною ротою під час прийому-передачі посади командира 2 розвідувальної роти, з метою приховання вчиненого злочину, діючи умисно, вніс до дорожніх листів № 652/Б від 31.08.2022, № 596/Б від 10.08.2022, № 1868 від 30.09.2022, № 1767 від 20.09.2022, № 1687 від 10.09.2022, № 732/Б від 30.09.2022, № 706/Б від 20.09.2022, № 680/Б від 10.09.2022, № 1974 від 10.10.2022, № 2075 від 20.10.2022, № 516/Б від 10.07.2022, № 544/Б від 20.07.2022, № 572/Б від 31.07.2022, № 514/Б від 10.07.2022, № 542/Б від 20.07.2022, № 570/Б від 31.07.2022, № 574/Б від 31.07.2022, № 573/Б від 31.07.2022, № 323/Б від 10.05.2022, № 367/Б від 20.05.2022, № 399/Б від 31.05.2022, № 321/Б від 10.05.2022, № 365/Б від 20.05.2022, № 397/Б від 31.05.2022, № 319/Б від 10.05.2022, № 363/Б від 20.05.2022, № 395/Б від 31.05.2022, № 110/Б від 28.02.2022, № 116/Б від 28.02.2022, № 292 від 10.03.2022, № 330 від 20.03.2022, № 401 від 31.03.2022, № 177/Б від 20.03.2022, № 173/Б від 20.03.2022, № 125/Б від 10.03.2022, № 957 від 10.06.2022, № 949 від 10.06.2022 завідомо неправдиві відомості, чим документально сформував надлишки паливно-мастильних матеріалів, загальним об'ємом 23 884 кг., які фактично у ході виконання завдань, покладених на 2 розвідувальну роту військової частини НОМЕР_1 , не використовувалось.
Внаслідок кримінально-протиправних дій капітана ОСОБА_4 установлено нестачу паливно-мастильних матеріалів у кількості 23 884 кг, які рахувались за 2 розвідувальною ротою військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку з чим, державі в особі військової частини НОМЕР_1 заподіяно матеріальні збитки у розмірі 984 321,39 грн., тобто спричинено тяжкі наслідки.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до п'ятнадцяти років, а тому під загрозою застосування суворої міри покарання може здійснити спроби переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 177 КК України існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , може впливати на інших учасників кримінального провадження, спонукаючи їх до зміни показів або відмови надавати покази, з метою затягування судового процесу та уникнення відповідальності.
Інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Саме застава, буде достатнім і необхідним запобіжним заходом на протязі тривалого судового розгляду.
Статтею 182 КПК України визначено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Частиною 5 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Статтею 315 КПК визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
З огляду на викладене, керуючись вимогами ст. 177, 182, 194, 314, 315 КПК України, слідчий просила слідчого суддю клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав за обставин викладених у ньому.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили проти клопотання, просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Слідчий суддя, суд згідно частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, враховуючи, що відповідно до частини п'ятої статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, приймає до уваги, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення і характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджуються долученими до матеріалів клопотання доказами.
Слідчий суддя, приймаючи рішення, виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні, та доданих матеріалах, та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тільки на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних зобов'язаний визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною і достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, тому, з огляду на наведені у клопотанні дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, військовослужбовець.
Проте, не дивлячись на вищенаведене, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх наслідки, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, а також наявність обгрунтованих ризиків, які тривають, тому слідчий суддя під час розгляду клопотання дійшов обгрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж застава.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 366 КК України - обґрунтована.
Стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді застави слідчий суддя враховує тяжкість злочину, його характер, дані, які характеризують підозрювану, її вік, стан здоров'я, сімейний стан, та приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді дійти висновку про наявність ризиків, а для їх запобігання вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому, саме запобіжний захід у виді застави підозрюваного ОСОБА_4 буде достатнім у даному конкретному випадку.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із іншими свідками у кримінальному провадженні.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_7