19 грудня 2024 рокуСправа №160/27515/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому проваджені) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) через свого представника звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач-1) щодо здійснення розрахунку пенсії за віком з 03.09.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2014-2016 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач-2) здійснити розрахунок пенсії за віком позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021-2023 роки з 03.09.2024 та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно при призначенні пенсії за віком не застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.
Ухвалою суду позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачем-1 до суду подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі зазначає, що отримання позивачем іншого виду пенсії не свідчить про призначення пенсії вперше («повторно вперше», що само по собі є взаємовиключним), а свідчить про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії. Наведене вже само по собі вказує на помилковість доводів позивача відносно того, що інший вид пенсії, який виплачується їй після подання заяви від 03.09.2024 є пенсією, яка також призначена вперше. Відтак, відсутні законні підстави для перерахунку пенсійної виплати позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначення пенсії за віком.
Відповідач-2 про розгляд справи повідомлений належним чином та своїм правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень, заяв або клопотань не подав.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку та отримувала пенсію за вислугу років згідно ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 04.10.2010 року.
04.01.2016 виплату пенсії припинено у зв'язку з працевлаштуванням заявниці на посаду, яка дає право на пенсію за вислугу років.
На підставі заяви позивача, яка відпрацьовувалась за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Полтавській області, ОСОБА_1 з 03.09.2024 року переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач звернулась через свого представника до відповідача-2 із заявою щодо пенсійного забезпечення.
Листом від 03.10.2024 року відповідач повідомив, що розмір пенсії позивача обчислено виходячи із загального страхового стажу, зарахованого по 30.06.2024, який складає 42 роки 01 місяць, де коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,42083. Заробітна плата обчислена за період з 01.01.1984 по 31.12.1988 та за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.06.2024, де індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації - 0,89157. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розрахований виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, а саме: 7994,47грн. (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1.197 х 1,0796), складає 7127,63грн (7994,47грн. х 0,89157).
Позивач вважає дії відповідачів протиправними, тому звернулась за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
За приписами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Зазначені висновки щодо здійснення призначення пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
У постановах Верховного Суду від 10.07.2018 року у справі №520/6808/17, від 19.12.2018 року у справі №577/5248/16-а зазначено, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. При такому переведенні на інший вид пенсії показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Водночас, у випадках звернення особи до територіальних органів пенсійного фонду із заявами про переведення з пенсії, призначеної на підставі іншого закону, ніж Закон №1058-IV, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, така особа вважається такою, що звертається за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV вперше. В таких випадках до спірних правовідносин не застосовується частина третя статті 45 Закону №1058-ІV.
Таким чином, отримуючи пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення» позивач не користувався жодним із видів пенсій, встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому, призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у вересні 2024 року відбулось вперше.
Відтак, дії відповідача-1 щодо використання показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки при призначенні пенсії у 2024 році по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправними.
Водночас, вимога в частині визнання бездіяльності протиправною не підлягає задоволенню, оскільки дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли бездіяльність - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи.
У даному ж випадку відповідачем-1 були вчинені активні дії, а саме: відмовлено у здійсненні розрахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 року, у зв'язку з чим вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Суд враховує, що згідно принципу екстериторіальності, який Пенсійний фонд України з 01.04.2021 застосовує при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій, то одними з його очікуваних результатів впровадження є:
- єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства;
- централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунків пенсій;
тощо.
Відповідно до п.7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.07.2014 №280, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Отже органи пенсійного фонду становлять єдину систему.
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналізуючи у сукупності фактичні обставини справи та норми законодавства, виходячи з принципу верховенства права, беручи до уваги положення пункту 2 частини другої ст.245 КАС України, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З урахуванням наведеного та того, що позивачу було здійснено перерахунок пенсії, а не призначення за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та невірно здійснено її розрахунок, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача у даній справі є зобов'язання відповідача-2 здійснити ОСОБА_1 з 03.09.2024 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 року.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі по справі, як суб'єкт владних повноважень, не довели суду правомірність та законність своїх дій всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211грн. 20коп., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №0033110018 від 09.10.2024 року.
Отже, оскільки основну вимогу позовної заяви позивача задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211грн. 20коп. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у повному розмірі 1211грн. 20коп..
Керуючись ст.ст.9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 03.09.2024 року перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, буд.34, код ЄДРПОУ 13967927) та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211грн. 20коп. (одна тисяча одинадцять грн. 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова