ЄУН справи: 336/1116/25
Номер провадження: 1-кп/336/907/2025
06 березня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42024082030000020 від 02.04.2024 року по обвинуваченню: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Запоріжжя, громадянки України, яка отримала вищу освіту, не заміжня, не працевлаштована, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засуджена, -
у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.436-2 Кримінального кодексу України, -
Указом Президента України від 24 лютого 2022 р., у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, який продовжено 10 листопада 2024 року на 90 днів.
ОСОБА_5 , будучи проросійськи налаштованою особою, яка заперечує агресивну політику російської федерації та звинувачує українську владу у розв'язуванні та ескалації конфлікту між Україною та російською федерацією, у невстановлений досудовим роздуванням час, але не пізніше 08.07.2024 виник прямий злочинний умисел, направлений на цілеспрямоване вираження своїх поглядів, за допомогою особистого мобільного телефону, з абонентським номером НОМЕР_1 , який належить останньій.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 , 08.07.2024 о 12 год. 15 хв., перебуваючи за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 , діючи умисно, маючи прямий злочинний умисел, направлений на цілеспрямоване вираження своїх поглядів, використовуючи власний засіб зв'язку (мобільний телефон) з ІМЕІ: НОМЕР_2 , у якому міститься сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», з абонентським номером НОМЕР_1 , здійснила телефонний дзвінок до невстановленого абонента, з номером стільникового зв'язку НОМЕР_3 , в результаті чого відбулась розмова, в якій згідно висновку судового експерта, наявні чіткі мовленнєві ознаки виправдовування, визнання правомірною, непрямого заперечення збройної агресії російської федерації проти України, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікації осіб, які здійснювали і здійснюють збройну агресію російської федерації проти України.
Крім цього, 18.07.2024 о 12 год. 38 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 , діючи умисно, маючи прямий злочинний умисел, направлений на цілеспрямоване вираження своїх поглядів, використовуючи власний засіб зв'язку (мобільний телефон) з ІМЕІ: НОМЕР_2 , у якому міститься сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», з абонентським номером НОМЕР_1 , здійснила телефонний дзвінок до невстановленого абонента, з номером стільникового зв'язку НОМЕР_3 , в результаті чого відбулась розмова, в якій, згідно висновку судового експерта, наявні чіткі мовленнєві ознаки виправдовування, визнання правомірною, непрямого заперечення збройної агресії російської федерації проти України, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікації осіб, які здійснювали і здійснюють збройну агресію російської федерації проти України.
Під час підготовчого судового засідання прокурор подав до суду угоду про визнання винуватості, яку укладено 06.03.2025 між обвинуваченою ОСОБА_5 та прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя у присутності захисника.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
За умовами угоди прокурор та обвинувачена дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченї за ч.1 ст.436-2 КК України, остання у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнала вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Також між сторонами визначено узгоджене ними покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_5 за вчинене кримінальне правопорушення: за ч.1 ст.436-2 КК України - 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, поклавши обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживаня, роботи, а також отримана згода обвинуваченої на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченій.
Заслухавши думку прокурора, який вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що вона відповідає вимогам КПК України та КК України; обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисника, які наполягали на затвердженні угоди, вказавши, що вона укладена добровільно, наслідки укладення угоди, передбачені ч. 2 ст. 473, ч. 4 ст. 474 КПК України, обвинуваченій роз'яснені та зрозумілі.
Відповідно до ст.ст. 468-469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 , беззастережно визнала себе винуватою, згідно із ст. 12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, шкода від яких фізичним чи юридичним особам не завдана.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачених ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_5 вчинила поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, тобто злочин, передбачений ч.1 ст.436-2 КК України.
ОСОБА_5 слід призначити узгоджене сторонами покарання, при визначенні виду та розміру якого сторони, у відповідності до ст. 65 КК України, врахували тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом'якшують покарання.
Так, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, як особа - раніше не судима, не працевлаштована, має постійне місце проживання, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Отже, суд погоджується з висновком сторін про призначене покарання, що буде необхідним і достатнім для досягнення мети виправлення ОСОБА_5 і попередження вчинення нею нових злочинів.
Таким чином, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, а тому, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для її затвердження.
На досудовому розслідуванні відносно обвинуваченої запобіжні заходи не застосовувалися та клопотання про їх застосування не заявлялися.
Цивільний позов не заявлено.
На підставі ст.ст.122, 124 КПК України, витрати, пов'язані із залученням експертів, підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь держави.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч. 4 ст. 174 КПК України).
Оскільки предмети, які б підлягали спеціальній конфіскації на користь держави відсутні, суд, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 10.01.2025 року, відносно майна, щодо якого не застосовується спеціальна конфіскація.
Долю долучених до справи речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 314, 370-371, 373-374, 376, 394-395, 474-475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 06.03.2025 в м.Запоріжжі між обвинуваченою ОСОБА_5 за участю захисника-адвоката ОСОБА_6 , та прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.04.2024 за № 42024082030000020.
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України та призначити їй покарання у виді 3(трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо вона в період всього іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на неї судом обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення експертизи в сумі 9948,75 гривень.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 10.01.2025 року у справі № 336/29/25, провадження № 1-кс/336/45/2025 на: мобільний телефон «Samsung - A05» (ІМЕІ-1: НОМЕР_4 ; ІМЕІ-2: НОМЕР_5 ), у корпусі сіро-білого кольору, в якому знаходиться сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_6 ; мобільний телефон «Samsung», у корпусі темно-синього кольору, після набрання вироком законної сили - скасувати.
Речові докази:
мобільний телефон «Samsung - A05» (ІМЕІ-1: НОМЕР_4 ; ІМЕІ-2: НОМЕР_5 ), у корпусі сіро-білого кольору, в якому знаходиться сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_6 ; мобільний телефон «Samsung», у корпусі темно-синього кольору, передані до камери схову УЛМТЗ ГУНП в Запорізькій області, повернути за належністю ОСОБА_5 .
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку, визначені ч. 2 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.
Суддя ОСОБА_1