06 березня 2025 року
м. Київ
справа №160/6302/24
адміністративне провадження №К/990/49001/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Желєзного І.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року,
додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року
та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року
у справі № 160/6302/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України, в якій просила:
- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49070 м. Дніпро, вул. Д. Яворницького, 57; код ЄДРПОУ 26239738) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 1918122,96 грн. (один мільйон дев'ятсот вісімнадцять тисяч сто двадцять дві) грн. 96-коп. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетної програми КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України (ЄДРПОУ 26255795), на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду за час вимушеного прогулу за період з 01.03.2021р. по 17.01.2024р. у сумі 2179682,49 грн., що визначена без утримання податків й інших обов'язкових платежів.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року, у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 в адміністративній справі №160/6302/24 скасовано.
Ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа: Державна судова адміністрація України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити суддівську винагороду ОСОБА_1 за період з 27.02.2021 по 17.01.2024, з урахуванням висновків суду.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 03 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2025 року продовжено строк ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 03 січня 2025 року, на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
14 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга у новій редакції.
У тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що електронні копії постанов Третього апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 року у справі №160/6302/24 (провадження № 852/17254/24 та провадження №852/17225/24) надійшли до особистого кабінету позивачки в підсистемі «Електронний суд» 18.11.2024 року, що підтверджується копією карток руху документів. Отже, останній день для подачі касаційної скарги є 18.12.2024 року, саме в цю дату касаційна скарга надсилається до Касаційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд». Копія постанов Третього апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 року у справі №160/6302/24 (провадження № 852/17254/24 та провадження №852/17225/24) на паперовому носії позивачці не направлялися (не зважаючи на заяву останньої) та нею не отримувалися.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України).
З огляду на викладене, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана касаційна скарга протягом 30 днів з дня отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
В обґрунтування скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції при зміні способу захисту, заявленого позивачкою, не дотримався висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03.11.2022 року справі №380/2696/21, щодо визначеного способу захисту прав позивачки на отримання суддівської винагороди за час вимушеного прогулу, а також обов'язку визначити суму суддівської винагороди, яка підлягає стягненню, та наведення обґрунтованого розрахунку.
Крім того, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 11.06.2024 року у справі № 380/2696/2, від 10.11.2021 року у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 року у справі №360/503/21, від 02.06.2023 року у справі №400/4904/21, від 13.07.2023 року у справі № 280/1233/22, від 24.07.2023 року у справі № 280/9563/21, від 25.07.2023 року у справі № 120/2006/22-а та від 26.07.2023 року у справі № 240/2978/2 щодо порядку визначення розміру суддівської винагороди, передбаченому ст. 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Окрім вищезазначеного скаржник вказує, що висновок суду першої інстанції про зміну позивачем підстав позову, викладених у «Заяві про уточнення позовних вимог» та «Клопотанні. Адміністративний позов (уточнений)» суперечить правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 року у справі № 922/53/19 та постанові Верховного Суду від 22.07.2021 року у справі № 910/18389/20 в аспекті застосування ч. 1 ст. 47 КАС України.
Оскаржуючи додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року, скаржник вказує, що попередніми інстанціями не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.10.2021 року у справі № 757/29103/20-ц, від 04.06.2024 року у справі №808/1564/18 в аспекті правозастосування ч. 3 ст. 134, ч. 7 ст. 139 КАС України; від 16.05.2019 року у справі №823/2638/18 і від 20.12.2018 року у справі №316/1923/16-а в аспекті правозастосування ч. 3 ст. 134 КАС України, ст. ст.1, 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21, від 13 травня 2021 року у справі № 826/13632/18, 07.12.2022 року у справі № 340/9011/21 в аспекті правозастосування 627 ЦК України, ст. ст. 1, 26, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ч. 3 ст. 134 КАС України; від 07.04.2023 року у справі 910/11002/21 в аспекті правозастосування ст. 59 Конституції України та ст. 16 КАС щодо права учасника справи на користування правничої допомоги,
Таким чином, додаткове рішення суду першої інстанції щодо відмови у відшкодуванні витрат на правову допомогу з підстав неспівмірності таких витрат, а також постанова апеляційного суду щодо залишення без змін додаткового рішення суду першої інстанції ухвалені без дотримання висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року у справі №815/1479/18, від 15 липня 2020 року у справі №640/10548/19, від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20, від 18 травня 2022 року у справі №640/4035/20, від 16 червня 2022 року у справі №380/4759/21, від 13 травня 2021 року у справі №200/9888/19-а в аспекті правозастосування ст. 134 КАС України.
Також в касаційній скарзі зазначено, що вона подана на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Так, відповідно до частини 3 статті 353 КАС України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (п. 3 ч. 3 ст. 353 КАС України); суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі (п. 4 ч. 3 ст. 353 КАС України). При цьому скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.06.2021 року у справі №160/12521/19, від 11.08.2021 року у справі № 640/3002/20, від 26.05.2022 року у справі № 280/4678/20; від 26.05.2022 року у справі № 280/4678/20, від 25.05.2023 року у справі № 160/7027/22, від 13.09.2023 року у справі № 160/19280/22.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.
Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пунктів 1, 4 частини 4 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року, додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року, та постанов Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року, додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року, та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 160/6302/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Витребувати із Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/6302/24.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді І.В. Желєзний
Ж.М. Мельник-Томенко