06 березня 2025 року
м. Київ
справа №420/18028/24
адміністративне провадження № К/990/6026/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року
у справі № 420/18028/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі №420/18028/24 повернуто скаржнику.
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись із ухвалою апеляційної інстанції від 12 лютого 2025 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З матеріалів касаційного оскарження встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року позов задоволено.
Не погоджаючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк у 10 днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме подати до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, докази про сплату судового збору у розмірі 1 453,44грн.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 , у якому остання просила поновити строк на апеляційне оскарження та продовжити строк виконання вимог ухвали без руху в частині сплати судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Так суд апеляційної інстанції зазначив, що довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Колегія суддів звертала увагу апелянта, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права.
Окрім того, звертаючись із повторною апеляційної скаргою ВЧ НОМЕР_1 не було усунуто недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої скарги, а саме не надано документа про сплату судового збору.
Також колегія суддів зазначала, що апелянтом не надано суду жодних доказів вчинення послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України.
У свою чергу, скаржником не вказано підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають критеріям поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачала підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
За правилами п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що апелянтом не виконано вимоги ухвали без руху та пропущено строк подачі апеляційної скарги.
В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач в касаційній скарзі вказує введення воєнного стану в Україні.
Суд зазначає, що введення воєнного стану в Україні не може бути основною та поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, оскільки така обставина не доводить фактичну неможливості подання апеляційної скарги протягом встановленого процесуальним законом строку. Крім того, чинне законодавство не містить положень щодо зміни продовження або поновлення процесуальних строків у зв'язку з введенням воєнного стану.
При цьому, скаржник у касаційній скарзі не наводить жодних обґрунтувань щодо усунення ним недоліків, та не спростовує висновків суду апеляційної інстанції.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував норми процесуального права (статтю 299 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року.
Керуючись статтями 13, 169, 296, 298, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі №420/18028/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Н. М. Мартинюк
Ж. М. Мельник-Томенко