про відмову у відкритті касаційного провадження
06 березня 2025 року
м. Київ
справа №420/28240/24
адміністративне провадження № К/990/6380/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року (суддя Танцюра К.О.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року (колегія у складі суддів Ступакової І.Г., суддів Бітова А.І., Лук'янчук О.В.)
у справі № 420/28240/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі також - ГУ ПФ України в Одеській області, відповідач, скаржник), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФ України в м. Києві), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України в м. Києві від 16.08.2024 № 155250021590 про відмову в призначені пенсії за віком;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії з 09.08.2024 з урахуванням до страхового стажу періодів роботи з 01.01.1992 по 04.08.1992 та з 05.08.1992 по 14.08.1993 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 .
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 02.12.2024, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025, позов задовольнив частково. А саме:
- визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФ України в м. Києві від 16.08.2024 № 155250021590;
- зобов'язав ГУ ПФ України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 09.08.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
17.02.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФ України в Одеській області, в якій останнє з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушення ними приписів процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У цій справі оскаржується рішення територіального органу Пенсійного фонду України про відмову в призначені пенсії за віком.
Одеський окружний адміністративний суд в ухвалі від 13.09.2024 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У контексті наведеного Суд зауважує, що для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Проте ГУ ПФ України в Чернігівській області у касаційній скарзі не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах норм Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, інших норм матеріального чи процесуального права.
Загалом зміст доводів касаційної скарги зводиться до незгоди відповідача із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що не узгоджується із правовим визначенням заявлених скаржником підстав касаційного оскарження та у силу приписів ст. 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
З огляду на це Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає інших обставин, визначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин ГУ ПФ України в Одеській області слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року та постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 420/28240/24.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя С.Г. Стеценко