про відмову у відкритті касаційного провадження
06 березня 2025 року
м. Київ
справа №380/18912/23
адміністративне провадження № К/990/6341/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2025 року (колегія у складі суддів Судової-Хомюк Н.М., суддів Онишкевича Т. В., Сеника Р. П.)
у справі № 380/18912/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання дій протиправними,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі також - ГУ ПФ України у Львівській області, відповідач, скаржник), в якому просила:
- визнати протиправними дії ГУ ПФ України у Львівській області щодо відмови у нарахуванні і виплаті страхової виплати відповідно до ч. 6 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у вигляді одноразової допомоги сім'ї потерпілого в сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, у зв'язку з смертю матері, ОСОБА_2 , яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві;
- зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату страхової виплати відповідно до ч. 6 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у вигляді одноразової допомоги сім'ї потерпілого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, у зв'язку з смертю матері, ОСОБА_2 , яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 02.10.2024 у задоволенні позову відмовив.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог. А саме:
- визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФ України у Львівській області в частині ненадання позивачу рішення у формі постанови про призначення страхової виплати чи відмови у її призначенні;
- зобов'язано ГУ ПФ України у Львівській області повторно розглянути питання щодо призначення та виплати на користь ОСОБА_1 страхових виплат у зв'язку зі смертю матері, ОСОБА_2 , а саме: одноразової допомоги сім'ї потерпілого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату відповідно до ч. 6 ст. 42 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції, що діяла станом на день смерті ОСОБА_2 , з прийняттям за наслідками такого розгляду відповідного рішення у формі постанови з урахуванням висновків суду, наведених в судовому рішенні.
Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2025 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 180,96 грн.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФ України у Львівській області, в якій останнє з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права й порушення ним приписів процесуального права просить постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2025, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 залишити в силі.
Також зазначає, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.02.2022 у справі № 368/963/20-ц, а також, що справа має значний суспільний інтерес.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У цій справі оскаржується відмова територіального органу Пенсійного фонду України у нарахуванні і виплаті страхової виплати відповідно до ч. 6 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Львівський окружний адміністративний суд в ухвалі від 14.08.2023 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У контексті наведеного Суд зазначає, що вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
В той же час оцінка "значного суспільного інтересу" до розгляду справи та її винятковості може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має таке значення. Отже, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Проаналізувавши наведене у касаційній скарзі мотивування, Суд вважає, що останнє не є прийнятним в розумінні приписів пп. "в" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, оскільки покликання скаржника на те, що справа становить значний суспільний інтерес й є винятковою для відповідача мають загальний характер та є непереконливими.
Крім того, висновки Верховного Суду, на які покликається скаржник, наведені у постанові від 07.02.2022 у справі № 368/963/20-ц, не є обгрунтованими, оскільки обставини у зазначеній справі не є релевантними до обставин справи, що розглядається з урахуванням завдань адміністративного судочинства, спірних правовідносин.
Таким чином, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 та додаткова постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2025, прийняті у цій справі, не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин ГУ ПФ України у Львівській області слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2025 року у справі № 380/18912/23.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя С.Г. Стеценко