05 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/4404/24 пров. № А/857/21183/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Онишкевича Т. В.
суддів -Сеника Р. П.
Судової-Хомюк Н. М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення за наслідками розгляду апеляційних скарг Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови,
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 08 жовтня 2024 року апеляційні скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у справі №260/4404/24 та у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відмовити.
ОСОБА_1 подав до Восьмого апеляційного адміністративного суду заяву, в якій просив ухвалити додаткове судове рішення та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на його користь судові витрати у справі, а саме судовий збір у сумі 4542,00 грн.
Вирішуючи по суті вимоги заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
У вказаному спорі ОСОБА_1 приймав участь, як учасник виконавчого провадження та особа, яка вважала, що суд першої інстанції вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин першої та другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір».
Частиною 1 статті 7 цього Закону визначено вичерпний перелік випадків, у яких сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, а саме в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Розподіл судових витрат врегульовано статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не містить норм про можливість стягнення судових витрат на користь особи, яке не є стороною або третьою особою у справі, за подання апеляційної скарги.
У справі, що розглядається, судове рішення постановлено на користь відповідача - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), а тому відсутні правові підстави для стягнення з позивача - Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - судових витрат на користь ОСОБА_1 .
Таким чином, з огляду на те, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення з питань розподілу судових витрат, а саме повернення сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, не підлягає задоволенню, то відсутні підстави для винесення додаткового судового рішення.
Керуючись статтями 166, 241, 243, 250, 252, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №260/4404/24 відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Т. В. Онишкевич
судді Р. П. Сеник
Н. М. Судова-Хомюк