05 березня 2025 рокуСправа № 140/13199/24 пров. № А/857/34073/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Луцький слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2024 року (суддя Валюх В.М., м.Луцьк), -
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи «Луцький слідчий ізолятор» (далі - ДУ) в якому просив:
визнати протиправною бездіяльністю ДУ в частині не вжиття заходів для приведення умов утримання ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства, якими визначаються умови відбування покарання засудженими, починаючи з 18.02.2020 по 29.05.2024;
зобов'язати відповідача протягом 6 місяців з дня набрання рішенням законної сили привести житлові, побутові та санітарно-гігієнічні умови утримання у відповідність до вимог чинного законодавства, які визначають умови тримання осіб під вартою.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2024 року в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу без розгляду.
Не погодившись із постановленню ухвалою, її оскаржив позивач, який з покликанням на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права просить таку скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В доводах апеляційної скарги вказує, що позивач маючи статус учасника бойових дій, застосовуючи пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон), має право на звільнення від сплати судового збору, з огляду на порушення його прав за період перебування останнього в ДУ.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законними та обґрунтованими, просить залишити його без змін, а апеляційну скарги - без задоволення.
Відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)) частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що посвідчення учасника бойових дій було видано позивачу 22.10.2024, тобто у період після звільнення з ДУ. Проте, позовні вимоги заявлені за період, коли позивач такого статусу не мав, а позов подано на захист його прав як особи, яка утримувалася в ДУ, а не на захист прав військовослужбовця. Крім того, у новій редакції позовної заяви заявлені позовні вимоги зобов'язального характеру, які фактично стосуються прав інших осіб (з огляду на те, що позивач на цей час не утримується в ДУ), що унеможливлює застосування пільги у вигляді звільнення від сплати судового збору.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального та процесуального права, з таких міркувань.
Як видно з матеріалів справи, ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ДУ про визнання протиправною бездіяльності залишено без руху. Встановлено позивачу/представнику позивача строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказана ухвала мотивована тим, що «позивачу/представнику позивача у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб подання до суду нової редакції позовної заяви, у якій:
- викласти обставини щодо дотримання строку звернення до суду з цим позовом в частині вимог за період, що передував шестимісячному строку звернення до суду (тобто, за період утримання в ДУ з 18.02.2020 по 11.05.2024), а у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду - додати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску;
- зміст позовних вимог викласти більш чітко та зрозуміло, а саме: у прохальній частині вказати, яких саме заходів (яких саме конкретних дій із вказівкою на їх зміст та час вчинення) для приведення умов утримання позивача відповідно до вимог законодавства не вжив відповідач (хоча зобов'язаний був вчинити), бездіяльність якого позивач просить визнати протиправною;
- обґрунтувати підстави звільнення від сплати судового збору, долучити якісну копію посвідчення учасника бойових дій або подати документ про сплату судового збору.».
21.11.2024 представник позивача - адвокат Воронюк К.Ю. подала до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками, в т. ч.:
- нова редакція позовної заяви;
- заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду;
- клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору обґрунтоване тим, що позивач як учасник бойових дій має право на звільнення від сплати судового збору відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За приписами частини третьої статті 161 КАС до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Згідно із частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-ХІІ) ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань. Статтею 12 Закону № 3551-ХІІ передбачені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.
Водночас, в позовній заяві відсутнє обґрунтування того, що заявлені позивачем вимоги стосуються його прав учасника бойових дій, з порушенням яких Закон № 3674-VI власне й пов'язує звільнення від сплати судового збору. Позивач не обґрунтував підстави звільнення від сплати судового збору з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № ЗП/9901/4/19 та інших постановах (ухвалах) Верховного Суду, у яких застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI обмежено статтями 12 та 22 Закону № 3551-XII.
До того ж, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що посвідчення учасника бойових дій було видано позивачу 22.10.2024, тобто у період після звільнення з ДУ. Проте, позовні вимоги заявлені за період, коли позивач такого статусу не мав, а позов подано на захист його прав як особи, яка утримувалася в ДУ, а не на захист прав військовослужбовця.
Звідси апеляційний суд, вважає за необхідне зазначити, що не заперечує того, що учасники бойових дій згідно статті 5 Закону звільненні від сплати судового збору у всіх судових інстанціях, однак за умови, що підставою для їх звернення до суду із позовом стало порушення прав такої особи, що має статут учасника бойових дій.
За змістом розглядуваного позову, права позивача як учасника бойових дій в оспорюваний ним період, порушенні не були, так як позивач станом на 29.05.2024 не мав статусу учасника бойових дій.
Згідно із частиною першою статті 133 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, можливість звільнення від сплати судового збору законодавець пов'язує виключно з майновим станом сторони.
Проте, до клопотання про звільнення від сплати судового збору не долучено жодних доказів на підтвердження того, що позивач на момент звернення до суду через незадовільний майновий стан не може сплатити судовий збір за подання цього позову в електронній формі в сумі 968,96 грн (тобто, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору), при тому, що до позовної заяви долучені документи про оплату витрат на правничу допомогу в сумі 20 000 грн (тобто, в сумі, яка більш як у двадцять разів перевищує розмір належного до сплати судового збору).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно із частинами п'ятою, шостою статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Посилання апелянта на відповідні позиції Верховного Суду, які стосуються порядку застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону, апеляційний суд до уваги не бере, так як у цих справах позивачі/заявники набули статусу учасника бойових дій ще задовго до звернення до суду із відповідними позовами і ці спори дійсно стосувалися їх прав, як учасників бойових дій.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
С. М. Кузьмич