05 березня 2025 рокуСправа № 380/9459/24 пров. № А/857/33334/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року (суддя Хома О.П., м.Львів), -
У квітні 2024 року Департамент патрульної поліції (далі Департамент) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача завдану шкоду у розмірі 4419,60 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В доводах апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що майно, яке було закріплене за відповідачем, відноситься до предметів однострою.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких доказів як на обґрунтування вартості неповернутого відповідачем майна на суму 4419,60 грн, так і на дотримання позивачем визначеного Порядком №722 алгоритму дій по поверненню чи та/або відшкодуванню вартості такого майна до звільнення відповідача зі служби, матеріали справи не містять.
Такі висновки суду першої інстанції є дещо помилковими, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що наказом Департаменту по особовому складу від 25.03.2024 №482 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон №580-VIII) у зв?язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
На день звільнення відповідач не здав до відділу озброєння закріплене за ним на постійне носіння та зберігання відповідно до картки обліку озброєння від 27.01.21 №3 майно: наручники металеві «БР-М-92» серії НОМЕР_1 , вартістю 465 грн, аерозольний балончик, спорядженний речовинами сльозогінної та дратівної дії «Терен-4М», вартістю 39,60 грн, засіб індивідуального захисту - бронежилет 2 класу захисту «Страж-ПМ/ТТ» №є001-0540, вартістю 3750 грн, палиця гумова «ПГ-М», вартістю 165 грн.
Отримання закріпленого за ОСОБА_1 вказаного вище майна підтверджується особистим підписом відповідача у картці обліку озброєння від 27.01.2021 №3.
Оскільки в добровільному порядку відповідач суму вартості вказаних предметів не відшкодував, Департамент звернувся до суду з позовом про стягнення їх в судовому порядку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом №580-VIII.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону №580-VIII).
Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону №580-VIII поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно. Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України.
Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України (частина четверта статті 20 Закону №580-VIII).
Опис і зразки предметів однострою поліцейських затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №823 «Про однострій поліцейських».
Механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських, організацію його використання та обліку визначає Порядок забезпечення поліцейських одностроєм, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 вересня 2017 року №772 у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Порядок №772).
Відповідно до пункту 2 Розділу І Порядку №772 однострій загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно; строк носіння (експлуатації) предметів однострою - час, установлений нормами належності, протягом якого предмет має носитися або перебувати в експлуатації.
Згідно з пунктом 3 Розділу І Порядку №772 одностроєм згідно із цим Порядком забезпечуються поліцейські, зокрема, які проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України.
Отримання предметів однострою здійснюється на підставі відповідного рішення керівництва поліції (пункт 4 Розділу II Порядку №772).
Строк носіння (експлуатації) предметів однострою починає обчислюватися з дня фактичної видачі їх у користування (експлуатацію). Час зберігання предметів однострою на складі не зараховується до строку їх носіння (експлуатації). На кожного поліцейського для здійснення контролю за станом використання ним предметів однострою згідно з нормами належності та за строками їх носіння (експлуатації) оформлюється арматурна картка. Облік предметів однострою в арматурній картці ведеться з дати призначення поліцейського на відповідну посаду або зарахування на навчання до ЗВО згідно з наказом по особовому складу (пункти 1, 2, 3 Розділу IІІ Порядку №772).
Підставою для оформлення арматурної картки є наказ про призначення на посаду (зарахування на навчання) в орган (заклад, установу) поліції, ЗВО, а на поліцейського, якого переведено з іншого органу (закладу, установи), ЗВО, крім наказу,- атестат на предмети однострою (абзац перший пункту 11 Розділу VII Порядку №772).
Для видачі однострою поліцейським на підставі облікових даних арматурних карток оформлюється в одному примірнику роздавальна відомість на предмети однострою (додаток 12).
Відповідно до пункту 1 Розділу V Порядку №772 відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, здійснюється в разі звільнення поліцейського із служби, зокрема з такої підстави:
- у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;.
Згідно з пунктом 5 розділу V Порядку №722 наказ про звільнення поліцейського із служби в поліції, у якому міститься інформація щодо суми відшкодування, передається підрозділом кадрового забезпечення до служби діловодства з метою його своєчасного надсилання до підрозділу забезпечення і бухгалтерської служби ДУ “ЦОП», органу, закладу, установи поліції, Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України», органу, закладу, установи, підприємства, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - бухгалтерська служба).
Відповідно до пунктів 9 та 10 Розділу V Порядку №722 строк добровільного відшкодування поліцейським, особою, яку звільнено із служби в поліції, вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, становить п'ятнадцять днів із дня його звільнення із служби в поліції.
У разі непогашення поліцейським, особою, яку звільнено із служби в поліції, суми відшкодування протягом 15 днів з дня його звільнення із служби в поліції підрозділ забезпечення в триденний строк інформує підрозділ правового (юридичного) забезпечення за місцем звільнення із служби для організації претензійної та позовної роботи відповідно до законодавства України.
Враховуючи приписи Порядку №772 звільнення поліцейського тягне за собою обов'язок відшкодування поліцейським вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився
Разом з тим, в матеріалах справи наявна копія наказу Департаменту від 25.03.2024 №482 о/с «По особовому складу», яким ОСОБА_1 на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII з 25.03.2024 звільнено зі служби в поліції, де міститься пункт про відрахування з грошового забезпечення та інших виплат ОСОБА_1 538,50 грн - вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився.
Вказані обставини апелянтом не заперечуються.
Відповідно до Закону №580-VIII, «Положення про Національну поліцію», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №877, з метою належної організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.10.2018 №828 затверджено «Інструкцію з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України» (далі Інструкція №828),
Згідно з пунктом 4 розділу V Інструкції №828 у разі переведення чи переміщення поліцейського до іншого органу (підрозділу) поліції або звільнення зі служби в поліції видана та закріплена за ним зброя, боєприпаси підлягають здаванню до КЗЗ за місцем одержання. Спеціальні засоби, картка-замісник та відповідне спорядження здають відповідальному за озброєння, про що він робить відмітки в облікових документах.
Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі Закон №160-IX) визначено підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків.
Дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони (далі - особи).
Згідно з частиною першою статті 12 Закону №160-IX у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
З системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що в разі звільнення поліцейського зі служби, у разі не здавання останнім спеціальних засобів, повинна відшкодовуватись їх вартість одержаних ним під підпис.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що Порядок №772, яким керувався суд першої інстанції при винесенні рішення, не стосується засобів індивідуального захисту поліцейських, щодо яких були заявлені позовні вимоги про відшкодування їх вартості. Зазначений нормативно-правовий акт регулює організацію забезпечення, зберігання та експлуатації майна, вартість якого була відрахована з грошового забезпечення та інших виплат відповідача, що не заперечується позивачем.
Вказаним обставинам суд першої інстанції оцінки не надав.
Разом з тим, 03.02.2025 на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від Департаменту, у якій зазначено що відповідач здав майно, перелічене в позові. Зазначив, що предмет спору у справі відсутній та просять врахувати викладену інформацію при прийнятті рішення.
Крім того, 06.02.2025 на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, де вказує, що 27.06.2024 здав усі зазначені в позові речі до відділу озброєнь Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту, у зв'язку з чим вважає, що спір між сторонами відсутній.
Отже, під час розгляду справи встановлено, що відповідачем здано усі речі, щодо яких були заявлені позовні вимоги про відшкодування їх вартості. Вказані обставини визнаються як позивачем, так і відповідачем у справі, а тому, в силу частини першої статті 78 КАС, доказуванню не підлягають.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що предмет спору у даній справі відсутній, а тому не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, окрім як із мотивів викладення.
Частина четверта статті 317 КАС передбачає, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Рішення суду слід змінити, виклавши мотивувальну частину рішення суду у редакції цієї постанови.
Керуючись статтями 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення суду у редакції цієї постанови.
В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
С. М. Кузьмич