05 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/8878/24 пров. № А/857/32637/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року в справі № 460/8878/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинення певних дій,-
суддя в 1-й інстанції - Недашківська К.М.,
час ухвалення рішення - 04 листопада 2024 року,
місце ухвалення рішення - м.Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 04 листопада 2024 року,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), військовослужбовця.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене в пункті 16 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №5/в від 15 березня 2024 року, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_3 .
Зобов'язано Міністерство оборони України призначити і виплатити батькам загиблого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_3 , передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), військовослужбовця, у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2023 року, у рівних частках матері - ОСОБА_1 та батьку - ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно витягу з протоколу засідання комісії МОУ зазначено, що відповідно до акта службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 18.05.2023 нещасний випадок стався під час виконання службових обов'язків, а саме, під час руху автомобілем. Згідно з листом Харківського обласногобюро судово-медичної експертизи від 12.04.2023 № 02-06/403 в крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,67 %. Відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об'єктів або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням. Згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп'яніння. Алкогольне сп'яніння негативно впливає на можливість людини вчасно зреагувати на небезпечні чинники та обставини, які можуть виникати та створювати загрозу для життя. З огляду на зазначене, обставини загибелі ОСОБА_3 не відносяться до визначених Законом випадків можливості призначення і виплати одноразової грошової допомоги його батькам.
Позивачі своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 - мати військовослужбовця ОСОБА_3 , отримала Сповіщення сім'ї від 23.02.2023 №494 про те, що її син - солдат ОСОБА_3 кулеметник стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 1 стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 загинув 22.02.2023 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на трасі між населеним пунктом «…» та населеним пунктом «…» Харківської області (а.с. 16).
Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 17).
Відповідно до Лікарського свідоцтва про смерть від 25.02.2023 смерть ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на автодорозі «…-…» по причині смерті: множинна травма грудної клітки (а.с. 18).
Актом проведення розслідування нещасного випадку (травмування) (Форма НВ-2), затвердженим командиром Військової частини НОМЕР_1 , від 18.05.2023 встановлено (по відповідних розділах):
(1) Відомості про потерпілих: лейтенант «…», солдат ОСОБА_3 , солдат «…»;
(3) Обставини, за яких стався нещасний випадок: в результаті розслідування встановлено, що 22.02.2023 лейтенант «…», солдат ОСОБА_3 та солдат «…» вирушили автомобілем лейтенанта «…»з міста «…» на облаштування позицій оборони в населеному пункті «…». Рухаючись по дорозі зі слизьким покриттям внаслідок ожеледиці між населеними пунктами «…» та «…», лейтенант «…» не справився з керуванням, автомобіль злетів в кювет, внаслідок чого лейтенант «…» та солдат ОСОБА_3 загинули на місці. Вищевказане підтверджується поясненнями солдата «…», який перебував в автомобілі, та ТВО командира;
(4) Причини нещасного випадку (аварії): причиною нещасного випадку є дорожньо-транспортна пригода, яка сталася внаслідок втрати керуванням автомобілем лейтенантом «…», при дії зовнішнього фактору - несприятливих погодних умов (ожеледиці);
(6) Висновок комісії щодо осіб, які допустили порушення законодавчих актів та інших нормативно-правових актів, внаслідок яких стався нещасний випадок, та пропозиції щодо притягнення їх до відповідальності: Комісія вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок втрати керуванням автомобілем лейтенантом «…», при дії зовнішнього фактору - несприятливих погодних умов (ожеледиці); загибель лейтенанта «…» та солдата ОСОБА_3 пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, але не пов'язана з бойовим ураженням, або діями з противника, у стані алкогольного сп'яніння або наркотичних чи токсичних отруйних речовин не перебували; та пропонує скласти акт за формою НВ-3 (а.с. 22).
Наказом Командира Військово частини НОМЕР_1 від 22.05.2023 №145 постановлено: солдата ОСОБА_3 , який загинув внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 22.02.2023, у зв'язку зі смертю виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направити документи для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; смерть пов'язана із виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до Довідки Військової частини НОМЕР_1 «Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України» від 13.06.2023 №1876-Д, ОСОБА_3 в період з 09.10.2022 по 29.10.2022, з 03.11.2022 по 05.12.2022, з 11.02.2023 по 23.02.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України; підстава: накази №101 від 08.04.2023, №158 від 20.11.2022, №51 від 19.02.2023, №181 від 10.12.2022, №58 від 27.02.2023, №83 від 24.03.2023 (а.с. 19).
Листом від 18.06.2024 Слідче управління Національної поліції України в Харківській області повідомило позивача 1 про те, що колишнім слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області здійснювалося досудове розслідування по кримінальному провадженню №12023220000000211 від 22.02.2023 за фактом ДТП, що сталася 22.02.2023, під час якої відбулося зіткнення автомобілів під керуванням, зокрема, лейтенанта «…», внаслідок чого водій та пасажир ОСОБА_3 загинули на місці; досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 24.05.2023 №10-12/621-ДМ/23, причиною смерті ОСОБА_3 стала травма грудної клітки у вигляді перелому 3 грудного хребця з розривом спинного мозку; згідно з висновком вказаної експертизи, при дослідженні крові та сечі ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт у кількості 0,67 проміле, що відповідає легкому алкогольному сп'янінню (а.с. 29).
Відповідно до Витягу з протоколу засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців (Протокол №2004 від 01.07.2023), травма ОСОБА_3 «Перелом грудного відділу хребта. Множинна травма грудної клітки. Гемоторакс. Ушкодження внаслідок дорожньо-транспортної події», яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 01.03.2023 Володимирецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; Лікарським свідоцтвом про смерть №10-12/621-Дм/23, виданим Харківським обласним бюро МСЕ; Актом проведення розслідування нещасного випадку (ф. НВ-2) від 18.05.2023, проведеним на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 26.02.2023 №322; Довідкою про безпосередню участь особи у бойових діях від 13.06.2023 №1876-Д - ТРАВМА І ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ (а.с. 20).
Позивачі звернулися до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявами та документами про виплату одноразової грошової допомоги від 18.09.2023.
ІНФОРМАЦІЯ_5 29.09.2023 надіслано Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки) лист №12/1/4839 про те, що відповідно до пункту 13 Порядку №975, надається висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам або утриманцям, військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Травма і причина смерті пов'язані із захистом Батьківщини; на підставі поданих документів командування вважає, що члени сім'ї, батьки, утриманці, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають право на одержання рівними частками зазначеної грошової допомоги; ОСОБА_3 був неодружений, дітей не мав.
Комісією Міністерства оборони України прийняте рішення від 15.03.2024 №5/в (Протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум), в якому зазначено: розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги батьку та матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 );
відповідно до акта службового розслідування Військової частини НОМЕР_1 від 18.05.2023 нещасний випадок стався під час виконання службових обов'язків, а саме, під час руху автомобілем на облаштування позицій оборони;
згідно з листом Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 12.04.2023 №02-06/403 в крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,67%;
відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об'єктів або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням;
згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 30).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Нормативно-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, є Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
За правилами статті 41 Закону №2232-XII, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
За правилами частини першої статті 16 Закону №2011-XII (в редакції, чинній на дату винесення спірного рішення), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини другої статті 16 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
Відповідно до пункту 4 Порядку №975, одноразова грошова допомога призначається у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Як зазначалося вище, відповідно до Витягу з протоколу засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців (Протокол №2004 від 01.07.2023), травма ОСОБА_3 «Перелом грудного відділу хребта. Множинна травма грудної клітки. Гемоторакс. Ушкодження внаслідок дорожньо-транспортної події», яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 01.03.2023 Володимирецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; Лікарським свідоцтвом про смерть №10-12/621-Дм/23, виданим Харківським обласним бюро МСЕ; Актом проведення розслідування нещасного випадку (ф. НВ-2) від 18.05.2023, проведеним на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 26.02.2023 №322; Довідкою про безпосередню участь особи у бойових діях від 13.06.2023 №1876-Д - ТРАВМА І ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.
Та обставина, що причина смерті ОСОБА_3 пов'язана із захистом Батьківщини, відповідачем не заперечуєтеся та підтверджена доказами, які містяться в матеріалах справи.
Отже, травма, яка стала причиною смерті ОСОБА_3 , безпосередньо пов'язана з виконанням ним обов'язків військової служби та захисту Батьківщини.
При цьому, Актом проведення розслідування нещасного випадку (травмування) (Форма НВ-2), затвердженим командиром Військової частини НОМЕР_1 , від 18.05.2023 встановлено, що загибель солдата ОСОБА_3 пов'язана з виконанням обов'язків військової служби; а відповідно до Довідки Військової частини НОМЕР_1 «Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України» від 13.06.2023 №1876-Д, ОСОБА_3 в період, зокрема, з 11.02.2023 по 23.02.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (смерть настала 22.02.2023).
Так, позивачі звернулися до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявами та документами про виплату одноразової грошової допомоги від 18.09.2023.
За приписами пункту 13 Порядку №975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 29.09.2023 надіслано Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки) лист №12/1/4839 про те, що відповідно до пункту 13 Порядку №975, надається висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам або утриманцям, військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Травма і причина смерті пов'язані із захистом Батьківщини; на підставі поданих документів командування вважає, що члени сім'ї, батьки, утриманці, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають право на одержання рівними частками зазначеної грошової допомоги; ОСОБА_3 був неодружений, дітей не мав.
Тобто, ІНФОРМАЦІЯ_7 вказав на те, що члени сім'ї, батьки, утриманці, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають право на одержання рівними частками зазначеної грошової допомоги.
Проте, Комісією Міністерства оборони України прийняте рішення від 15.03.2024 №5/в (Протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум), в якому зазначено: розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги батьку та матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 );
відповідно до акта службового розслідування Військової частини НОМЕР_1 від 18.05.2023 нещасний випадок стався під час виконання службових обов'язків, а саме, під час руху автомобілем на облаштування позицій оборони;
згідно з листом Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 12.04.2023 №02-06/403 в крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,67%;
відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об'єктів або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням;
згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп'яніння.
Обставини встановлення наявності в крові ОСОБА_3 етиловий спирт в концентрації 0,67% є основою цієї апеляційної скарги.
Відповідно до статті 16-4 Закону №2011-XII, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
За правилами пункту 19 Порядку №975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком:
вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Так, приймаючи оскаржуване рішення, Комісія Міністерства оборони України зазначила:
згідно з листом Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 12.04.2023 №02-06/403 в крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,67%;
відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об'єктів або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням;
згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп'яніння.
Тобто, зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що відповідач застосував дві підстави відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги: а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Щодо підстави «вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення», суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння -
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.
Участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів -
тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, -
тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Згідно положень статті 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 172-20 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Отже, саме при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності (стаття 280 КУпАП).
В спірному випадку відповідач не надав суду жодних належних і допустимих доказів того, що солдат ОСОБА_3 притягався до адміністративної відповідальності за статтею 172-20 КУпАП в судовому порядку.
Натомість, в Акті проведення розслідування нещасного випадку (травмування) (Форма НВ-2), затвердженим командиром Військової частини НОМЕР_1 , від 18.05.2023 встановлено, зокрема, загибель солдата ОСОБА_3 пов'язана з виконанням обов'язків військової служби; у стані алкогольного сп'яніння або наркотичних чи токсичних отруйних речовин не перебував.
Тому, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачам у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги з цієї підстави.
Стосовно застосування підпункту «б» пункту 1 статті 16-4 Закону №2011-ХІІ, суд зазначає, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Тобто, допомога не призначається, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного / наркотичного сп'яніння на час загибелі (смерті) не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім'ї.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постановах від 20.03.2018 у справі №813/4502/17, від 12.11.2020 у справі №186/1129/16-а, від 29.06.2022 у справі №640/6477/19.
Актом проведення розслідування нещасного випадку (травмування) (Форма НВ-2), затвердженим командиром Військової частини НОМЕР_1 , від 18.05.2023 встановлено: «Обставини, за яких стався нещасний випадок»: в результаті розслідування встановлено, що 22.02.2023 лейтенант «…», солдат ОСОБА_3 та солдат «…» вирушили автомобілем лейтенанта «…» з міста «…» на облаштування позицій оборони в населеному пункті «…». Рухаючись по дорозі зі слизьким покриттям внаслідок ожеледиці між населеними пунктами «…» та «…», лейтенант «…» не справився з керуванням, автомобіль злетів в кювет, внаслідок чого лейтенант «…» та солдат ОСОБА_3 загинули на місці. Вищевказане підтверджується поясненнями солдата «…», який перебував в автомобілі, та ТВО командира.
Зі змісту постанови про закриття кримінального провадження від 31.08.2023 вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023220000000211 від 22.02.2023 провадилося за ознаками частини 2 статті 286 КК України.
Відповідно до частини першої та другої статті 286 КК України, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, -
карається штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Зі змісту постанови про закриття кримінального провадження від 31.08.2023 вбачається, що кримінальне провадження закрите на підставі пункту 5 частини 1 статті 284 КПК України - смерть особи лейтенанта «…», який керував транспортним засобом.
Тобто, смерть ОСОБА_3 настала в період проходження військової служби; ТРАВМА І ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ; причиною смерті стала дорожньо-транспортна пригода, в якій лейтенант «…» втратив керування автомобілем при несприятливих погодній умов, що призвело до загибелі пасажира - ОСОБА_3 .
Тобто, смерть військовослужбовця ОСОБА_3 є наслідком вчинення активних дій іншим військовослужбовцем - лейтенантом «…».
Покликання відповідача на частину 2 статті 3 Закону N 2011-XII є безпідставним, оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що загибель військовослужбовця ОСОБА_3 відбулася саме внаслідок вчинення ним злочину чи адміністративного правопорушення, або сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, та/або є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Сам лише факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп'яніння не може бути підставою для висновку, що його загибель є наслідком такого стану.
Тому, відмовляючи у призначенні та виплаті заявникам одноразової грошової допомоги з підстави підпункту «б» пункту 1 статті 16-4 Закону №2011-ХІІ, відповідач діяв безпідставно та протиправно.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Міністерства оборони України слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року в справі № 460/8878/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. І. Мікула
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 05 березня 2025 року.