Справа № 240/7624/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Д.М.
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
06 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
І. Описова частина.
1.Короткий зміст позовних вимог.
1.1. До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому позивач просить:
- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 21.12.2022 за №064150010905 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», протиправним;
- визнати в якості страхового стажу для призначення ОСОБА_1 пенсії з врахуванням періоду роботи на посаді продавця-консультанта телевізійного обладнання ТОВ «Синкар ТВ сервис» в м.Коломна Московської області протягом періоду з 03.10.1993 по 15.03.1999 відповідно до трудового договору №15 від 03.10.1993;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати звернення із заявою на призначення пенсії (з 15.12.2022).
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що досягнувши 60-річного віку, вона звернулась до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Листом від 26.12.2022 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило про те, що заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в м.Києві та ним прийнято рішення про відмову у призначенні їй пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 29 років. Крім того, під час вирішення питання щодо призначення пенсії протиправно та необґрунтовано, на думку позивача, не зараховано до страхового стажу період роботи з посиланням на те, що в доданому трудовому договорі відсутня відмітка про виконання роботи, а уточнююча довідка не надана.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1. ОСОБА_1 , після досягнення нею 60-річного віку, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області 15.12.2022 із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до вимог ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.33).
2.2. Після реєстрації заяви ОСОБА_1 та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України у м.Києві за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 21.12.2022 №064150010905 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи 29 років (а.с.58).
2.3. Підставою для винесення вказаного рішення слугувало те, що згідно наданих до заяви документів до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 03.10.1993 до 15.03.1999, який зазначений у трудовому договорі від 03.10.1993 №15, оскільки договір оформлений з порушенням вимог Інструкції, а саме: відсутні відмітки про його виконання. Листом від 26.12.2022 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило, що страховий стаж, підтверджений документально, становить 25 років 03 місяці 29 днів. Однак відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки до страхового стажу не зараховано період роботи з 03.10.1993 по 15.03.1999 відповідно до трудового договору від 03.10.1993 №15, оскільки в зазначеному договорі відсутня відмітка про виконання роботи, а уточнююча довідка заявником не надана (а.с.15-16).
3.Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року позов задоволено частково.
3.2. Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 21.12.2022 за №064150010905 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
3.3. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії період роботи на посаді продавця-консультанта телевізійного обладнання ТОВ «Синкар ТВ сервис» в м.Коломна Московської області з 03.10.1993 по 15.03.1999 відповідно до трудового договору від 03.10.1993 №15 та призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня , що настає за днем досягнення пенсійного віку - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3.4. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3.5. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві на користь ОСОБА_1 1073,60 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
4.Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
4.1. Відповідач просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права, що на думку останнього призвело до неправильного вирішення питання.
4.2. Відзив позивача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1. Як підтверджено матеріалами справи, на час звернення ОСОБА_1 до пенсійного органу із заявою про призначення їй пенсії, вона досягла необхідного пенсійного віку 60 років, передбаченого ч.1 ст.26 Закону №1058-IV.
1.2. Відповідно до ст.62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
1.3. Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.
1.4. Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договору і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
1.5. Відповідно до п.20 Порядку №637 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
1.6. Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
1.7. В матеріалах справи окрім інших доказів трудової діяльності позивача містяться: трудовий договір від 03.10.1993 №15, укладений між ОСОБА_1 та ТОО «Синкар ТВ Сервис» на виконання обов'язків продавця-консультанта телевізійного обладнання (а.с.12), довідка ТОО «Синкар ТВ Сервис» від 17.04.1999 про термін роботи ОСОБА_1 на вказаному товаристві (а.с.13) та довідка ТОО «Синкар ТВ Сервис» від 17.04.1999 про розмір щомісячної заробітної плати ОСОБА_1 за період з 03.10.1993 до 15.03.1999 (а.с.14), вказані документи також були надані позивачем до заяви про призначення пенсії за віком 15.12.2022.
1.8. Щодо незарахування у спірному рішенні періоду роботи позивача з 03.10.1993 до 15.03.1999 відповідно до трудового договору від 03.10.1993 №15, оскільки у ньому відсутня відмітка про виконання роботи, суд зазначає, що територіальні управління Пенсійного фонду України мають право запитувати та отримувати відомості, необхідні для виконання покладених на них завдань, а не покладати такий обов'язок на позивача.
1.9. При цьому, суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
1.10. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №593/283/17).
1.11. Зважаючи на відсутність суперечностей у поданих позивачем документах, а також відсутності обґрунтованих сумнівів у тому, що мова в наданих документах йде про іншу особу, суд вважає, що надані позивачем: довідка ТОО «Синкар ТВ Сервис» від 17.04.1999 про термін роботи ОСОБА_1 на вказаному товаристві (а.с.13) та довідка ТОО «Синкар ТВ Сервис» від 17.04.1999 про розмір щомісячної заробітної плати ОСОБА_1 за період з 03.10.1993 до 15.03.1999 (а.с.14) підтверджують стаж роботи позивача, а тому його безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи позивача.
1.12. Таким чином, доводи апелянта про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача до страхового стажу є безпідставними. Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи з 03.10.1993 по 15.03.1999 відповідно до трудового договору від 03.10.1993 №15 є протиправним, та наявні підстави для зарахування вказаного періоду до страхового стажу позивача.
1.13. Окрім того, для відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області призначити ОСОБА_1 відповідно до ст.26 Закону №1058-IV пенсію за віком з 22.11.2022.
1.14. Судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, тому його правомірність в цій частині судовою колегією не переглядається.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
2.2. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
2.3. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.