Справа № 713/4248/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - КИБИЧ І.А.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
06 березня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, інспектора взводу №1 роти №1 БУПП в Чернівецькій області Турович Олени Вячеславівни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 , звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, інспектора взводу №1 роти №1 БУПП в Чернівецькій області Турович О.В., про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 09.12.2024 позов задоволено.
Постанову інспектора взводу №1 роти №1 БУПП в Чернівецькій області старшого лейтенанта Турович О.В. Серії БАД №153211 від 16.10.2024 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121-2 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 170,00 гривень, - скасовано.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121-2 ч.1 КУпАП.
Управлінням патрульної поліції в Чернівецькій області подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме п.5 ст.243 КАС України, оскільки судом не постановлено відповідної ухвали з питання щодо залишення позовної заяви без розгляду.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції, 16 жовтня 2024 року інспектором взводу №1 роти №1 БУПП в Чернівецькій області Турович О.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення Серія БАД №153211 від 16.10.2024 року. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 , 16 жовтня 2024 року о 12-10 год. керував транспортним засобом марки «Мерседес Бенц» д/н НОМЕР_1 в м.Чернівці по вул.Сторожинецька, 1, яке використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, перевозив пасажирів понад максимальну кількість, визначену характеристиками даного транспортного засобу чим порушив п.21.1 ПДР, вчинив правопорушення передбачене ст.121-2 ч.1 КУпАП. До ОСОБА_1 поліцейським застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170,00 грн.
Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою, звернувся до суду із позовом до відповідача про скасування зазначеної постанови.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржену постанову, вказав, що доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача порушення вимог ПДР і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121-2 ч.1 КУпАП, не надано, а тому за зазначених обставин постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися такою, що відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню.
Також суд першої інстанці дійшов висновку, що позивачем не пропущено процесуальний строк звернення до суду.
Колегія суддів, погоджується з правовою позицією суду першої інстанції та, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги та висновкам суду першої інстанції, в призмі приписів ст. 308 КАС України, виходить з наступного.
Згідно вимог п.21.1 ПДР України, дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі, обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення.
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ст.121-2 ч.1 КУпАП України, настає за перевезення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, пасажирів понад максимальну кількість, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також перевезення водіями транспортних засобів, що здійснюють міжміські чи міжнародні перевезення, пасажирів, кількість яких перевищує кількість місць для сидіння, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема ст.121-2 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повно
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача порушення вимог ПДР і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121-2 ч.1 КУпАП, не надано, а тому за зазначених обставин постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися такою, що відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме п.5 ст.243 КАС України, оскільки судом не постановлено відповідної ухвали з питання щодо залишення позовної заяви без розгляду.
Стосовно таких тверджень колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Представник відповідача посилається на те, що позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом про скасування постанови, оскільки позивач був повідомлений про існування оскаржуваної постанови в день її винесення, так як був присутній під час розгляду справи та прийняття рішення. Відповідно останнім днем подання позовної заяви було 26.10.2024. Навіть якщо обчислювати строк з моменту отримання, тобто з 29.10.2024, останнім днем подачі позовної заяви буде 08.11.2024, а позовна заява надійшла до суду 19.11.2024.
Згідно із статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно з матеріалами справи позивач надіслав позов до суду 07.11.2024 року, що підтверджується відміткою на конверті (а.с.15), тобто в межах десятиденного строку, що спростовує доводи відповідача.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, колегія суддів враховує, що до позовної заяви позивачем долучено заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що на місці розгляду справи копію постанови від 16.10.2024 позивачу не вручено, отримав її фактично від УПП в чернівецькій області лише 29.10.2024, а зпозовом звернувся 07.11.2024.
На підставі викладеного позивача вважав причини пропуску строку звернення до суду поважними та просив суд поновити строк звернення до суду.
Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 28.11.2024 про відкриття провадження у справі встановлено, що підстав для залишення позовної заяви без руху, повренення позовної заяви, відповідно до ст.169 КАС України, або відмови у відкритті провадження у справі, відповідно до ст.170 КАС України, не встановлено.
У рішенні судом першої інстанції вказано, що позивач ОСОБА_1 скерував адміністративний позов поштою до суду 07.11.2024 року, тобто в межах десятиденного строку, а тому позивачем не пропущено процесуальний строк звернення до суду.
Враховуючи встановлені у справі обставини щодо підготовки та подання позову, що підтверджуються належними та достатніми доказами, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив питання про відкриття провадження у справі та її розгляд з урахуванням особливостей, встановлених статтею 286 КАС України, з прийняття обґрунтованого та законного рішення по суті заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 грудня 2024 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 грудня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.