Справа № 600/2023/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Т.М.
Суддя-доповідач - Драчук Т. О.
05 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
в травні 2024 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ №118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та з урахуванням індексації передбаченої постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження максимальним розміром.
Також, позивач просив наступне:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати та виплачувати з 01.03.2023 ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ №118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та з урахуванням індексації передбаченої постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо нездійснення перерахунку і виплати ОСОБА_1 пенсії з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії, з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022, 2023 та 2024 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01.03.2023 перерахунок і виплачувати ОСОБА_1 пенсію, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 № 1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії, з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022, 2023 та 2024 роки;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати з 01.11.2023 та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати та виплатити різницю між виплаченою пенсією та пенсією, яка підлягала виплаті без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених індексацій відповідно до постанов КМУ №118 від 16.02.2022, №168 від 24.02.2023, №185 від 23.02.2024 та щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою КМУ №713 від 14.07.2021;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.10.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ №118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та з урахуванням індексації передбаченої постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження максимальним розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати та виплатити з 01.03.2023 ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ №118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та з урахуванням індексації передбаченої постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо нездійснення перерахунку і виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2023 та 01.03.2024 з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії, з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2023 та 2024 роки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01.03.2023 та 01.03.2024 перерахунок і виплатити ОСОБА_1 пенсію, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 № 1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії, з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2023 та 2024 роки.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати з 01.11.2023 та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати та виплатити різницю між виплаченою пенсією та пенсією, яка підлягала виплаті без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених індексацій відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022, №168 від 24.02.2023, №185 від 23.02.2024 та щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021.
В решті позову відмовлено
Відмовлено у встановлені судового контролю за виконанням рішення суду.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач отримує пенсію за вислугу років, згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Позивач звертався до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії з 10.08.2020, щодо проведення індексації пенсії в період з 2021 року по 2024 рік та щодо встановлення щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 гривень. (а.с. 21). На вказану заяву позивачу повідомлено, що доплата до пенсії в розмірі 2000 грн не була встановлена. Також повідомлено, що з 01.03.2022, 01.03.2023 та 01.03.2024 проведено індексацію грошового забезпечення. Зазначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. (а.с. 22-24).
19.04.2024 позивач звернувся до відповідача і заявою щодо перерахунку пенсії з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії, з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022, 2023 та 2024 роки. (а.с. 25-26).
01.05.2024 відповідач повідомив позивача, що нарахування підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи у розмірі 25% відбулось відповідно до вимог чинного законодавства. Підстав для перерахунку пенсії не має. (а.с. 27-28).
Згідно протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.07.2021 підсумок пенсії склав 28284,42 грн, щомісячної доплати 2000 грн не встановлено. (а.с. 43).
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.03.2022 підсумок пенсії з надбавками склав 32193,75 гривень. (а.с. 44).
Згідно протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.04.2022 у зв'язку із встановленням інвалідності у березні 2022 р. проведено перерахунок пенсії, підсумок пенсії склав 40218,01 грн, з урахуванням максимального розміру 28284,42 грн. Вказано збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 31670,25 грн. (а.с. 45).
14.08.2022 проведено перерахунки пенсії: з 01.04.2022 за результатами якого розмір пенсії склав 40218,01 грн; з 01.07.2022 за результатами якого розмір пенсії склав 40245,91 грн. Вказано збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 31670,25 грн. (а.с. 46).
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.03.2023 підсумок пенсії з надбавками склав 41765,71 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 40265,71 гривень. Вказано збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 27780,92 грн. (а.с. 47).
01.03.2024 проведено перерахунок пенсії, внаслідок чого підсумок пенсії з надбавками склав 43346,11 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 40265,71 гривень. Вказано збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 27780,92 грн. (а.с. 48).
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" № 713 від 14.07.2021 позивачу перераховано пенсію з 01.07.2021 р. та встановлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень. Однак, у подальшому, на виконання рішення суду з приводу перерахунку пенсії позивача, позивачу було проведено перерахунок пенсії, з одночасним припиненням виплати щомісячної доплати у сумі 2000 гривень.
Разом з цим, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений пенсійним органом на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, а відтак, позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Тому, позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Таким чином, позов в цій частині позовних вимог є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про виплату з 01.03.2023 ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ №118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та з урахуванням індексації передбаченої постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», суд першої інстанції зазначає, що внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774 від 06.12.2016 до частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06.12.2016 з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими. Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774 від 06.12.2016 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Отже, оскільки визнано неконституційними положення ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI, то дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром є протиправними.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ під час проведеного перерахунку пенсії позивача з 01.03.2023 та 01.04.2024.
Щодо позовних вимог, в частині нездійснення перерахунку і пенсії з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії, з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022, 2023 та 2024 роки, суд першої інстанції зазначає, що згідно проведених перерахунків пенсії позивача за 2022-2024 роки вказано про збільшення основного розміру пенсії (25%), а саме у 2022 році від суми - 31670,25 грн; у 2023 та 2024 році від суми - 27780,92 гривень.
За твердженням позивача, у даних правовідносинах є спірним нарахування збільшення основного розміру пенсії (25%) з розрахунку - 27780,92 грн, а не з сум проіндексованих з 01.03.2023 р. в сумі 34142,58 грн та з 01.03.2024 р. в сумі 35642,58 гривень.
25 відсотків збільшення пенсії вираховуються з основного розміру пенсії та з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Урядом коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно наданого суду протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.04.2022 р. встановлено, що розмір індексації базового ОСНП 2022 становить 3889,33 гривень. Збільшення основного розміру пенсії на 25 % в розмірі 7917,56 грн розраховано від суми 31670,25 грн, яка включає індексацію 3889,33 гривень.
Таким чином, суд першої інстанції встановив, що у 2022 році відповідачем правомірно здійснено розрахунок збільшення основного розміру пенсії на 25 %, з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022, а тому порушення прав позивача за 2022 рік не відбулось, а отже позов в цій частині є необґрунтований.
Згідно наданого протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.03.2023 встановлено, що розмір індексації базового ОСНП 2022 становить 4861,66 грн, ОСНП 2023 становить 1500 гривень.
Збільшення основного розміру пенсії на 25 % в розмірі 6945,23 грн розраховано від суми 27780,92 гривень. Тобто, відповідачем здійснено розрахунок збільшення основного розміру пенсії, передбаченого постановою КМУ №1381, за формулою: основний розмір пенсії х 25%, без урахування сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 - 2023 роки.
Згідно наданого суду протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.03.2024 встановлено, що розмір індексації базового ОСНП 2022 становить 4861,66 грн, ОСНП 2023 становить 1500 грн, ОСНП 2024 становить 1500 гривень.
Збільшення основного розміру пенсії на 25 % в розмірі 6945,23 грн розраховано від суми 27780,92 гривень. Тобто, відповідачем здійснено розрахунок збільшення основного розміру пенсії, передбаченого постановою КМУ №1381, за формулою: основний розмір пенсії х 25%, без урахування сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 - 2024 роки.
Таким чином, відповідачем порушено норми Постанови № 1381 щодо обрахунку збільшення основного розміру пенсії позивача на 25 % за 2023 та 2024 роки.
З урахуванням вказаного вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів суду правомірність дій щодо обмеження пенсії позивача під час проведення перерахунків пенсії з 01.03.2023 та 01.04.2024, а тому позов в цій частині позовних вимог підлягає задоволенню. Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині зобов'язання відповідача перерахувати позивачу пенсію з 01.03.2023 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою №118, Постановою №168 та Постановою №185.
Крім того, відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». А тому позов в цій частині також підлягає задоволенню. При цьому, оскільки суд задовольнив позовні вимоги про перерахунок позивачу пенсію з 01.03.2023 без обмеження максимальним розміром, суд не вбачає необхідності додатково зобов'язувати відповідача під час нарахування з 01.11.2023 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн виплачувати її без обмеження максимальним розміром пенсію.
Також порушено норми Постанови № 1381 щодо обрахунку збільшення основного розміру пенсії позивача на 25 % за 2023 та 2024 роки, що дає підстави для задоволення позовних вимог в цій частині позову. Водночас, позивачем не обґрунтовано позовні вимоги щодо порушення його прав та інтересів щодо обрахунку збільшення основного розміру пенсії позивача на 25 % за 2022 рік, а тому, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Крім того, у позовних вимогах зобов'язального характеру позивач просить суд зобов'язати відповідача після перерахунку пенсію виплачувати її у подальшому в перерахованому розмірі, однак вказана вимога є неналежним способом відновлення порушеного права, оскільки наразі відсутні підстави вважати, що відповідачем буде порушено його право в майбутньому. При цьому, суд не може приймати рішення про зобов'язання відповідача вчиняти чи утримуватись від вчинення певних дій в майбутньому до моменту порушення прав, свобод та інтересів особи, а тому вказані позовні вимоги є безпідставними та не можуть бути задоволені.
У зв'язку із зазначеним, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
За змістом частини першої статті 1 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрала чинності з 01.01.2017) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Колегія суддів зауважує, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 22, стаття 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із змінами, внесеними Законом України від 15 лютого 2022 року № 2040-IX, застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Так, вказана норма є чинною, неконституційною не визнавалася, що дає підстави для висновку, що в 2023 році порядок, умови та строки виплати індексації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
24 лютого 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році".
Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Пунктом 2 постанови КМУ №168 установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2022 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
При цьому, пунктом 10 постанови № 168 установлено, що: у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Системний аналіз вищевказаних законодавчих приписів свідчить про обмеження верхньої межі індексації для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян.
При дослідженні матеріалів справи з розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області судом встановлено, що розмір підвищення в результаті перерахунку склав понад 1500 грн, однак з урахуванням вимог Постанови №168 розмір підвищення пенсійної виплати з 01.03.2023 складає 1500 грн.
Тобто, надаючи оцінку викладеному, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем правомірно з 01.03.2023 здійснено розрахунок підвищення пенсійної виплати ОСОБА_1 за 2023 рік із застосуванням обмеження, встановленого пунктом 10 Постанови №168, в розмірі 1500 грн.
При цьому, суд зазначає, що норма законодавства про те, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 постанови №168, не може перевищувати 1500 гривень, не є дискримінаційною відносно позивача, оскільки стосується й інших категорій пенсіонерів.
Виключень щодо неврахування п. 10 вказаної постанови Уряду під час такого перерахунку пенсії законодавство не містить. Зазначений пункт 10 постанови Кабінету Міністрів України №168, прийнятої на виконання п. 8 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» чинний та не суперечить вимогам закону, з огляду на що підлягає застосуванню відповідачем.
Відповідно до підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Щодо Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII, суд вважає, що норми закону не можуть бути застосовані до спірних правовідносин в частині, що стосується нарахування індексації з 01.03.2023, оскільки дія цього Закону зупинена на 2023 рік п.3 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Аналогічні вимоги щодо обмеження максимального розміру підвищення пенсії зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році". Тобто, підвищення пенсії (нарахування індексації з 01.04.2024) не може перевищувати 1500 гривень.
Щодо доводів відповідача в частині перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням індексацій та підвищення до пенсії, з урахуванням проведених виплат, колегія суддів зазначає наступне.
Кабінетом Міністрів України 23.02.2024 прийнято Постанову № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Пунктом 1 Постанови № 185 визначено, що з 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Відповідно до п. 2 Постанови № 185, з 01.03.2024 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії, відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням постанови №185, 168, 118 та Постанови № 1381. Разом з цим, відповідачем обмежено максимальний розмір пенсії.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI (в подальшому Закон № 3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до ст. 2 Закону № 3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII.
Згідно з п. 2 резолютивної частини вказаного Рішення, положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII та положення ч. 1 ст. 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
При цьому положення ст. 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що в спірних правовідносинах застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Аналогічний правий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 та від 11.07.2022 у справі №620/613/21, від 29.05.2024 у справі №560/12853/21.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що згідно абз. 1 п. 1 Постанови №1381 розміри пенсій особам з інвалідністю внаслідок війни, обчислені відповідно до статті 27 та частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статей 13 і 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, збільшуються на 25 відсотків.
Отже, Урядом України у Постанові №1381 передбачено, що розмір пенсії особи з інвалідністю внаслідок війни збільшується на 25 відсотків з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
В свою чергу, виплата пенсії позивача здійснювалась з урахуванням обмеження максимальним розміром.
Отже, враховуючи викладене вище, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у порушення вимог п. 1 Постанови №1381 здійснило розрахунок збільшення пенсії ОСОБА_1 , виходячи з основного розміру пенсії та без врахування індексацій, проведеної згідно Постанови №118, Постанови №168 та Постанови №185, обмеживши її максимальним розміром.
З врахуванням вказаного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів відповідача в апеляційній скарзі щодо правомірності обмеження пенсії позивача максимальним розміром, десятьма прожитковими мінімумами.
Інших доводів апеляційна скарга не містить, а тому в межах ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.