Справа № 120/5617/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Н.В.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
06 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці Держмитслужби на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Центр - Скло" до Вінницької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
приватне підприємство "Центр - Скло" звернулось до суду з позовом до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 31.10.2023 № UA401000/2023/000104/2.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/001683.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, згідно вимог ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 13.06.2023 між позивачем (покупець) та «Q - Glasstech Sp. Z o.o.» (продавець) укладено контракт №13/06/23. Предметом контракту визначено листове скло та дзеркало, яке виготовляється методом флотації (флоат-скло).
Згідно пункту 2 контракту ціни на окремі товари включені в рахунки-проформи і представлені на умовах доставки DAP або FCA. Загальна вартість контракту становить 500 000 Євро або 500 000 доларів США.
Пунктом 3 контракту визначено, що покупець здійснює оплату за товар шляхом стовідсоткової передоплати, яка включає повну ціну за окремі замовлення. Валютою розрахунків є Євро та долар США.
На виконання контракту «Q-Glasstech Sp. Z o.o.» було виставлено рахунок-проформу №35/MST/06/2023 від 16.06.2023, згідно якої підтверджено замовлення товару на суму 12040,43 доларів США.
Позивачем була здійснена оплата придбаного товару в розмірі 30% як передплата, а саме 3612,13 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією № 16 від 22.06.2023, а в подальшому остаточна оплата в розмірі 70% залишку, в сумі 8 428,30 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією № 49 від 30.10.2023.
Після отримання передоплати в розмірі 30 % вищезазначений продавець відвантажив товар, надавши інвойс № FS 51/MSZ/10/2023 від 24.10.2023 на товар на суму 8428,29 доларів США та пакувальний лист від 24.10.2023.
В подальшому, для здійснення митного оформлення отриманого товару (дзеркала скляні у листах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона непрозора (з подвійним нанесенням напилення), а на другій спостерігається чітке відображення: ALUMINUM MIRROR (DOUBLE) 3мм, розміром 3300*2140 мм, 304 шт/2711,808 м2) позивач звернувся до відповідача з митною декларацією 23UA401020058615U2, до якої були додані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) №FS 51/MSZ/10/2023 від 24.10.2023, платіжне доручення від 22.06.2023 № 16, зовнішньоекономічний договір від 13.06.2023 № 13/06/23, довідка про транспортні витрати №27/10-2 від 27.10.2023, митна декларація Т1 від 24.10.2023 №23PL322010NS68IGT6.
31.10.2023 позивач отримав від відповідача повідомлення про необхідність надання додаткових документів.
31.10.2023 відповідачу надіслано повідомлення, в якому надано пояснення щодо виявлених розбіжностей та долучено відповідні документи.
31.10.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000104/2, яким були збільшені суми митних платежів. У вказаному рішенні зазначено: "За результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, що відповідно до ч.2 ст.53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності, а саме: згідно п.3. зовнішньоекономічного Договору № 13/06/23 від 13.06.2023 зазначено, що «у платіжному дорученні Покупець вказує назву Покупця і номер рахунку/рахунку-проформи, на підставі яких здійснюється оплата», при цьому у призначенні платежу поданої до митного оформлення платіжної інструкції № 16 від 22.06.2023 зазначено посилання на зовнішньоекономічний Договір № 13/06/23 від 13.06.2023, проформа інвойс 33/MSZ/06/2023, 34/MSZ/06/2023, 35/MSZ/06/2023 від 16.06.2023 . Загальна сплачена сума за даними платіжними інструкціями становить 12078,08 USD, при тому що фактурна вартість задекларованого за даною МД товару складає 12040,43USD.
Також, у поданому декларантом до митного оформлення рахунку № FS 51/MSZ/10/2023 від 24.10.2023 наявне посилання на попередні фактури залікові № FS 68/MSZ/06/2023 від 26.06.2023, № FS 50/MSZ/10/2023 від 24.10.2023 та № KFS 111/MSZ/2023 від 24.10.2023, при цьому відомості про дані документи відсутні у гр.44 МД, відповідно неможливо однозначно ідентифікувати дану платіжну інструкцію як таку, що стосується даної партії товару.
В наданому висновку ДП «Держзовнішінформу» № 113/752 від 17.10.2023, на запит отримано лист від відправника товару, проаналізовано мережу Інтернет, однак сайти, наведені експертом, українських компаній і товар не аналогічний а з схожими технічними характеристиками, також експертом у вищезгаданому висновку зазначено, що ціна «може становити…». За посиланням https://sferaglass.com/storage//fles/fRejq0F6aY.pdf міститься прайс Дніпровської компанії «Сфера Гласс» на українському ринку, а не в країні придбання. Аналогічна ситуація з сайтами https://losk.ua, https://busel.ua та https://spekt-glass.com.ua. На всіх сайтах вказана ціна українських компаній на подібний товар на українському ринку, яка в рази перевищує ціну ввезеного товару і ніяк не може підтвердити ціну продажу в країні придбання - Польщі.
Враховуючи, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, декларанту були надіслані вимоги щодо надання додаткових документів, які зазначені в ст.53 МКУ.
Листом б/н від 31.10.2023 декларант надав наступні документи: прейскурант постачальника від 16.06.2023р., лист відправника від 30.10.2023 щодо фактур залікових, та відмовився від надання додаткових документів.
Відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовувалися другорядні методи, зазначені у п. 2 ч.1 ст. 57 МКУ. Митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) з підстав відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) не представлялося можливим з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відтак, відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). З огляду на наведене митна вартість визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ, джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 11.07.2023 №UA100380/2023/609914, за якою оформлено товар « 1.Дзеркала скляні, без рам в листах розміром товщиною 4мм.:-дзеркала скляні без рам 3300х2140 мм, товщ.4 мм-536,712метр.; упаковані в 2 уп. по 38 шт. Виробник: RIDER GLASS CO.LTD; Торговельна марка: немає даних; Країна виробництва: CN;» та складає 1,01 дол. США за кг.".
Вказане рішення про коригування митної вартості товарів стало підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA401020/2023/001683.
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини щодо митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями МК України, Податкового кодексу України (далі - ПК України) та інших законів України з питань оподаткування.
Відповідно до вимог ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з ч. 1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
У відповідності до вимог ч.1, 2 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Ч. 6 ст.257 МК України передбачено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом.
Ч.3 ст.318 МК України визначено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Ст. 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм доводить, що декларант при митному оформленні товарів зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості у спосіб, визначений законом. В тому числі, митний орган може надіслати декларанту письмову вимогу про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Але при цьому, митний орган зобов'язаний належним чином обґрунтувати наявність підстав та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена декларантом митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих разом із митною декларацією. Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Вказана позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 08.06.2022 справа № 380/1197/20.
Суд також зазначає, що митний орган не повинен витребовувати усі документи, визначені ст. 53 МК України, а лише ті, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. І вже ненадання декларантом повного переліку правомірно витребуваних документів може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та застосування другорядного методу визначення митної вартості та відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів через митний кордон.
Так, за результатами виконання митних формальностей відповідачем встановлено, що надані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, містили розбіжності, а саме:
- згідно п. 3 зовнішньоекономічного Договору № 13/06/23 від 13.06.2023 зазначено, що «у платіжному дорученні покупець вказує назву покупця і номер рахунку/рахунку-проформи, на підставі яких здійснюється оплата», при цьому у призначенні платежу платіжної інструкції (доручення) № 16 від 22.06.2023 зазначено посилання виключно на зовнішньоекономічний Договір № 13/06/23 від 13.06.2023, проформа інвойс 33/MSZ/06/2023, 34/MSZ/06/2023, 35/MSZ/06/2023 від 16.06.2023
- загальна сплачена сума за даними платіжними інструкціями становить 12078,08 USD, при тому що фактурна вартість задекларованого за даною МД товару складає 12040,43USD;
- у поданому декларантом до митного оформлення рахунку № FS 51/MSZ/10/2023 від 24.10.2023 наявне посилання на попередні фактури залікові № FS 68/MSZ/06/2023 від 26.06.2023, № FS 50/MSZ/10/2023 від 24.10.2023 та № KFS 111/MSZ/2023 від 24.10.2023, при цьому відомості про дані документи відсутні у гр.44 МД, відповідно неможливо однозначно ідентифікувати дану платіжну інструкцію як таку, що стосується даної партії товару.
Щодо розбіжностей зазначених в першому та другому пунктах позивач пояснив, що товариством до митного органу було надано пояснення стосовно того, що умовами рахунку-проформи №35/MSZ/06/2023 від 16.06.2023 на суму 12 040,43 доларів США передбачено сплату авансу в розмірі 30%, тобто 3 612,13 доларів США. Дана сума є частиною платіжної інструкції в іноземній валюті № 16 від 22.06.2023 на суму 12 078,08 доларів США, про що було повідомлено відповідачу під час декларування. 70% залишок вартості товару в сумі 8 428,30 доларів США підлягав сплаті протягом 20 днів після відвантаження товару. Позивач сплатив дану суму згідно платіжної інструкції в іноземній валюті № 49 від 30.10.2023.
Також, в матеріалах справи міститься лист продавця товару - «Q - Glasstech Sp. Z o.o.», яким останній підтвердив, що ним було отримано кошти в сумі 12040,43 доларів США згідно проформи № 35/MSZ/06/2023 від 16.06.2023 і даних платіжних інструкцій.
Щодо третьої розбіжності, то суд враховує, що рахунки-фактури № FS 68/MSZ/06/2023 від 26.06.2023, № FS 50/MSZ/10/2023 від 24.10.2023 та № KFS 111/MSZ/2023 від 24.10.2023 є попередніми, а рахунок-фактура FS 51/MSZ/10/2023 від 24.10.2023 є фінальним, який посилається на проформу №35/MSZ/06/2023 від 16.06.2023, містить аналогічну суму та вказує такий же товар.
Крім того, судом враховано, що згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» відсутня вимога зазначення попередніх інвойсів у п. 44 митної декларації. Декларант зобов'язаний вказати рахунок-фактуру (інвойс), або рахунок-проформу, що підтверджують відомості про заявлену митну вартість. Даний обов'язок виконаний Позивачем.
Отже, з наданих представником позивача пояснень, судом встановлено, що фінальний рахунок-фактура (інвойс) № FS 51/MSZ/10/2023 від 24.10.2023 виданий взамін попередніх інвойсів № FS 68/MSZ/06/2023 від 26.06.2023, № FS 50/MSZ/10/2023 від 24.10.2023, № КFS 111/MSZ/2023 від 24.10.2023, а тому саме він є чинним та підлягав зазначенню у п. 44 митної декларації.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи не викликали сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Водночас підстави для корегування митної вартості, на які зіслався відповідач в оскаржуваному рішенні, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Додатково суд зазначає, що відповідачем також порушені норми МК України щодо порядку обрання методів визначення митної вартості товарів, що ввозились позивачем на митну територію України.
МК України визначені певні методи визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до встановлених вимог.
Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 року справа № 200/6521/20-а зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.
Обов'язок доведення митної ціни товару стосується саме позивача. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як вже зазначалось, декларантом подані усі документи, що виключали обґрунтовані сумніви відповідача в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни яка була сплачена за товар який ввозився на територію України в режимі імпорту, відповідно митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав, прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.
Суд також звертає увагу на те, що джерелом числового значення для коригування митної вартості задекларованого позивачем товару, а саме: дзеркал скляних у листах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона непрозора (з подвійним нанесенням напилення), а на другій спостерігається чітке відображення: ALUMINUM MIRROR (DOUBLE) 3 мм, розміром 3300*2140 мм, 304 шт/2711,808 м2 , виробник: RIDER GLASS CO.LTD, стала інформація, яка містилася в електронній митній декларації від 11.07.2023 №UA100380/2023/609914, за якою оформлено товар « 1.Дзеркала скляні, без рам в листах розміром товщиною 4мм.:-дзеркала скляні без рам 3300х2140 мм, товщ.4 мм-536,712метр.; упаковані в 2 уп. по 38 шт. Виробник: RIDER GLASS CO.LTD; Торговельна марка: немає даних; Країна виробництва: CN;» та складає 1,01 дол. США за кг.
Суд зауважує, що вказана декларація не може вважатися об'єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.
Наведене також доводить про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем разом із митною декларацією №23UA401020058615U2 були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару.
Відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару, оскільки розбіжності, на які він зіслався, спростовані наявними матеріалами справи.
Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, що, в свою чергу, свідчить про протиправність прийнятого відповідачем рішення №UA401000/2023/000104/2 від 31.10.2023 про коригування митної вартості товару та картки відмови №UA401020/2023/001683 у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Вінницької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.