Справа № 522/21464/24
Провадження № 2-а/522/66/25
04 березня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, у якій він просить скасувати постанову № с/17208 від 24.07.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення на громадянина ОСОБА_1 штрафу у сумі 17000,00 гривень, допустити поворот виконання постанови № с/17208 від 24.07.2024, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 7853,13 гривень.
Заява обґрунтована тим, що 24.07.2024 винесена постанова № с/17208 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладений на позивача штраф у розмірі 17000,00 гривень. Посилається на те, що зазначений у постанові опис адміністративного правопорушення не відповідає дійсності а накладення штрафу є неправомірним, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 не могло викликати позивача для явки 24.07.2024 через те, що 23.07.2024-24.07.2024 позивач знаходився безпосередньо в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , його обмеження назовні було обмежене військовослужбовцями; відсутні правові підстави для виклику позивача для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначає, що частково проведен примусове стягнення на підставі оскаржуваної постанови у розмірі 7853,13 гривень, тому вважає, що суд має вирішити питання про поворот виконання оскаржуваної постанови.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Чорнуху Ю.В.
Ухвалою суду від 04.12.2024 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 20.12.2024 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду на 16.01.2025, витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 документи, які стали підставою для складення оскаржуваної постанови, матеріали фото- і відеофіксації із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським вручення повістки позивачу; відеозапис відмови позивача отримати повістку у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки, та відеозапис доведення позивачу акта відмови від отримання повістки.
У судові засідання 16.01.2025, 03.02.2025, 25.02.2025 учасники справи не з'являлись, причини неявки суду не повідомляли. 25.02.2025 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі. Розгляд справи відкладався неодноразово, відповідач витребувані судом документи не надав, правом на подання відзиву не скористався.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях дійшов висновку, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Європейський суд з прав людини у п. 41 рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (Заява N3236/03) зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З метою недопущення затягування строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути за справу відсутності сторін.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи,фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що слід закрити провадження у частині позовних вимог про поворот виконання постанови № с/17208 від 24.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 7853,13 гривень.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття суд, встановлений законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Стосовно терміну "публічно-владні управлінські функції", то зміст поняття "публічно-владні" полягає в наявності у суб'єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а "управлінські функції" - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб'єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб'єкта. Зогляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень (аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі N 914/2006/17 (пункт 5.7), від 4 вересня 2018 року у справі N 823/2042/16 (пункти 28-30), від 18 вересня 2018 року у справі N 823/218/17 (пункти 24-25), від 12 березня 2019 року у справі N 911/3594/17 (пункти 4.8-4.10), від 2 квітня 2019 року у справі N 137/1842/16-а, від 18 грудня 2019 року у справі N 826/2323/17 (пункти 18-19), від 18 грудня 2019 року у справі N 263/6022/16-ц (пункти 21-23), від 19 лютого 2020 року у справі N 520/5442/18 (пункти 18-20), від 26 лютого 2020 року у справі N 1240/1981/18 (пункти 16-17), від 1 квітня 2020 року у справі N 520/13067/17 (пункти 19-21), від 15 вересня 2020 року у справі N 469/1044/17 (пункт 21), від 29 вересня 2020 року у справах N 368/561/19 (пункт 22) і N 712/5476/19 (пункт 19), від 8 жовтня 2020 року у справі N 9901/393/19 (пункт 25), від 13 жовтня 2020 року у справі N 640/22013/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі N 175/1571/15 (пункт 72), від 8 червня 2022 року у справі N 362/643/21 (пункт 28), від 12 липня 2023 року у справі N 757/31372/18-ц (пункт 34)).
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Згідно до ч. 7 ст. 380 Кодексу адміністративного судочинства України якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Аналіз статті 380 КАС України дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про поворот виконання судового рішення суд має право здійснити такий поворот лише в межах перегляду рішення суду, за яким відбулось стягнення. Вирішальною підставою для здійснення повороту судового рішення є скасування чи зміна судом вищої інстнанції вже виконаних постанов чи рішень суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Кодекс адміністративного судочинства України не надає повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішувати питання про поворот виконання скасованого рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21 право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу. (…) Велика Палата Верховного Суду вважає, що після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування штрафу платник згідно зі статтею 1212 ЦК України має право на позов про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави. Це узгоджується із практикою Великої Палати Верховного Суду про те, що рішення органу влади за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (див., наприклад, постанови від 21 серпня 2019 року у справі N 911/3681/17 (пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі N 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі N 910/1809/18 (пункт 35), від 1 лютого 2020 року у справі N 922/614/19 (пункт 52), від 23 листопада 2021 року у справі N 359/3373/16-ц (пункт 109)). (…) Суму штрафу, перераховану до бюджету на підставі постанови про застосування такого стягнення, яку надалі визнав протиправною та скасував адміністративний суд, можна стягнути на користь платника згідно зі статтею 1212 ЦК України як безпідставно утримувану.
За таких обставин, суд дійшов висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин повороту виконання судового рішення, а отже вимоги про поворот виконання постанови № с/17208 від 24.07.2024, винесеної тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковним ОСОБА_2 , а також вимоги про стягнення 7853,13 гривень, не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Суд роз'яснює, що вимога позивача про стягнення суми штрафу, перерахованої до бюджету на підставі постанови про застосування такого стягнення, яку надалі визнав протиправною та скасував адміністративний суд, може бути розглянута у порядку цивільного судочинства.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 238, 248, 256, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Закрити провадження в адміністративній справі № 522/21464/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в частині вимог про поворот виконання постанови № с/17208 від 24.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 7853,13 гривень.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Юлія ЧОРНУХА