Справа № 522/12564/22
Провадження№ 2/522/2667/25
20 лютого 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,
за участі секретаря судового засідання - Глущенко Т. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлани Володимирівни, про скасування рішень про державну реєстрацію, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлани Володимирівни, про скасування рішень про державну реєстрацію.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено вказану справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.09.2024 явку позивача ОСОБА_1 у судове засідання визнано обов'язковою. Відкладено розгляд справи на 28 листопада 2024 року на 16 год. 00 хв.
Копію вищевказаної ухвали доставлено до електронного кабінету позивача 25.09.2024, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання Глущенко Т. О.
У судові засідання, призначені на 18.11.2024 та 20.02.2025 позивач не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, що підтверджується довідками секретаря судових засідань Глущенко Т. О. про доставлення судової повістки до електронного кабінету позивача ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники справи та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК Укрїни суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
У випадку, коли від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, але його відсутність перешкоджає розгляду справи, суд може визнати явку позивача обов'язковою відповідно до пункту 5 частини другої статті 223 ЦПК України.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Як зазначено вище, з метою з'ясування обставин справи, для надання особистих пояснень, явку позивача у судове засідання було визнано обов'язковою.
Однак, у судові засідання, призначені на 28.11.2024 та 20.02.2025 позивач не з'явилася, що свідчить про втрату нею інтересу до справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Неявка позивача, участь якого у засіданні визнана судом обов'язковою для дачі особистих пояснень, також може мати наслідком залишення позовної заяви без розгляду, за правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 201/10953/18-ц (провадження № 61-7240св19).
Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
Диспозитивність цивільного судочинства передбачає можливість учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зокрема право позивача у односторонньому порядку відмовитися від судового захисту заявленої ним вимоги.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Судом також враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, згідно з якою системний аналіз наведених норм процесуального права (частин першої, другої, п'ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України) свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
На підставі наведеного суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства в даному випадку повторна неявка позивача у судове засідання, явка якої визнана судом обов'язковою, є підставою для залишення позову без розгляду.
Суд роз'яснює, що відповідно ч. 2 ст.257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлани Володимирівни, про скасування рішень про державну реєстрацію- залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повне судове рішення складено 06.03.2025.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА