Справа № 243/4344/23
Провадження № 2/243/703/2025
06 березня 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Дюміної Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Петруся Д.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з теплопостачання, інфляційних втрат та трьох відсотків річних,
учасники справи: не з'явилися,
негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:
І. Виклад позиції позивача.
1. 24 серпня 2023 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з теплопостачання, інфляційних втрат та трьох відсотків річних. 28.09.2023 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області винесено заочне рішення у справі №243/4344/23 за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з теплопостачання, інфляційних втрат та трьох відсотків річних. Позовні вимоги задоволено повністю. Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 лютого 2025 року заочне рішення від 28.09.2023 скасовано.
З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, тим, що відповідачка є абонентом ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в м. Слов'янськ та користується комунальними послугами (послуги по теплопостачанню), однак не в повному обсязі сплачує вартість спожитих послуг. Оскільки відповідачкою було надано довідку про те, що вона є внутрішньо-переміщеною особою та за адресою місця реєстрації свого проживання, фактично не проживає, таким чином, дотримання умов визначених Постановою КМУ №206 дає право відповідачу на заборону стягнення з неї заборгованості за надані комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року. На підставі наведеного станом на 01.02.2022 року заборгованість за комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 листопада 2020 року до 01 лютого 2022 року складає 4784,14 грн. Крім того, зазначає що між позивачем і відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальної послуги на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 . ОКП «Донецьктеплокомуненерго» надавало відповідачці послугу по теплопостачанню, а відповідачка використовувала послугу для задоволення власних потреб та не відмовлявся від неї. Протягом зазначеного періоду скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг від відповідачки не надходило.
За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідачки 4784,14 грн заборгованості за спожиті послуги, 452,00 грн заборгованості з абонентської плати та на підставі ст. 625 ЦК України 401,66 грн - втрати від інфляційних процесів, 115,73 грн- 3 % річних, поштові витрати, пов'язані з поштовим відправленням відповідачам документів у справі на загальну суму 50,00 грн, витрати, пов'язані з формуванням Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідача у справі на суму 35,00 грн та судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 2147,20 грн.
2. 03.03.2025 відповідачем подано відзив на позовну заяву, за змістом якого вбачається, що вона просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що вона є внутрішньо переміщеною особою, а тому Постанова КМУ №206 дає право відповідачу на заборону стягнення з неї заборгованості за надані комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року. Крім того зазначає, що хоча вона є власником житла за адресою АДРЕСА_1 , проте не прописана там, не проживає, та із будь-якою комунальною компанією не заключала жодних договорів та, відповідно, не є споживачем теплопостачальних послуг. Вказує, що вона не робила вольових дій спрямованих на укладення угоди про постачання, використання або купівлю теплової енергії і докази таких дій відсутні в матеріалах справи. Поряд з цим, за адресою, за якою облікована заборгованість прописана та проживала моя мати, ОСОБА_2 . Саме мати була споживачем та здійснювала минулі платежі за спожиті комунальні послуги, проте й вона з 20 квітня 2022 року є внутрішньо переміщеною особою та по теперішній час фактично проживає у м. Полтава. На підставі наведеного вважає, що вона є неналежним відповідачем у справі. Також вказала, що вона працює в Головном управлінні ДПС у Донецькій області, де з 24 лютого 2024 року було запроваджено простій, а тому у неї погіршилося фінансове становище, оскільки будучі переселенцем вона винаймала житло та сплачувала оренду, що також відіграло важливу роль у порушені строку сплати комунальних платежів.
3. Відповідачкою надано суду заперечення на уточнену позовну заяву, в якій остання зазначила, що позивачем не враховано, що з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на території України діяв карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Таким чином, враховуючи встановлені вище заборони щодо нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, які діяли у період з 1 листопада 2020 року по 1 лютого 2022 року (на період дії карантину, пов'язаного із поширенням коронавірусної хвороби) та у період з 24 лютого 2022 по 29 грудня 2023 року включно (у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні), підстави для стягнення на користь позивача пеню, нарахованої за несвоєчасне здійснення платежів за надані послуги постачання теплової енергії у період з 1 листопада 2020 року по 1 лютого 2022 року включно відсутні, аналогічно як і у період з 1 листопада 2020 року до 1 липня 2023 року (первинних позовних вимог).
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Представником позивача Штаньком С.В., який діє на підставі довіреності, надано суду клопотання про розгляд справи без його участі, зазначає, що позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
5. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надіслала суду заявув з проханням розглдя справи проводити за її відсутності.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
6. Відповідно до ухвали суду від 26.03.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з теплопостачання, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та заборгованості за абонентське обслуговування, та відкрито спрощене провадження у справі, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк подати відзив на позов, позивачеві у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, по справі призначено судове засідання.
7. 28.09.2023 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області винесено заочне рішення у справі №243/4344/23 за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з теплопостачання, інфляційних втрат та трьох відсотків річних. Позовні вимоги задоволено повністю.
8. Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 лютого 2025 року заочне рішення від 28.09.2023 у справі №243/4344/23 скасовано, справу призначено до судового розгляду.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом.
9. З відомостей щодо споживачів послуг з постачання теплової енергії ВО ОКП «Донецьктеплокомуненерго» вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , оформлений особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 .
10. За відомостями відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області від 29.08.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 30.09.2015 року.
11. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 337899669 від 04.07.2023 - квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 24.12.2004.
12. Згідно довідки директора ВП ЦППтаКО Вострецової Г.Р від 04.07.2023 станом на дату видачі даної довідки жодних звернень споживачів за особовим рахунком № НОМЕР_1 по квартирі АДРЕСА_3 щодо не проведення стягнення з надаванням документів відповідно до Постанови КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 № 206 (зі змінами) до обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» не надходило.
13. Згідно розрахунку заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 , заборгованість за період з 01.11.2020 року до 30.06.2023 року включно, складає 10226,00 грн.
14. З розрахунку заборгованості 3 % річних та інфляційних втрат вбачається, що за період з 01.11.2020 року до 01.02.2022 року, відповідачці нараховано 3 % річних у сумі 115,73 грн. та втрати від інфляційних процесів у сумі 401,66 грн.
15. Відповідно до довідки від 20.04.2022 № 1602-7500108674 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_4 .
16. Відповідно до довідки від 20.04.2022 № 1602-5001220533 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 фактичне місце проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_4 .
17. Згідно Витягу з реєстру територіальної громади №2024/010787302 від 09.09.2024, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
18. Відповідно до Витягу №20-19/2-1288 від 09.09.2024 про зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку осіб, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
V. Оцінка суду.
19. Відповідно до вимог статі 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Відповідно до вимог статей 67 і 68 Житлового кодексу України наймач зобов'язаний своєчасно щомісячно вносити квартирну плату й плату за комунальні послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами. Зазначений обов'язок споживача також передбачений Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 із змінами) та Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830.
20. Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
21. Відповідно до статті 13 цього Законом України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
22. Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 вищевказаного закону визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
23. У відзиві на позов відповідачка зазначила, що вона є внутрішньо переміщеною особою, а тому Постанова КМУ №206 дає право відповідачу на заборону стягнення з неї заборгованості за надані комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року.
24. Представником позивача 03.03.2025 року було уточнено позовні вимоги зі змісту яких вбачається, що 28.02.2025 відповідачка разом з відзивом на позовну заяву надала довідку про те, що вона є внутрішньо-переміщеною особою та за адресою місця реєстрації свого проживання, фактично не проживає, про що свідчить довідка від 20.04.2022 р. №1602-7500108674 про взяття на облік ВПО ОСОБА_1 . Таким чином, дотримання умов визначених Постановою КМУ №206 дає право відповідачу на заборону стягнення з неї заборгованості за надані комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року. Тому позивачем заявлено вимогу стягнути з відповідачки заборгованість у період до 24.02.2022 року.
25. В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , а відтак і споживачем житлово-комунальних послуг, що надаються ОКП «Донецьктеплокомуненерго» як постачальником теплової енергії для потреб опалення за цією адресою. Квартира належить їй на праві приватної власності на підставі договору дарування від 24.12.2004, про що слідує з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 337899669 від 04.07.2023.
26. Відповідно до ст.317, ст.319. ст.322 Цивільного кодексу України власник квартири володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, власність зобов'язує, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
27. Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року у справі №757/29813/17-ц, «не проживання відповідача (боржника) у квартирі, яка належить йому на праві власності, та факт відсутності його реєстрації у цій квартирі не звільняє його як власника квартири від обов'язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг». Тобто, власник квартири повинен сплачувати послуги щодо оплати житловокомунальних послуг не зважаючи на те, зареєстрований він у квартирі чи ні, мешкає він у цій квартирі чи ні. Отже, саме факт того, що фізична особа є власником квартири є підставою для стягнення з неї боргу за житлово-комунальні послуги.
28. Договір про надання послуг з постачання теплової енергії між ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та ОСОБА_1 не укладався, але житлово-комунальні послуги за об'єктом надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини. Відтак, відсутність укладеного договору про надання послуг з постачання теплової енергії не виключає обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги, а у випадку ухилення від виконання такого обов'язку нести відповідальність в порядку, встановленому законом. Відповідна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.
29. Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а тому факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
30. Таким чином між відповідачем та позивачем утворилися фактичні договірні відносини з надання послуг з теплопостачання на підставі відкритого особового рахунку.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач надавав відповідачці відповідні послуги. За таких обставин при вирішенні справи суд виходить з обсягу прав і обов'язків сторін відповідно до чинного законодавства, яке регулює взаємовідносини осіб, що надають послуги із споживачами цих послуг.
31. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
32. З відомостей, наданих позивачем, вбачається, що оплата витрат за надану теплову енергію у зазначену квартиру відповідачем не провадилася у повному обсязі. Проаналізувавши зазначений розрахунок заборгованості, суд приходить до висновку, що заборгованість по оплаті наданих послуг з теплової енергії в сумі 4784,14 грн утворилася за період з 01.11.2020 року по 01.02.2022 року включно.
Суд визнає правильним наданий позивачем розрахунок суми заборгованості по оплаті наданих послуг з теплопостачання, який відповідає встановленим законодавством порядку і тарифам.
33. Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника також покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України. Аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 по справі № 761/32712/17.
34. Суд не приймає до уваги доводи відповідачки про те, що 3% річних та інфляційне збільшення боргу не підлягають стягненню у період, дії карантинних заходів та воєнного стану в країні, є безпідставними з огляду на наступне.
35. За ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
36. Верховним Судом у постанові від 18 травня 2020 року у справі №176/456/17 (провадження №61-63св18) викладено висновок, згідно якого «Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.
37. Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
38. .Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
39. Суд зазначає, що за змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. А пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).
40. А в розумінні частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
41. Таким чином вирішуючи спір в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних у відповідності до ст.625 ЦК України, суди повинні виходити із того, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
42. Аналогічний висновок було викладено у постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі №922/175/18, де зазначено, що формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні ст.549 цього Кодексу і на ці суми положення Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року не поширюється.
43. На підставі вищезазначеного, суд визнає правильним надані позивачем розрахунки заборгованості за спожиті послуги з опалення за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.11.2020 року по 01.02.2022 року включно, та 3 % річних та інфляційних втрат за період з 01.11.2020 до 01.02.2022, які відповідають встановленим законодавством порядку і тарифам.
44. Згідно з п. 11 ч. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок плати за абонентське обслуговування всіма співвласниками багатоквартирних будинків, незалежно від того, чи підключено їхнє приміщення до систем теплопостачання виконавця комунальної послуги.
45. Розмір плати за абонентське обслуговування встановлено відповідно до вимог постанови КМУ від 21 серпня 2019 року №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами». Розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для послуг з постачання теплової енергії, що надаються ОКП «ДТКЕ» споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами з 01 жовтня 2020 року складає 26,42 грн. з ПДВ; з 01 жовтня 2021 року складає 33,74 грн. для споживачів, які мешкають у будинках, обладнаних вузлами обліку теплової енергії, та 23,04 грн. для споживачів, будинки яких не обладнано лічильниками обліку теплової енергії. Нарахування здійснюється щомісяця протягом року у фіксованому розмірі.
Таким чином, заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01 листопада 2020 року до 01 лютого 2022 року включно по особовому рахунку № НОМЕР_1 складає 452,00 грн, яку слід стягнути з відповідачки на користь позивача.
46. Проаналізувавши встановлені по справі конкретні обставини, оцінивши надані сторонами в силу вимог ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що з вини відповідача порушено виконання зобов'язань з оплати використаних послуг з опалення, внаслідок чого за період з 01.11.2020 року по 01.02.2022 року включно, ОКП «Донецьктеплокомуненерго» заподіяно шкоду із несплати у повному обсязі щомісячних платежів у сумі 4784,14 грн, яка підлягає стягненню з відповідачки у повному обсязі. Окрім того, з відповідачки слід стягнути заборгованість за абонентське обслуговування у сумі 452,00 грн, 3 % річних у сумі 115,73 грн. та втрати від інфляційних процесів у сумі 401,66 грн.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
47. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
48. Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2024 року складає 3028,00 грн. Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 20.03.2024, тому розмір судового збору за подання даної позовної заяви становить 2422,40 грн. (3028 х 0,8), який сплачений позивачем та підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
49. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
50. Позивачем по справі понесені витрати, пов'язані з формуванням Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно в сумі 35,00 грн., що підтверджується квитанцією №6289-QК68-4FТE від 04 липня 2023 року, та витрати, пов'язані з поштовим відправленням відповідачці документів у справі на суму 50,00 грн., на підтвердження чого надано фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 23 серпня 2023 року на загальну суму 500,00 грн. та загальною кількістю відправлених пакетів документів 10 штук (500 грн. : 10 = 50,00 грн.), тому ці витрати слід стягнути з відповідачки на його користь.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 322, 509, 526, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд,
1. Позовні вимоги обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з теплопостачання, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , інші дані суду невідомі, на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» код ЄДРПОУ 03337119, р/р НОМЕР_3 , номер рахунка: НОМЕР_4 , код банку 320371, заборгованість за теплову енергію за період з 01.11.2020 року до 01.02.2022 року в сумі 4784 ( чотири тисячі сімсот вісімдесят чотири) грн. 14 коп., за період з 01.11.2020 до 01.02.2022 втрати від інфляційних процесів в сумі 401 (чотириста одну) грн 66 коп., заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 452 (чотириста п'ятдесят дві) грн 00 коп. та 3% річних в сумі 115 (сто п'ятнадцять ) грн 73 коп.
3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , інші дані суду невідомі, на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» код ЄДРПОУ 03337119, р/р НОМЕР_3 , номер рахунка: НОМЕР_4 , код банку 320371, витрати по сплаті судового збору в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп., поштові витрати, пов'язані з поштовим відправленням кореспонденції у розмірі 50 (п'ятдесят) грн 00 коп., витрати, пов'язані з формуванням Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у розмірі 35 (тридцять п'ять) грн 00 коп.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суддя Н.О. Дюміна