Справа № 139/914/24
Провадження № 2/139/396/24
06 березня 2025 року селище Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді Ліщини Т.П.,
представника позивача адвоката Шоломіцького І.В.,
представника відповідача адвоката Валігури О.О.,
з участю секретаря судових засідань Погорної В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнянське» про розірвання договору оренди землі,
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,3455 га з кадастровим номером 0522886200:04:001:0170, яка знаходяться на території Мурованокуриловецької об'єднаної територіальної громади (раніше на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області). 14.08.2020 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Рівнянське» договір оренди землі (без номеру) цієї земельної ділянки строком на двадцять п'ять років (у тексті - договір) (а. с. 5 - 7).
Позивач стверджує, що ТОВ «Рівнянське» договірні зобов'язання з виплати орендної плати за 2021, 2022, 2023 роки не виконало, орендну плату за вказані роки вчасно не виплатило, з моменту укладення договору оренди жодної діяльності на орендованій земельній ділянці не здійснювало.
У зв'язку із систематичною несплатою відповідачем орендної плати, що є істотним порушенням договору оренди землі, та невикористанням земельної ділянки за її цільовим призначенням, позивач 27.12.2024 звернувся до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області із позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522886200:04:001:0170, який укладено з ТОВ «Рівнянське» (а. с. 1 - 3). До суду позов подав представник за довіреністю (а. с. 10) Коломієць М.В.
Ухвалою від 31.12.2024 (а. с. 13-14) відкрито провадження у справі та ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
09.01.2025 до суду надійшла заява директора ТОВ «Рівнянське» від 08.01.2025 про продовження строку для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 17 - 20).
Ухвалою від 13.01.2025 (а. с. 21) відповідачеві продовжено процесуальний строк, встановлений судом для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до 24.01.2025 (включно).
24.01.2025 директор ТОВ «Рівнянське» подав до суду відзив (а. с. 23 - 25) з додатками (а. с. 26 - 56), а також заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 57 - 58).
Ухвалою суду від 28.01.2025 (а. с. 59) постановлено про перехід від розгляду в порядку спрощеного до розгляду в загальному позовному провадженні.
14.02.2025 представник відповідача подав до суду клопотання про долучення доказів (а. с. 67 - 68) та самі докази (а. с. 73 - 92), заяву про виклик до суду позивача та визнання його явки обов'язковою (а. с. 71) і заяву про виклик свідків (а. с. 72).
За результатами підготовчого провадження ухвалою суду від 19.02.2025 (а. с. 99 - 100) задоволено клопотання представника відповідача про долучення доказів, а в задоволенні заяви про виклик свідків та клопотання про визнання явки позивача обов'язковою відмовлено, підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.
Представник позивача адвокат Шоломіцький Іван Валентинович (повноваження на а. с. 64) в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві, просить їх задовольнити. Зазначив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, яка знаходяться під багаторічними насадженнями (сад) у с. Рівне. 14.08.2020 позивач уклав договір оренди землі із ТОВ «Рівнянське». В порушення вимог пунктів 10, 12, 15, 16 договору відповідач своєчасно не виплатив позивачеві орендну плату за користування земельною ділянкою у 2021, 2022, 2023 роках і пеню за невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором; не проводив ротацію культур. Впродовж 2021 - 2023 років і станом на кінець 2024 року відповідач жодної діяльності на орендованій земельній ділянці не здійснював.
Представник відповідача адвокат Валігура Олександр Олександрович (повноваження на а. с. 77 - 78) позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просить у їх задоволенні відмовити в повному обсязі. Повідомив, що незважаючи на нарахування орендної плати у 2024 році, яке підтверджується наявними у справі документами, її виплата проводилася своєчасно і в повному обсязі, що підтверджується актом-згодою, підписаною ОСОБА_1 (а. с. 53). Покликаючись на зміст даного акту-згоди зазначив, що ОСОБА_1 письмово підтвердив, що до суду з позовною заявою про розірвання договору оренди не звертався. Звернув увагу, що акт-згода отримана відповідачем після того, як ТОВ «Рівнянське» стало відомо про подану ОСОБА_1 позовну заяву. Щодо нецільового використання земельної ділянки, то зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази такої обставини, а також повідомив, що відповідачем в свою чергу надано суду докази того, що земельна ділянка позивача не втрачена, не знищена, не пошкоджена, її стан не погіршився з часу отримання в орендне користування; вона обробляється за цільовим призначенням на розсуд ТОВ «Рівнянське». Щодо нездійснення ротації культур, то повідомив, що умовами договору не передбачено строки і порядок її проведення.
Суд, розглянувши справу у відкритому судовому засіданні,дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, прийшов до переконання, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Обов'язок доказування, відповідно до ст. 12 ЦПК України, покладений на сторони у справі. Крім того, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,3455 га (кадастровий номер 0522886200:04:001:0170), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 397179969 від 30.09.2024 (а. с. 8, 9). Відповідно до інформації, що міститься у розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права», 29.10.2020 державний реєстратор Вербовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області Пушкар О.М. зареєструвала право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522886200:04:001:0170 на підставі договору оренди землі від 14.08.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Рівнянське» (а. с. 5 - 7), строком на 25 років (номер запису про інше речове право 39000060).
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно п. «а» ч. 1 і ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України (у тексті - ЗК України), власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки, наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно норм ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України.
Аналогічні умови містить і договір оренди землі, який є предметом цього позову (а. с. 5 - 7). Зокрема, згідно п. 39 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
У п. 10 Договору оренди землі від 14.08.2020 (а. с. 5 - 7) сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій або натуральній формі (з урахуванням ринкових цін на момент розрахунку) та становить 600 (шістсот) гривень. Пунктом 11 вказаного договору визначено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням зміни коефіцієнтів, визначених законодавством. У п. 12 сторонами договору погоджено, що орендна плата вноситься один раз на рік з 01 вересня до 31 грудня кожного року оренди.
Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Відповідно до п. 31 договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Згідно п. 34 договору, орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату за користування земельною ділянкою, що передана в оренду.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України). Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов, зокрема, договору.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
У пункті «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.
Під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (Постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.04.2020 у справі № 277/1186/18-ц (провадження № 61-12823св19), від 20.08.2020 у справі № 616/292/17 (провадження № 61-40243св18), від 08.05.2024 у справі № 629/2698/23 (провадження № 61-18688св 23), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.07.2020 у справі № 277/526/18 (провадження № 61-47377св18); Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 922/367/21, від 04.07.2023 у справі № 906/649/22, від 20.02.2024 у справі № 917/586/23, від 02.04.2024 у справі № 922/1165/23).
Щодо поняття «несплата», яке міститься у п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у Постанові від 20.11.2024 в справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24).
У позовній заяві позивач стверджує, що відповідач не виконав перед ним своє зобов'язання, передбачене умовами договору оренди землі, та не виплатив йому орендну плату за користування земельною ділянкою у 2021, 2022, 2023 роках в строки, визначені договором.
Зазначена обставина фактично визнається відповідачем, оскільки на підтвердження своїх доводів ним як доказ подано відомість № 1 від 02.05. (без зазначення року) за період 2021 - 2023 року про отримання орендної плати власниками земельних часток (паїв) с. Рівнянське (сад) (зворот а. с. 55). Згідно запису з порядковим номером 32 цієї відомості ОСОБА_1 отримав одноразово 1800,00 гривень орендної плати за земельну ділянку, що суд вважаєпідтвердженням виплати йому у 2024 році заборгованості з орендної плати за 2021, 2022, 2023 роки, а не її щорічну виплату згідно умов договору.
Даною відомістю також підтверджується, що орендну плату у розмірі 1800,00 гривень отримали 44 особи, що в сумі складає 79200 гривень. Аналогічна сума міститься у поданому відповідачем видатковому касовому ордері від 02.05.2024, що суд вважає підтвердженням виплати 44 особам заборгованості з орендної плати за 2021, 2022, 2023 роки (а. с. 55).
Згідно запису з порядковим номером 21 відомості № 5 від 25.10. (без зазначення року) за період 2024 року про отримання орендної плати власниками земельних часток (паїв) с. Рівнянське (сад) (зворот а. с. 56) ОСОБА_1 отримав 1000 гривень, що суд вважаєпідтвердженням виплати йому орендної плати за оренду земельної ділянки у2024 році. Такий розмір виплаченої орендної плати за 2024 рік представники сторін суду пояснити не змогли.
Даною відомістю також підтверджується, що орендну плату у розмірі 1000 гривень отримали 22 особи, що в сумі складає 22000 гривень. Аналогічна сума міститься у поданому відповідачем видатковому касовому ордері від 25.10.2024, що суд вважає підтвердженням виплати 22 особам орендної плати за оренду земельних ділянок у2024 році (а. с. 56).
Ще одним підтвердженням виплати позивачузаборгованості з орендної плати за 2021, 2022, 2023 роки, а також виплати орендної плати за оренду земельної ділянки у2024 році суд вважає акт-згоду про проведення розрахунків по орендній платі за умовами договору № б/н від 14.08.2020, який містить підпис ОСОБА_1 , але не містить дати (а. с. 53). Даним актом-згодою позивач підтверджує, що ним своєчасно отримана в повному обсязі орендна плата за 2021, 2022, 2023, 2024 роки.
Твердження представника відповідача про отримання відповідачем акту-згоди після того, як ТОВ «Рівнянське» стало відомо про подану ОСОБА_1 позовну заяву, суд оцінює критично, адже у акті-згоді не зазначено дати у передбаченому для її проставлення місці. Крім того, представник відповідача у судовому засіданні надав суперечливу інформацію про дату складення акту-згоди, повідомивши, що вона була складена: 1) після проведення виплати орендної плати за оренду земельної ділянки,2) після того, як ТОВ «Рівнянське» стало відомо про подану ОСОБА_1 позовну заяву. Наявне у акті-згоді речення про те, що ОСОБА_1 до суду з позовною заявою про розірвання договору оренди не звертався, на яке звернув увагу суду представник відповідача, суд також оцінює критично, адже воно не має зобов'язального змісту і не позбавляє особу права на звернення до суду, якщо вона вважає порушеними свої права.
Матеріали справи не містять доказів, які підтверджують виконання орендарем пункту 12 договору щодо щорічної виплати 600 гривень орендної плати у строки з 01 вересня до 31 грудня кожного року оренди.
Також матеріали справи не містять доказів використання ТОВ «Рівнянське» у 2021 - 2023 роках за цільовим призначенням земельної ділянки позивача, апідтверджують таке її використання лише у 2024 році.
Отже, у цій справі встановлено, що орендар ТОВ «Рівнянське» допустило невиконання свого зобов'язання за договором і не виплачувало орендодавцю ОСОБА_1 орендну плату за 2021, 2022, 2023 рік у строки, встановлені п. 12 Договору, що суд вважає систематичним з боку ТОВ «Рівнянське» невиконання такої істотної умови договору як сплата орендної плати.
Підставою розірвання договору оренди землі згідно з п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до загальної норми ч. 2 ст. 651 ЦК України немає потреби. Такий висновок міститься у п. 177 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24).
Подані відповідачем і його представником докази і наведені ними у суді доводи, спрямовані на заперечення і спростування позовних вимог, судом оцінюються критично, оскільки вони стосуються 2024 року, а порушення договірних зобов'язань відповідачем допущено у 2021, 2022 і 2023 роках.
Враховуючи наведене обґрунтування, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.
Під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати (п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду з цим позовом сплатив 1211 гривні 20 копійок судового збору (а. с. 4), його вимога задоволена повністю, а тому судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору підлягають компенсації з відповідача у повному розмірі.
Будь яких доказів про понесені позивачем інші витрати, пов'язані із розглядом справи, суду не надано.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 202, 526, 549, 551, 610, 611, 612, 628, 629, 638 ЦК України, ст. 90, 93, 141, 152 ЗК України, ст. ст. 1, 3, 8, 13, 14, 15, 21, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», укладеним між сторонами договором, ст. ст. 12, 13, 81, 133, 141, 264, 265, 268, 273, 274 - 279, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Розірвати договір оренди землі без номера від 14 серпня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнянське» щодо земельної ділянки площею 0,3455 га з кадастровим номером 0522886200:04:001:0170.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнянське» на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді сплаченого ним судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнянське», код ЄДРПОУ 43722528, місцезнаходження юридичної особи: 23425, Вінницька область, Могилів-Подільський район, с. Рівне, вул. Центральна, буд. 6.
Суддя Тарас ЛІЩИНА