Справа № 135/1591/24
Провадження № 3/135/18/25
іменем України
06.03.2025 м. Ладижин Вінницька область
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Кривешко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянини України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Ладижинського міського суду Вінницької області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 08.12.2024 серії ВАВ № 773000, 08.12.2024 близько 12:40 год. гр.. ОСОБА_1 перебуваючи в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 яке виражалось в образах нецензурною лайкою, шарпанням за одяг та волосся. Також перебував в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Також, відповідно протоколу про адміністративне правопорушення від 08.12.2024 серії ВАБ № 445711, 08.12.2024 о 15:40 год. громадянин ОСОБА_1 , не виконав вимогу термінового заборонного припису серії АА № 0995534, стукав голосно у двері квартири своєї дружини гр. ОСОБА_2 , виражався нецензурними словами на її адресу, чим вчинив своїми діями домашнє насильство в сім'ї, психологічного характеру,чим вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 06.03.2025 адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, на підставі ст. 36 КУпАП об'єднано в одне провадження та об'єднаній справі присвоєно єдиний унікальний номер судової №135/1591/24 (номер провадження №3/135/18/25).
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, заперечив.
Адвокат Каракозян Г.А. подав суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 08.12.2024 між нею та її чоловіком виникла сварка. Винною ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насилля не вважає, так як між ними мав місце саме сімейний конфлікт.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була завдана здоров'ю потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до частини 1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Отже, станом на 08.12.2024 частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачала відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За ч. 2 статті 173-2 КУпАП особа несе відповідність за ті самі ж дії в разі їх вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 1 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, незалежно від факту спільного проживання, поширюється, зокрема, подружжя.
При цьому психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
З аналізу наведених вище норм Закону слідує, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті 173-2КУпАП, має місце тоді,коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою фактичне настання фізичної або психологічної шкоди здоров'ю потерпілого.
Таким чином, тільки у випадку, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру мають умисний характер та завдали фізичної або психологічної шкоди здоров'ю особи, наявна об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Доказів завдання шкоди потерпілій матеріали справи не містять.
Крім того, системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
В той час, як під конфліктом необхідно розуміти особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Виходячи з граматичного тлумачення диспозиції даної норми КУпАП, орган поліції зобов'язаний при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначати конкретно в чому саме полягало психологічне насильство, що прямо витікає з диспозиції статті(погрози,образи,чи переслідування тощо)і це є обов'язковим. Крім того, насильство в сім'ї, у розумінні ст. 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Слід також звернути увагу на те, що письмові пояснення та інші докази по справі не можуть собою підміняти зміст протоколу про адміністративне порушення або визначати вказану у ньому суть вчиненого правопорушення.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення від 08.12.2024 серії ВАВ № 773000, 08.12.2024 близько 12:40 год. гр.. ОСОБА_1 перебуваючи в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 яке виражалось в образах нецензурною лайкою, шарпанням за одяг та волосся, перебував в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 08.12.2024 серії ВАБ № 445711, 08.12.2024 о 15:40 год. громадянин ОСОБА_1 , не виконав вимогу термінового заборонного припису серії АА № 0995534, стукав голосно у двері квартири своєї дружини гр. ОСОБА_2 , виражався нецензурними словами на її адресу, чим вчинив своїми діями домашнє насильство в сім'ї, психологічного характеру,чим вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Як вбачається із матеріалів справи підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 була заява від ОСОБА_2 ..
Так, суд звертає увагу, що викладені в протоколі обставини ґрунтуються виключно на поясненнях ОСОБА_2 , які нею же у судовому засіданні спростовано.
Тобто, у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу належного органу правосуддя.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1)
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за обставини відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, оцінюючи необхідність та достатність доказів в їх сукупності щодо підтвердження наявності в діях особи адміністративного правопорушення, винна даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 173-2 КУпАП та частиною 2 статті 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянини України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , закрити у зв'язку з відсутністю події та складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя Кривешко Ірина Володимирівна