Справа № 128/4627/24
Провадження по справі № 2/129/506/2025
"06" березня 2025 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Бондар О.В.,
розглянув без участі сторін та їх представників в місті Гайсині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
установив:
26.10.2021 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 695368418, відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами надання споживчих кредитів та інших документів, який підписано електронним підписом відповідача (позичальника), відповідно до умов якого ТОВ Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 6000 грн., в останній день строку позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом, ставка -1,98% в день; ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»(Кредитодавець) свої зобов'язання виконав, перерахувавши на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти, які остання отримала; свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів та процентів за користування кредитом відповідач не виконав по час звернення позивача до суду, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 25477,20 грн.; 30.09.2024 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу № 30009/24, відповідно до якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в тому числі і ОСОБА_1 ; в позовних вимогах представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача зазначену заборгованість за кредитним договором № 695368418 від 26.10.2021 р. у розмірі 25477,20 грн., а також судові витрати: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. та судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві просив справу розглянути без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву до суду не подавав, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в порядку ст. 128 ЦПК України, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, що дає підстави суду провести заочний розгляд справи в порядку ст. 280 ЦПК України.
З урахуванням позицій сторін, дослідження матеріалів справи та вимог закону суд визнає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути проценти за користування кредитом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Встановлено, що 26.10.2021 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 695368418, відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами надання споживчих кредитів та інших документів, який підписано електронним підписом відповідача (позичальника), відповідно до умов якого ТОВ Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 6000 грн., в останній день строку позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом, ставка -1,98% в день; ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»(Кредитодавець) свої зобов'язання виконав, перерахувавши на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти, які остання отримала; свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів та процентів за користування кредитом відповідач не виконав по час звернення позивача до суду, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 25477,20 грн.; 30.09.2024 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу № 30009/24, відповідно до якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в тому числі і ОСОБА_1 ; в позовних вимогах представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача зазначену заборгованість за кредитним договором № 695368418 від 26.10.2021 р. у розмірі 25477,20 грн.
Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем (позичальником) кошти за кредитним договором № 695368418 від 26.10.2021 р. в сумі 6000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, проценти за користування кредитом 19477,20 грн., а всього заборгованість за кредитним договором 25477,20 грн. в добровільному порядку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не повернуті, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в тому числі і до ОСОБА_1 відповідно до договору факторингу № 30009/24, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів за користування кредитом, то з метою захисту законних інтересів позивача борг з відповідача в сумі 25477,20 грн. за кредитним договором № 695368418 від 26.10.2021 р. та судові витрати пропорційно до задоволених вимог (100%) в сумі 8422,40 грн.: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. та судовий збір в сумі 2422,40 грн., необхідно стягнути рішенням суду.
Керуючись ст. 258, 259, 263, 264, 265, 267, 271-273 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ»(код ЄДРПОУ 43541163): заборгованість за кредитним договором № 695368418 від 26.10.2021 р. в розмірі 25477,20 грн. (двадцять п'ять тисяч чотириста сімдесят сім гривень), а також судові витрати в сумі 8422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: