05 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/33004/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРОНИКА» про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/33004/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРОНИКА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРОНИКА» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 р., яким відмовлено у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу від 21.11.2024 №5942-п про проведення документальної планової перевірки.
04 березня 2025 р. до Третього апеляційного адміністративного суду від ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНИКА» надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.11.2024 №5942-п про проведення документальної планової перевірки до набрання рішення по справі законної сили.
В обґрунтування заяви зазначено про те, що перевірка, яка була призначена спірним наказом, не проведена у зв'язку із її перенесенням наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24.12.2024 № 6819-п. За твердженням позивача, у разі проведення перевірки матиме місце заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, для відновлення яких слід буде докласти значних зусиль. Позивач вказує, що проведення документальної планової виїзної перевірки нівелює правові насліди процедурних порушень, допущених контролюючим органом при її призначенні, що унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позову ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНИКА».
Вирішуючи заяву позивача про забезпечення позову, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Згідно пункту першого частини першої статті 151 цього ж Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта.
Верховний Суд у постанові від 30.10.2019 у справі № 640/6225/19 вказав на те, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. Зазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження. Водночас, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. У зв'язку з цим суд у кожному випадку повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співрозмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу (постанова Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №420/2157/20).
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 р. у справі №440/9575/22,
метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно із Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Заявник/позивач обґрунтовує необхідність зупинення дії спірного наказу тим, що у випадку проведення податкової перевірки матиме місце заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, для відновлення яких слід буде докласти значних зусиль.
Колегія суддів звертає увагу, що визнання судом протиправним та скасування наказу про проведення податкової перевірки нівелюють будь-які наслідки такої перевірки. Не є безумовним і результат перевірки - виявлення порушень податкового законодавства з боку платника податків, а до набуття визначеного податковою перевіркою грошового зобов'язання статусу узгодженого, останнє не впливає на матеріальний стан позивача, тому підстави стверджувати про можливе заподіяння шкоди, на думку колегії суддів, відсутні.
Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам, які б унеможливили їх захист без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення чи які б свідчили про реальну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позов, як і не надано доказів можливості настання невідворотних наслідків для його господарської діяльності.
Керуючись статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРОНИКА» про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/33004/24 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили 05 березня 2025 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий