05 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/22308/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Коренев А.О.) в адміністративній справі №160/22308/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним формулювання висновку та зобов'язання вчинити певні дії,-
07.08.2024 ОСОБА_1 через представника, звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним формулювання висновку військо-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , затвердженого Свідоцтва про хворобу № 217 та продовження свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 в частині встановленого причинно-наслідкового зв'язку між захворюванням та проходженням військової служби; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 внести зміни до висновку військо-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , затвердженого Свідоцтва про хворобу № 217 та продовження свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 в частині встановленого причинно-наслідкового зв'язку між захворюванням та проходженням військової служби.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з формулювання висновку ВЛК військової частини НОМЕР_1 у формі Свідоцтва про хворобу та продовження свідоцтва про хворобу від 12.02.2024, оскільки не було враховано причинно-наслідковий зв'язок між захворюванням та проходженням військової служби.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач, через представника, подав апеляційну скаргу, якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі.
Скаржник зазначає, що відповідач провів огляд позивача формально, без належного здійснення аналізу документів. Також судом не враховано, що постанови ВЛК регіонів можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про хворобу № 217 та продовження свідоцтва про хворобу від 12.02.2024 № 217 Позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.46-а графи II Розкладу хвороб, а захворювання не пов'язане з проходженням військової служби з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень, GOLD IV, категорія Е, нестійка ремісія зі значними порушенням функції зовнішнього дихання, гіпертонічна хвороба I стадії (ангіопатія сітківки обох очей), СН-стадія, складний короткозорий астигматизм правого ока ступенем 1,5 Д при гостроті зору 0,5 без корекції та 1,0 з корекцією вдаль, простий короткозорий астигматизм лівого ока ступенем 2,0 Д при гостроті зори 0,3 без корекції на віддаль та 1,0 з корекцією вдаль. Аномальна трихромазія тип В (протаномалія).
Позивач уважає, що у постанові ВЛК у формі Свідоцтва про хворобу та продовження свідоцтва про хворобу від 12.02.2024 не було враховано причинно-наслідковий зв'язок між захворюванням та проходженням військової служби, про що свідчить Висновок пульманолога, згідно з яким Позивачу встановлено діагноз: ХОЗЛ, GOLD, категорія Е, нестійка ремісія, ЛН II ст. та захворювання згідно ст. 46а Розкладу хвороб було пов'язане з захворюванням з проходженням військової служби, оскільки на час його мобілізації на військову службу був визнаний придатним, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що оскарженню у судовому порядку, за приписами пп. 2.3.5. пункту 2.3 та пп. 2.4.10 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК. Суд першої інстанції вказав, що позивач не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду з метою установлення причинного зв'язку захворювання, травм (поранень, контузій, каліцтв), а перевірка рішень дій/бездіяльності позаштатних ВЛК ТЦК та СП на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ), громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ, та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення №402).
Згідно із пунктами 1.1, глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Так, згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови.
Водночас, постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Враховуючи зазначені норми, слід дійти висновку, що військовозобов'язані підлягають медичному огляду ВЛК ТЦК та СП, якій, за результатами військово-лікарської експертизи, надане право приймати постанови щодо придатності особи до військової служби, постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК згідно з додатком 4 до Положення № 402.
Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами.
До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Так, згідно Положення №402, ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України, одним із повноважень якої є прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України. Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Водночас, ВЛК регіону мають право приймати постанови згідно з Положенням №402, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10. п. 2.4 розділу І Положення № 402).
Оскарженню у судовому порядку, за приписами п. 2.4.10. розділу І Положення № 402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
Такі висновки викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 415/1850/17 в якій зазначено, що у питаннях проведення лікарської та військово-лікарської експертизи штатні і позаштатні ВЛК підпорядковуються ЦВЛК, постанови якої можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
Як свідчать встановлені обставини справи, позивач оскаржує формулювання висновку військо-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , затвердженого Свідоцтва про хворобу №217 та продовження свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 в частині встановленого причинно-наслідкового зв'язку між захворюванням та проходженням військової служби та просить зобов'язати відповідача внести до нього зміни.
Згідно поданої позивачем суду копії затвердженого Свідоцтва про хворобу №217 від 12.02.2024 (у формі додатку №11 Положення №402), його прийняла госпітальна ВЛК НОМЕР_2 . (а.с. 10, 11)
Згідно Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.
Враховуючи зазначену норму, госпітальна ВЛК ВЧ НОМЕР_1 є позаштатною комісією, а отже є вірними висновки суду першої інстанції, що Положення № 402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку.
Отже, питання контролю, розгляду, затвердження, за наявності підстав не затвердження, перегляду, відміни або скасування постанови позаштатних (підпорядкованих) ВЛК є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією ВЛК регіону або ЦЛВК.
За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, доказів того, що позивач звертався зі скаргою про протиправність дій/бездіяльності позаштатної ВЛК при проведенні медичного огляду до ВЛК регіону, або до ЦВЛК та проханням провести повторний медичний огляд із дотримання вимог Положення № 402, матеріали справи не містять, такі доводи не містять а ні позов, а ні апеляційна скарга.
Щодо аргументів скаржника про те, що позивач був оглянутий формально без належного здійснення аналізу документів, то такі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки Свідоцтва про хворобу №217 від 12.02.2024 містить зазначення про скарги позивача; короткий амнез; результати спеціальних досліджень; дані об'єктивних досліджень; а також посилання про перебування на обстеженні та лікування у періоди з 21.12.2023 по 03.01.2024; з 25.10.2023 по 03.11.2023; 0 17.01.2024 та медичну карту хворого №422.
Суд апеляційної інстанції не надає оцінку доводам апеляційної скарги в частині проходження медичного огляду, оскільки такі стосуються процедури (порядку) проходження медичного огляду позивача, що відноситься до компетенції ВЛК регіону або ЦВЛК.
Суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18.
Також, згідно постанови Верховного Суду від 09.10.2019 у справа № 802/468/17-а, встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій травм, каліцтв з військовою службою є компетенцією військово-лікарської комісії, втручання у ці повноваження судом є недопустимо.
Відтак, доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції, а отже відсутні підстави для скасування оскарженого судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року в адміністративній справі №160/22308/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник