05 березня 2025 року м. Дніпросправа № 280/7581/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року (суддя 1-ї інстанції Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі №280/7581/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
14.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 22.07.2024 за № 083850022508 відповідача про відмову у призначенні пенсії відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в призначенні пенсії за віком позивачу;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахуванням висновків суду та зарахувати позивачу до загального страхового стажу: період навчання з 01.09.1978 по 15.07.1981 роки згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 16.07.1981 року; періоди роботи з 16.07.1981 по 11.09.1981 рік, з 06.10.1981 року по 10.05.1982 рік, з 19.06.1984 року 24.12.1985 рік, з 28.10.1986 року по 27.08.1990 рік, з 31.08.1990 рік по 15.11.1990 рік, з 16.01.1991 року по 05.05.1991 рік, з 14.05.1991 року по 09.02.2002 рік згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 16.07.1981 року; період служби в армії з 05.05.1982 року по 23.05.1984 рік згідно з військовим квитком НОМЕР_2 від 05.05.1982 року та з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 16.07.1981 року;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком, відповідно до вимог Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України від 16.12.1993 № 3721-XII «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням 22.07.2024 за № 083850022508 відповідач повідомив його про те що відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років, за наявності страхового стажу 30 років. Після перегляду пенсійної справи з урахуванням рішення суду страховий стаж особи складає 24 роки 2 місяці 10 днів. До страхового стажу не зараховано: період навчання з 01.09.1978 року по 15.07.1981 рік, періоди роботи з 16.07.1981 по 11.09.1981 рік, з 06.10.1981 року по 10.05.1982 рік, з 19.06.1984 року 24.12.1985 рік, з 28.10.1986 року по 27.08.1990 рік, з 31.08.1990 рік по 15.11.1990 рік, з 16.01.1991 року по 05.05.1991 рік, з 14.05.1991 року по 09.02.2002 рік згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 16.07.1981 року та період 05.05.1982 року по 23.05.1984 рік згідно військового квитка НОМЕР_2 від 05.05.1982 року, оскільки згідно п.2.23 Постанови № 22-1 від 25.11.2005 року «Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку пенсій) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заяви, поданої в електронній формі через вебпортал, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає кваліфікований електронний підпис. Відповідно до наданих документів копію військового квитка та трудової книжки зарахувати до пенсійної справи не має можливості. Зобов'язання зарахувати зазначені періоди в рішенні суду відсутні. Стаж зараховано частково згідно уточнюючих довідок та реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі № 280/475/24) у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач зазначає, що прийняте рішення за № 083850022508 від 22.07.2024 року є незаконним та відповідач зобов'язаний зарахувати спірні періоди, зазначені у військовому квитку та трудовій книжці, до страхового стажу позивача. Наявні в його трудовій книжці записи про спірні періоди були внесені до трудової книжки позивача у відповідності до вимог Інструкцій № 162 та № 58, і враховуючи норми Порядку № 63 тому не можуть викликати сумнівів у своїй достовірності га не потребують підтвердження іншими документами. Просив позов задовольнити.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.07.2024 № 083850022508 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу: період навчання з 01.09.1978 по 15.07.1981 та періоди роботи з 16.07.1981 по 11.09.1981 рік, з 06.10.1981 по 10.05.1982, з 19.06.1984 24.12.1985, з 28.10.1986 по 27.08.1990, з 31.08.1990 по 15.11.1990, з 16.01.1991 по 05.05.1991, з 14.05.1991 по 09.02.2002 рік згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 16.07.1981, та період служби в армії з 05.05.1982 по 23.05.1984 згідно з військовим квитком НОМЕР_2 від 05.05.1982 та з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 16.07.1981, у зв'язку із чим призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до вимог ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23.12.2023.
В іншій частині позовних вимог відмовлено та здійснено розподіл судових витрат у справі.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі № 280/475/24 на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не було покладено зобов'язань щодо зарахування до страхового стажу спірних періодів, зазначених позивачем у позовній заяві, тому дій щодо виконання Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 по справі №280/475/21 управління не вчиняло. Вважає, що в даному випадку пенсійний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні.
В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач 23.12.2023 звернувся на офіційну електронну адресу до ГУ ПФУ у Запорізькій області із заявою про призначення пенсії.
Листом від 09.01.2024 за № 631-23007/Н-02/8-0800/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило, зокрема, наступне: «Враховуючи, що Ви звернулися в рамках Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян», для визначення права на призначення пенсії радимо скориставшись онлайн сервісами вебпорталу Пенсійного фонду України попередньо зареєструвавшись (https://portal.pfu.gov.ua) з використанням кваліфікаційного електронного підпису подати заяву на призначення пенсії з додаванням сканованих оригіналів документів, які повинні відповідати оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), у розділі «заява на призначення пенсії» з використанням кваліфікаційного електронного підпису або звернутися безпосередньо до будь - якого діючого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) на території України з заявою та повним пакетом документів...».
Позивач не погодившись з рішенням відповідача та з вимогою вчинити певні дії, звернувся з адміністративним позовом до суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2024, яке набрало законної сили 11.07.2024 по справі № 280/475/24 позовну заяву задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1;
-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 23.12.2023 згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі № 280/475/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі №280/475/24 без змін.
Відповідно до положень статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини встановлені Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2024, яке набрало законної сили 11.07.2024 по справі № 280/475/24, не доказуються не доказуються при розгляді даної справи в силу положень статті 78 КАС України.
Надалі, рішенням про відмову у призначенні пенсії відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.07.2024 за №083850022508 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком з огляду на наступне.
Виконуючи рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі № 280/475/24 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області була повторно розглянута заява позивача від 23.12.2023 про призначення пенсії за віком з урахуванням правових висновків суду.
Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років, за наявності страхового стажу 30 років.
Відповідач у рішенні зазначив, що після перегляду пенсійної справи з урахуванням рішення суду страховий стаж особи складає 24 роки 2 місяці 10 днів.
До страхового стажу не зараховано:
- період навчання з 01.09.1978 року по 15.07.1981 рік, періоди роботи з 16.07.1981 по 11.09.1981 рік, з 06.10.1981 року по 10.05.1982 рік, з 19.06.1984 року 24.12.1985 рік, з 28.10.1986 року по 27.08.1990 рік, з 31.08.1990 рік по 15.11.1990 рік, з 16.01.1991 року по 05.05.1991 рік, з 14.05.1991 року по 09.02.2002 рік згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 16.07.1981 року та період 05.05.1982 року по 23.05.1984 рік згідно військового квитка НОМЕР_2 від 05.05.1982 року, оскільки згідно п.2.23 Постанови № 22-1 від 25.11.2005 року «Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку пенсій) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заяви, поданої в електронній формі через вебпортал, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає кваліфікований електронний підпис. Відповідно до наданих документів копію військового квитка та трудової книжки зарахувати до пенсійної справи не має можливості. Зобов'язання зарахувати зазначені періоди в рішенні суду відсутні. Стаж зараховано частково згідно уточнюючих довідок та реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі № 280/475/24) у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково виходив з того, що ефективним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку буде саме зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до загального страхового стажу спірні періоди навчання, служби в армії та трудової діяльності, а також призначити та виплатити позивачу пенсію за віком, відповідно до вимог ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23.12.2023, що є дотриманням судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 року.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку зокрема приймаються військові квитки (пункт 6 Порядку №637).
За змістом пункту 8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.
Як вбачається з матеріалів справи, у межах спірних правовідносин позивачем заявлено позовні вимоги щодо відмови у призначенні пенсії за віком рішенням від 22.07.2024, а також щодо не зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1978 по 15.07.1981, періодів роботи з 16.07.1981 по 11.09.1981 рік, з 06.10.1981 по 10.05.1982, з 19.06.1984 по 24.12.1985, з 28.10.1986 по 27.08.1990, з 31.08.1990 по 15.11.1990, з 16.01.1991 по 05.05.1991, з 14.05.1991 по 09.02.2002 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 16.07.1981 та періоду служби в армії з 05.05.1982 по 23.05.1984 згідно з військовим квитком НОМЕР_2 від 05.05.1982.
Судом першої інстанції встановлено, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 від 16.07.1981, містить наступні записи:
- позивач був учнем у Запорізькому професійно-технічному училищі № 127 у період з 01.09.1978 року по 15.07.1981 року.
Окрім того ОСОБА_1 працював:
- у Запорізькому спеціалізованому управлінні «Електромонтаж» № 459 у період з 16.07.1981 року по 11.09.1981 року;
- у Запорізькій спеціалізованій автобазі № 16 у період з 06.10.1981 року по 10.05.1982 року;
- служив в армії з 05.05.1982 року по 23.05.1984 року;
- у Запорізькому обласному управлінні Міністерства автомобільного транспорту УРСР у період з 19.06.1984 року по 24.12.1985 року;
- у «Дослідний» завод КТІСМ» при Запорізькому конструкторсько-технологічному інституті сільськогосподарського машинобудування» 28.12.1985 року по 01.09.1986 року;
- у ««Дослідний» завод КТІСМ» при Запорізькому конструкторсько-технологічному інституті сільськогосподарського машинобудування» (на іншій посаді) у період з 01.09.1986 року по 21.10.1986 року;
- у Автомобільній колоні 2196-2 Запорізького автоуправління (Запорізьке автотранспорте підприємство 22354/Запорізьке автотранспортне підприємство 12354) у період з 28.10.1986 року по 27.08.1990 року;
- водієм у кооперативі «Праздник» у період з 31.08.1990 року по 15.11.1990 року;
- у Запорізькому виробничому об'єднанні «Моторобудівник» ім. 50-річчя Великої жовтневої соціалістичної революції у період з 16.01.1991 року по 05.05.1991 року;
- у Запорізькому АТП 12360 (Запорізькому автомобільному транспортно-експедиційному комбінаті 12360/Відкритому акціонерному товаристві Запорізький автомобільний транспортно-експедиційний комбінат 12360) з 14.05.1991 року по 09.02.2002 року;
- у ВАТ «ЕКСПОТРАНС» у період з січня 1998 року по січень 2002 року;
- у АТ «МОТОР СІЧ» у період з березня 2002 року по червень 2003 року;
- у ТОВ «ЕТАЛОН - 1» у період червня 2003 року;
- у ПРАТ «ОРЛАН-ТРАНС» у період з жовтня 2003 року по листопад 2003 року;
- у ТОВ «ОРЛАН-ТРАНС-ГРУП» (статус юридичної особи: порушено справу про банкрутство (санація) у період з липня 2003 року по січень 2004 року;
- у ТОВ «Елізіум» у період 01.06.2006 по 31.08.2006 роки;
- у ПРАТ «МУШКЕТІВСЬКА АВТОБАЗА» у період з квітня 2005 року по лютий 2006 року (м. Донецьк).
- у АТ «Мотор Січ» у період з 01.11.2006 по сьогодні.
Трудова книжка в частині спірних періодів оформлена у відповідності до вимог законодавства, вказані записи містять номери та дати наказів про прийом на роботу по переводу, звільнення, а також печатку підприємств.
Крім того, вищевказана трудова діяльність позивача додатково підтверджена первинними документами та довідками ОК-5, ОК-7, які містяться в матеріалах справи та надавались відповідачу разом із заявою про призначення за віком відповідно до вимог ст. 26 Закону № 1058-IV.
В якості підстави для відмови в зарахуванні спірних періодів, відповідач в оспорюваному рішенні зазначив, що в порушення вимог п.2.23 Постанови № 22-1 від 25.11.2005, позивач не наклав на створені електронні копії трудової книжки НОМЕР_1 від 16.07.1981 та військового квитка НОМЕР_2 від 05.05.1982 кваліфікований електронний підпис.
Суд апеляційної інстанції критично ставиться до означених тверджень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, які стали підставою для незарахування означених періодів трудової діяльності позивача та відмови у призначенні пенсії за віком, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач склав і підписав заяву, долучив увесь пакет необхідних документів до неї (зокрема, сканований вигляд трудової книжки та військового квитка), скріпив цей файл своїм ЕЦП.
Крім того, Верховний Суд, вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком № 22-1, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії.
На цій підставі Верховний Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).
Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 537/3480/17, від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 541/543/17-а, від 16 грудня 2021 року у справі №500/1879/20, від 09 серпня 2023 року у справі №520/5045/2020 та від 23 вересня 2024 року у справі №620/2027/23.
Враховуючи зазначене колегія суддів суду апеляційної інстанції вказує, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. До того ж, підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідної тривалості, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки та видачі довідок. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а.
З огляду на наведене, оскільки позивачу фактично вже вдруге відмовлено в призначені пенсії через невірну процедуру подачі заяви, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про протиправність оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та з метою відновлення порушеного права позивача зобов'язав пенсійний орган зарахувати до страхового стажу спірні періоди згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 16.07.1981 та військового квитка НОМЕР_2 від 05.05.1982, та призначити позивачу пенсію за віком з 23.12.2023 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року в адміністративній справі №280/7581/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник