05 березня 2025 року м. Дніпросправа № 280/7207/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Мінаєва К.В.) в адміністративній справі №280/7207/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
31.07.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача з обчислення розміру пенсії за віком позивача без зарахування періодів її роботи з 03.04.2014 по 29.02.2015, з 01.03.2015 по 08.12.2015 до її страхового стажу та без зарахування заробітної плати за ці періоди;
2) зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період її роботи з 03.04.2014 по 08.12.2015 та заробітну плату за цей період на підставі довідок про доходи фізичної особи за 2014 рік №00001069 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001070 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001071 від 02.06.2016, виданих Трамвайним депо імені Апакова Державного унітарного підприємства м. Москви “Мосгортранс», у зв'язку із чим перерахувати розмір її пенсії з 04.08.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 16.06.2016 ОСОБА_1 була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи в російській федерації з 03.04.2014 по 08.12.2015 та заробітної плати за цей період на підставі записів трудової книжки та довідок про доходи фізичної особи за 2014 рік №00001069 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001070 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001071 від 02.06.2016, які наявні в матеріалах електронної пенсійної справи. На виконання рішення суду у справі № 280/6670/23 позивачу з 04.08.2023 призначено пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. “з ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», в редакції згідно із рішенням Конституційного Суд України №1-р/2020 від 23.01.2020. Проте, до страхового стажу, на відміну від первинного призначення пенсії по інвалідності, відповідач не врахував пріоди роботи в російській федерації, оскільки з 01.01.2023 Російська Федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, що підтверджується розрахунком стажу позивача та листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 06.02.2024 №0800-0209-8/10033. Позивач вважає дії відповідача з обчислення його пенсії без урахування періодів роботи з 03.04.2014 по 08.12.2015 та заробітної плати за ці періоди протиправними, через що звернулася до суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року позов задоволено.
Відповідачем - ГУ ПФУ у Харківській області на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Так спірний страховий стаж позивач набув у російській федерації, а отже повинні бути наявні документи про факт перебування на відповідних посадах або виконувану позивачем роботу, а записи у трудовій книжці не визначають права на призначення пенсії на пільгових умовах.
Учасники справи не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 04.08.2023 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
За принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області ухвалено рішення від 11.08.2023 № 083950018563, в якому позивачці було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з огляду на те, що вона не досягла 55-річного віку, відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі № 280/6670/23, яке набрало законної сили 29.11.2023, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.08.2023 № 083950018563 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 04.08.2023 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. “з» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», в редакції згідно із рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020.
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 02.07.1990 щодо періоду 2014-2015 роки наявні записи про роботу у філіалі трамвайного депо ім. Апакова Державного унітарного підприємства м. Москви “Мосгортранс»:
05.04.2014 - прийнята водієм трамвая 4 розряду на регулярні міські пасажирські маршрути (наказ від 04.04.2014 № 209);
13.02.2015 - звільнена у зв'язку із закінченням терміну роботи, пункт 2 частини першої статті 77 Трудового кодексу Російської Федерації (наказ від 09.02.2015 № 77 л.с.);
12.03.2015 - прийнята водієм прийнята водієм трамвая 4 розряду на регулярні міські пасажирські маршрути (наказ від 11.03.2015 № 158);
01.12.2015 - філіал трамвайне депо ім.Апакова ДУП “Мосгортранс» приєднано до філіалу Краснопресненьского трамвайного депо ДУП “Мосгортранс» (наказ від 31.08.2015 № 1110);
01.12.2015 - переведено до філіалу Краснопресненьского трамвайного депо ДУП “Мосгортранс» водієм трамвая 4 розряду на міські пасажирські маршрути (наказ № 2065-к від 20.11.2015);
08.12.2015 - звільнена за власним бажанням (наказ від 04.12.2015 № 1449-к).
Також у матеріалах справи наявні довідки про доходи фізичної особи позивача за 2014 рік № 00001069 від 02.06.2016, за 2015 рік № 00001070 від 02.06.2016, за 2015 рік № 00001071 від 02.06.2016.
У листі від 06.02.2024 № 0800-0209-8/10033 Головним управлінням ПФУ в Запорізькій області повідомлено, що ОСОБА_1 , призначена пенсія на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі № 280/6670/23, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 04.08.2023 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. “з» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», в редакції згідно із рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020. З 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Пенсії громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, призначається на умовах, визначених Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058). При цьому, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону № 1058. З огляду на викладене, ОСОБА_1 , з 04.08.2023 пенсія призначена відповідно до ст. 24, 40 Закону № 1058, тобто без врахування періодів роботи на території російської федерації: з 05.04.2014 по 13.02.2015, з 12.03.2015 по 08.12.2015.
До вказаного листа пенсійним органом також надані копії документів, що містяться в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 , а саме: заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії по інвалідності в 2016 році; розпорядження про останній перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з інформацією про стаж та заробіток, що враховані при обчисленні її розміру.
Відповідно до форми РС-право (сформованій при призначенні пенсії по інвалідності) до страхового стажу ОСОБА_1 зараховані періоди роботи з 05.04.2014 по 08.12.2015 з приміткою “Особливості території» - Росія.
Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо обчислення розміру пенсії за віком позивача без зарахування періодів роботи з 03.04.2014 по 29.02.2015, з 01.03.2015 по 08.12.2015 до страхового стажу та без зарахування заробітної плати за ці періоди, позивач звернулася з цим адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість.
Переглядаючи судове рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон №1058).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, є вірними висновок суду, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а наявність відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.
Оцінюючи усі докази, що містять матеріали справи, у їх сукупності, суд зазначає таке.
Законодавець чітко визначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Наявність же відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.
Частиною 1 статті 4 Закону №1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, зокрема, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі Угода) пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань «відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди». Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Статтею 5 Угоди передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Частинами 2-3 статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу, його пільгового обчислення.
В силу пункту 2 статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Отже, вищенаведені норми вказують на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
Як свідчать встановлені обставини справи, на виконання судового рішення пенсійним органом згідно протоколу від 02.01.2024, призначено позивачу пенсію з 04.08.2023 за п. «з» ст. 13 Закону №1788, Прикінцеві положення закону №1058 за умовами - водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових авто. (а.с. 65)
Відповідно до форми РС-право (дата призначення 04.08.2023) страховий стаж ОСОБА_1 періоди роботи після 14.02.2014 по 15.06.2017 та страховий стаж відсутні. (а.с. 76)
У листі ГУ ПФУ в Запорізькій області від 06.02.2024, на звернення представника позивача, зазначено про призначення пенсії ОСОБА_1 на виконання судового рішення без врахування періодів роботи на території російської федерації. (а.с. 27)
Надаючи оцінку спірним правовідносинам колегія суддів враховує наступне.
Дійсно, постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві.
Законом України від 01.12.2022 № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», яким зупинено у відносинах з російською федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, що набрала чинності для України 14 липня 1995 року, зокрема, стаття 13 якої допускала прийняття на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення документів, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції та за установленою формою і скріплені гербовою печаткою.
Втім згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава-учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а тому, припинення російською федерацією з 01.01.2023 участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, не стосуються періодів трудової діяльності осіб, що мали місце в період дії вказаної Угоди, тобто до 01.01.2023.
Враховуючи зазначені норми, оскаржені дії пенсійного органу про неврахування періодів роботи позивача у філіалі трамвайного депо ім. Апакова Державного унітарного підприємства м. Москви “Мосгортранс» з 05.04.2014 по 13.02.2015, з 12.03.2015 по 08.12.2015 є помилковими та такими, що гне ґрунтуються на нормах законодавства.
Оскільки спірні періоди підлягають включенню до страхового стажу позивачки, є вірними висновки суду першої інстанції про необхідність врахування і довідок про доходи фізичної особи за 2014 рік №00001069 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001070 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001071 від 02.06.2016, які містяться в пенсійній справі.
Доводи третьої особи викладені у листі за відзиві на позов, про неподання позивачкою разом із заявою довідок про доходи є безпідставними, оскільки відповідач, особа, що приймала рішення за заявою про призначення пенсії за віком, не зазначає про відсутність вказаних довідок в матеріалах пенсійної справи, крім того, вони були подані раніше при призначенні пенсії по інвалідності, а отже містяться в матеріалах пенсійної справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до цитування законодавчих норм, проте не мітять доводів про те, які саме документи позивачкою не були подані або не могли бути враховані при вирішення питання про призначення пенсії.
З огляду на зазначене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Розподіл судових витрат здійснюється не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року в адміністративній справі №280/7207/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак