03 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/17984/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/17984/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
В провадженні Третього апеляційного адміністративного суду перебувала зазначена вище справа Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у зазначеній справі вказану апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.
21.02.2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі, яка обґрунтована тим, що позивачем понесено витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 15000,00 грн., які заявник просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року зазначена вище заява призначена до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідач подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просив зменшити витрати на правову допомогу.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
В обґрунтування понесених позивачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, заявником надано наступні документи:
- договір про надання правничої допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 року (а.с.67-69);
- додаткова угода №01-07/24 до договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 року;
- протокол №1 про виконання робіт (надання послуг) від 1702.2025 року;
- акт здавання-приймання наданих послуг до договору №08/02-19/1 від 30.11.2024 року.
- платіжна інструкція від 06.12.2023 року №281999 на суму 780000,00 грн.;
- копія довіреності №01/01/25-НШ від 01.01.2025 року.
У заяві про ухвалення додаткового рішення зазначено, що 08.02.2019 року між ТОВ «АТБ-маркет» та Адвокатським об'єднанням «Альянс» укладено договір №08/02-19/1 про надання правової (правничої) допомоги (а.с.67-69).
Відповідно до п.3.1 Договору за надання Об'єднанням правової (правничої) допомоги за цим договором Клієнт щомісячно сплачує об'єднанню гонорар, розмір якого визначається за згодою сторін залежно від обсягу правової (правничої) допомоги, наданої Об'єднанням клієнту у звітному місяці та зазначається в акті здавання-приймання наданих послуг за звітний місяць, підписаний обома сторонами.
Згідно пункту 3 Додатковою угодою №01-07/24 від 01.07.2024 року, яка долучена до матеріалів справи, «за надання правової (правничої) допомоги у суді апеляційної інстанції (Третьому апеляційному адміністративному суді) 15000 (вісім тисяч) грн.. 00 коп., в тому числі ПДВ 2500,00 грн.; відповідна вартість послуг (гонорар) включає в себе повне супроводження справи в Третьому апеляційному адміністративному суді та є незмінною (фіксованою) незалежно від кількості судових засідань, витраченого часу на підготовку всіх необхідних процесуальних документів, кількості підготовлених процесуальних документів, транспортних та інших витрат Об'єднання, пов'язаних з наданням правової (правничої) допомоги у суді апеляційної інстанції».
На підставі договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 та додаткової угоди №01-09/24 від 02.09.2024 року, сторонами складено протокол №1 від 17.02.2025 року, відповідно до пункту 2 якого вартість наданої правової (правничої) допомоги в суді апеляційної інстанції (справа №160/17984/24) складає 15000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 2500,00 грн.
Пунктом 3 цього протоколу визначено, що вказана вартість послуг вже врахована та включена в загальний розмір вартості послуг, що були прийняті та (або) підлягають прийняттю за актами здавання-приймання послуг у відповідних періодах.
Згідно тексту відзиву на апеляційну скаргу, позивач поніс та очікує понести витрати на правничу допомогу адвоката загалом в розмірі 15000 грн..
Відповідно до платіжної інструкції від 06.12.2023 року №281999 позивачем здійснено оплату за послуги з правничої допомоги по договору №08/02-19/1 від 08.02.2019 року в сумі 780000,00 грн..
Апеляційний суд зазначає, що з аналізу вказаних вище документів не встановлено, яким чином вартість правової допомоги у сумі 15000,00 грн. обґрунтована позивачем, яким чином розрахована та що включає в себе поняття «повне супроводження справи», оскільки до апеляційного суду було подано лише відзив на апеляційну скаргу.
Крім того, акт про надання правової допомоги не містить часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та конкретний обсяг таких послуг.
Відтак, долучені до заяви документи містять неточності та розбіжності як у сумі вартості послуг та і в датах та інших реквізитах документів, оскільки з платіжної інструкції не вбачається оплати саме за послуги по даній справі.
Додаткова угода №01-09/24 від 02.09.2024 року, на підставі якої складено протокол №1 від 17.02.2025 року, до заяви не додано та в матеріалах справи такий документ відсутній.
Посилання в заяві на встановлення оплати у фіксованому розмірі апеляційний суд оцінює критично, оскільки оцінка розміру витрат на правову допомогу, в тому числі щодо фіксованого розміру таких витрат, повинна проводитись у кожній конкретній справі з урахуванням наданих обґрунтувань та доказів таких витрат.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 57 КАС України представником в суді може бути адвокат або законний представник.
Разом з тим, надані документи (додаткова угода, протокол, акт) не містять посилання, яким саме адвокатом здійснювалась правова допомога у цій, конкретній справі (договір на правову допомогу укладений з Адвокатським бюро та інші документи складені та підписані керуючим Адвокатського бюро).
Колегія суддів звертає увагу, що справа №160/17984/24 розглядалася в суді апеляційної інстанції в порядку письмового провадження, будь-яких додаткових доказів або пояснень у сторін судом апеляційної інстанції не витребовувалось та сторонами не надавалось. Спірні правовідносини у даній справі є поширеними та типовими.
Доводи відзиву на апеляційну скаргу фактично дублюють позицію позивача, викладену у позовній заяві, та висновки суду першої інстанції.
З урахуванням наведеної вище практики Верховного Суду та Єропейського Суду суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Будь-які витрати позивача на правничу допомогу, а тим більш, як зазначалось вище, не підтверджені та не обгрунтовані в повному обсязі, не можуть покладатись на іншу сторону.
Таким чином, аналізуючи наведені вище норми законодавства та надані докази стосовно понесених витрат на правничу допомогу, зважаючи на предмет спору, а також те що правнича допомога в апеляційному суді складалась лише з відзиву на апеляційну скаргу, та за відсутності належного обґрунтування заяви про стягнення витрат на правову допомогу, апеляційний суд вважає достатнім та співмірним відшкодування позивачу 1000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу з бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 12, 139, 242, 243, 245, 252, 321, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/17984/24 задовольнити частково.
Прийняти в адміністративній справі №160/17984/24 додаткову постанову.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (код ЄДРПОУ 30487219) судові витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко