Провадження № 22-ц/803/1150/25 Справа № 932/5727/23 Суддя у 1-й інстанції - Куцевол В. В. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.
04 березня 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
головуючого судді: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,
за участю секретаря Кругман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чеснокова К. О. на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2024 року (повний текст складено 13 серпня 2024 року у м. Дніпро) у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту припинення трудових відносин, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромтехнологія», -
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою, обґрунтовуючи її тим, що з 06.02.2013 року по 15.12.2015 року він перебував у трудових відносинах з ТОВ «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ».
06.02.2013 року рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ» його було призначено на посаду директора ТОВ «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ». Після його призначення на посаду на вимогу чинного на той момент законодавства було внесено відповідні зміни до відомостей про ТОВ «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ», що містилися у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема прізвище, ім'я, по-батькові, дата призначення тощо, на заміну даних попередньої зазначеної там особи.
На підставі заяви ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України його було звільнено (відкликано) з посади 15.12.2015 року рішенням Загальних зборів учасників «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ», що підтверджується Протоколом загальних зборів учасників «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ» №15/12-1 від 15.12.2015 року.
Останнього робочого дня, 15.12.2015 року ОСОБА_1 було підписано наказ про своє звільнення з посади директора ТОВ «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ» за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.
Не дивлячись на це, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, уповноваженою на те особою очевидно не було внесено необхідні відомості про зміну керівника ТОВ «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ». Раніше і наразі там вказані прізвище, ім'я та по-батькові заявника, дата призначення, а саме в графі «Відомості про керівника юридичної особи» вказано: « ОСОБА_2 , 06.02.2013 (Вчиняє дії від імені Товариства та підписує договори (укладає угоди) з урахуванням обмежень, встановлених статтями 7,8 Статуту Товариства) - керівник», не вказано про розірвання трудових відносин та відсутність відповідних посадових обов'язків. Також не вказано жодної іншої особи в якості керівника.
Таким чином, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості, які протирічать наведеним фактам про розірвання трудових відносин між заявником та TOB «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ» 15.12.2015 року.
Вважав, що наявність такого запису порушує принцип правової визначеності у його правовідносинах із третіми особами.
Просив визнати факт припинення трудових відносин ОСОБА_1 із Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ» з 15.12.2015 року у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням на підставі п.1 ст.38 Кодексу законів про працю України.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2024 рокуу задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити заяву.
В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема з посиланням на доводи, аналогічні доводам позовної заяви зазначав, що подана ОСОБА_1 заява про встановлення факту припинення трудових відносин із ТОВ «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ» не є спором про право у розумінні п.6 ст.294 ЦПК України.
Звертав увагу, що наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, після звільнення ОСОБА_1 у 2015 році, інформації про нього як про керівника ТОВ «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ» порушує принципи правової визначеності у його правовідносинах з третіми особами. Однак у відповідності до положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» апелянт не має права виступати заявником та подавати документи для проведення будь-яких реєстраційних дій щодо зміни відомостей про керівника ТОВ «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ». Також згідно із відповіддю органу державної реєстрації наявність даних про обрання нового керівника не є обов'язковою умовою виключення даних апелянта з відповідних відомостей під час реєстраційної дії щодо зміни керівника юридичної особи. Вважає, що наявність у Реєстрі недостовірних та/або застарілих відомостей про ТОВ «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ» як наслідку вірогідної бездіяльності його органів управління не позбавляє заявника права доводити факт відсутності трудових та корпоративних відносин між ОСОБА_1 та ТОВ «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ», який має юридичне значення для апелянта та необмеженого кола третіх осіб.
Також зазначає, що суд першої інстанції у порушення вимог процесуального законодавства під час відмови у задоволенні його вимог через обрання неналежного способу захисту не зазначив той спосіб захисту, який є належним і це призвело до невиправданих часових витрат з боку заявника та неможливості у результаті підтвердити наявність юридичного факту, що має значення для охорони прав ОСОБА_1 , свобод та інтересів, а саме юридичного факту припинення трудових відносин між ним та ТОВ «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ». Зокрема звертав увагу, що з наведеного у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» переліку реєстраційних дій, що проводяться на підставі судових рішень, жодна не відповідає становищу ОСОБА_1 та не дає йому змоги захистити свої права іншим способом, ніж подача заяви про встановлення факту. Адже для скасування відомостей у Єдиному державному реєстрі не вбачається підстав, на свій час вони вносилися правомірно. Вимоги вказаного судом Закону для зміни відомостей про керівника юридичної особи заявник не може виконати через відсутність необхідних на те прав та повноважень. А отже відсутні підстави зобов'язати орган державної реєстрації вчинити відповідну реєстраційну дію. А іншої реєстраційної дії в цій правовій ситуації, як було зазначено вище, вказаним судом першої інстанції в законі не передбачено.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду рішення суду першої інстанції.
В судове засідання з'явився представник ОСОБА_1 - адвокат Чесноков К.О.. Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що свідчить довідка про доставку судової повістки до електронного кабінету представника заявника - адвоката Чеснокова К.О., а також конверт із відміткою АТ «Укрпошта» про причини не вручення судової повістки ТОВ «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ» «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того відомості щодо дати та часу судового засідання розміщені офіційному Сайті судової влади України.
Згідно із ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явилися до суду, оскільки вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи і від них не надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважності причин.
Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.12.2015 року згідно ст. 38 КЗпП України ОСОБА_1 було звільнено (відкликано) з посади директора TOB «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ» рішенням Загальних зборів учасників «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ», що підтверджується Протоколом загальних зборів учасників «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ» №15/12-1 від 15.12.2015 року.
15.12.2015 року ОСОБА_1 було підписано наказ про своє звільнення з посади директора ТОВ «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ» за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.
Також зазначені відомості підтверджуються копією трудової книжки ОСОБА_1 та копією довідки форми ОК -5.
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ» у графі «Відомості про керівника юридичної особи» вказано: « ОСОБА_2 , 06.02.2013 (Вчиняє дії від імені Товариства та підписує договори (укладає угоди) з урахуванням обмежень, встановлених статтями 7,8 Статуту Товариства) - керівник».
За інформацією відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ДМР внести зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР, внесення запису про виключення керівника з відомостей про юридичну особу не зазначивши нового керівника юридичної особи чинним законодавством України не передбачено.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту припинення трудових відносин, суд першої інстанції виходив із того, що зазначений спосіб захисту прав є неналежним, оскільки встановлення факту, про який просить заявник, не призведе до скасування або зміни відомостей в Єдиному державному реєстрі.
Суд апеляційної інстанції погоджується із зазначеними доводами з огляду на наступне.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України)
Cуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб (постанова Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21 (провадження № 61-15630св23)).
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала такий висновок: «В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.
У справі, що переглядається, заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту припинення трудових відносин із ТОВ «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ» у зв'язку із тим, що він не зважаючи на звільнення у 2015 році із посади директора вказаного ТОВ , значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, як його директор. При цьому зазначав, що не має можливості внести зазначені відомості до Єдиного державного реєстру, реєстраційна служба відмовили йому у внесенні відповідних відомостей про директора ТОВ.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Відповідно до ч.1, 2 ст. 9 вказаного закону відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: відповідних заяв про державну реєстрацію; документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів; повідомлень про виявлення розбіжностей між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності клієнта, зокрема про виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності, що містяться в Єдиному державному реєстрі; інформації від Національного банку України про визнання структури власності юридичної особи, державне регулювання та нагляд за діяльністю якої здійснює Національний банк України, непрозорою (прозорою).
В Єдиному державному реєстрі містяться зокрема такі відомості про юридичну особу, як відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Порядок державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу, в тому числі зміну керівника, що міститься в ЄДРЮС регулюється статтями 17,25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Згідно п.2 ч.1 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.
Таким чином, встановлення у судовому порядку факту припинення трудових відносин ОСОБА_1 з ТОВ «АГРОПРОМТЕХНОЛОГІЯ» не призведе до виключення відомостей про колишнього директора із Єдиного державного реєстру.
Отже, колегія суддів апеляційного суду, погоджується із висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд, з урахуванням встановлених фактичних обставин, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 про встановлення факту припинення трудових відносин.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.
З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, підстав для відшкодування, зміни або перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не має.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чеснокова К. О. залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 04 березня 2025 року.
Судді: