печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1957/25-п
19 лютого 2025 року cуддя Печерського районного суду м. Києва Смик С.І., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
27.12.2024р. о 23 год. 03 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mazda CX 5», д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. Мечникова, 2, у м. Києві, в стані алкогольного сп'яніння, результат якого складає 1.40 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину заперечив. Надав письмові пояснення, у яких зазначив, що 27.12.2024 р. у вечірній час доби він перебував у приміщенні «Kyiv Food Market» по вул. Князів Острозьких, 8, де відпочивав із своїми колегами по роботі та дружиною, ОСОБА_2 . Приблизно о 22 год. 40 хв. - 50 хв. я разом із своєю дружиною покинули приміщення закладу «Kyiv Food Market» та у подальшому планували їхати додому. Оскільки за час перебування в «Kyiv Food Market» він вживав пиво, то за кермо автомобіля сіла його дружина, так як вона не вживала будь-яких алкогольних напоїв, а тому не перебувала у стані сп'яніння, що дозволяло їй законно керувати автомобілем. Сівши до автомобіля я попросив дружину щоб вона одразу не рушала як заведе, а почекала деякий час, тобто постояла на запакованому місці, щоб двигун та коробка автомобіля набрали належної температури для руху. Під час прогрівання автомобіля до нас підійшов чоловік та постукав у скло дверцят із боку водія. Дружина опустила скло, після чого невідомий чоловік повідомив у підвищеному тоні голоса, що це його місце, так як він працює таксистом і завжди там паркується. Окрім того, вказаний раніше чоловік у грубій формі сказав, щоб вони забирались із його місця або в негативному випадку зателефонує до поліції. Після чого, він вийшов із автомобіля і в нього із чоловіком, який представився таксистом виник словесний конфлікт. У ході конфлікту ОСОБА_1 йому повідомив, що це паркувальне місце призначене для будь-якого автомобіля і якщо воно вільне, то на ньому може припаркуватись будь-хто, а не тільки його автомобіль. У відповідь чоловік почав погрожувати та нецензурно лаятись. Розуміючи, що подальша розмова із таксистом не має будь-якого сенсу він сів до свого автомобіля на пасажирське місце біля водія та поїхав із дружиною додому. Під час поїздки додому дружина раптово згадала, що вона забула на роботі необхідні їй документи та ноутбук, а тому потрібно терміново заїхати на роботу. У відповідь він повідомив дружині, що скоро починається комендантська година і, якщо вона заїде на роботу, то вони не встигнуть вчасно прибути додому. Дружина заперечила та сказала, що вони встигнуть і що треба було менше сперечатись із тим таксистом. У результаті чого між ними виникла подружня сварка, як наслідок, через емоції вона проїхала адресу робочого місця (вул. Мечникова, 9, м. Київ). Зрозумівши, що проїхала свій офіс зупинилась біля КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва». У подальшому дружина, через виниклу сварку, повідомила, що до офісу дійде пішки і щоб він чекав на неї в автомобілі, тобто на місці де вона зупинилась, оскільки не мала бажання продовжувати виниклу сварку. Погодившись із дружиною він попросив, щоб вона залишила ключі від автомобіля, після чого він пересів на водійське сидіння та почав очікувати на дружину, як через деякий час до його автомобіля під'їхала поліцейська машина та припаркувалась за мною, увімкнувши проблискові маячки. Він подумав, що можливо там не можна було стояти на аварійці, а тому опустив скло дверцят та побачив як із поліцейського автомобіля вийшли інспектори поліції та направились до його автомобіля. Підійшовши інспектори поліції повідомили, що він зупинений ними, так як до них надійшов виклик від громадян, що водій на метро Арсенальній керує автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Продовжуючи розмову інспектор поліції запитав чи він вживав алкогольні напої протягом 24 год. та запропонував пройти огляд на стан сп'яніння на місці чи у відповідному закладі охорони здоров'я. У відповідь він повідомив, що готовий пройти на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я. У подальшому приїхав ще один автомобіль поліції та його вже почали звинувачувати в перебуванні у стані наркотичного сп'яніння. У розмові із інспекторами поліції він не став згадувати про дружину, оскільки не хотів щоб вона ще більше почала нервувати, враховуючи, що між ними нещодавно відбулась сварка, а також не хотів щоб і її звинуватили інспектори поліції. Внаслідок чого вирішив написати дружині повідомлення, що начебто він поїхав додому на таксі не чекаючи на неї, так як невдовзі почнеться комендантська година вказавши щоб і вона їхала додому також на таксі, а автомобіль завтра заберемо. У розмові із працівниками поліції він зрозумів, що вони вже заздалегідь для себе звинуватили його в керуванні автомобілем в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, а тому вирішив не сперечатись із ними та погоджуватись із всім, що скажуть, так як побоювався, що в разі незгоди його затримають та доставлять відділення поліції і звинуватять ще в якихось правопорушеннях. При цьому, працівники поліції постійно вказували, що вони його «зупиняли», на що він повідомляв, що вони «зупинили» мене із порушенням, оскільки вважав та вважає, що перебування за кермом автомобіля, який не рухається - не заборонено законом. На той час їх вираз «зупинили» він для себе зрозумів наступним чином, що якщо до твого автомобіля, яких не знаходиться в стані руху підходять інспектор поліції та звертається до тебе, то це і є зупинкою автомобіля, оскільки автомобіль без дозволу інспектора поліції не може здійснити рух та переміститись у просторі.
Звертає увагу суду на тому, що йому так і не дали прочитати права та обов'язки, передбачені законодавством України, а також не роз'яснили навіщо складається направлення і для чого воно слугує.
Його захисник - адвокат Косюк І.В. в судовому засіданні надав письмове клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на наявності розбіжності у часі, зазначеному на відео нагрудної камери та протоколі, зазначає про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також вважає, що працівники поліції порушили процедуру направлення особи на стан сп'яніння до закладу охорони здоров'я, чим свідомо позбавили останнього самостійно звернутися із направленням до закладу охорони здоров'я з метою проходження огляду на стан сп'яніння. Окрім того, просив врахувати письмові пояснення дружини ОСОБА_1 , які є тотожними його письмовим поясненням.
Суддя, дослідивши матеріали справи, клопотання сторони захисту із документами, долученими до нього, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245, 251 , 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст.1 КУпАП ,завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством .
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Адміністративним правопорушенням згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.п.2,3 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція) - огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Поліцейський зобов'язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я.
Так, суддя відхиляє посилання сторони захисту на те, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки вказане спростовується матеріалами справи, зокрема відеозаписом події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 у відповідь на запитання патрульних повідомив, що він їхав з вул. Мечникова. Будь-яких заперечень факту керування транспортним засобом на бодікамеру не виказував та у протоколі не зазначав.
Під час розмови із працівниками патрульної поліції, у останніх була наявна підозра щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, виявлені ознаки, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, після чого ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, який початку заперечував факт вживання ним алкоголю та сказав, що не готовий проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, разом з тим після роз'яснення патрульним можливості пройти огляд у закладі охорони здоров'я - погодився, однак потім повідомив, що все таки готовий пройти огляд на місці та сказав, що «готовий сплатити штраф на місці, мабуть випив пива».
Після проходження огляду на місці за допомогою приладу «Драгер», результат якого склав 1.45 ‰, ОСОБА_1 повідомив про свою згоду з результатами проведеного огляду на боді камеру, а також проставив свій підпис із зазначенням такої згоди у протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та чеку «Драгер».
Суддя критично ставиться до твердження ОСОБА_1 в частині того, що в матеріалах справи відсутні докази щодо роз'яснення йому прав, вказане спростовуються записом у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 роз'ясненні його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП», у протоколі стоїть підпис останнього та жодних зауважень з цього приводу зазначено ним не було.
Окрім того, сторона захисту помилково вважає, що ненадання ОСОБА_1 направлення на огляд водія в закладі охорони здоров'я свідчить про порушення його прав та працівниками поліції положень Інструкції, що позбавило можливості ОСОБА_1 самостійно звернутись із направленням до лікаря-нарколога з метою проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, виходячи з наступного.
Частиною 4 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Таким чином, у поліцейського були відсутні підстави для видачі направлення водієві з метою проходження ним огляду у лікаря-нарколога в порядку самозвернення, оскільки вказане прямо суперечить положенням ч. 4 ст. 266 КУпАП та Закон вимагає присутності поліцейського під час проведення такого огляду.
Окрім того, суддя не приймає до уваги й письмові пояснення ОСОБА_2 , оскільки вони не узгоджуються із обставинами, встановленими в ході розгляду справи, а також критично ставиться до заперечень адвоката в частині розбіжності у часі при проходженні огляду на стан сп'яніння та складанням на його підставі відповідних документів, оскільки очевидно така похибка є технічною та не впливає доведеність вини ОСОБА_1 , у відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції зафіксовано всі обставини проходження водієм огляду на стан сп'яніння та результати такого огляду, а невизнання ним вини у вчиненні адміністративного правопорушення в судовому засіданні, суддя розцінює як спосіб захисту і спробою уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що сукупність наведених доказів підтверджують факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, його вину доведено повністю, зокрема даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 206854 від 28.12.2025 року, даними акту огляду особи на стан сп'яніння, даними відеозапису бодікамери 477649, 472885, що міститься на DVD-R диску, результатами тесту на стан сп'яніння приладом «Драгер» Alcotest 7510 № ARLМ-0284, згідно якого вміст алкоголю становить 1.45 ‰, даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів які долучені до матеріалів справи.
Досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву у їх достовірності та допустимості.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували вину ОСОБА_1 і були підставами для закриття провадження в справі, у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, як про те ставить питання сторона захисту, ним не наведено та при розгляді справи не встановлено.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини.
Згідно ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. 36, 130, 221, 275-280, 283-287 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснюється, що в разі не сплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Строк виконання постанови три місяці.
Суддя: С.І. Смик