Справа № 756/2834/25
Провадження № 2/756/2900/25
04 березня 2025 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної державної адміністрації, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 03.03.2025 у справі №756/1233/25 роз'єднано позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей. Виділено в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей.
Суд, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Однією із умов реалізації права особи на пред'явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.
Відповідно норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).
Відповідно до положень ЦПК України, така категорія справ, як визначення місця проживання дитини з батьком та зобов'язання матері дитини утриматися від вчинення певних дій, не передбачає альтернативну підсудність. Відтак, справа підлягає розгляду за правилами загальної підсудності (за місцем реєстрації відповідача).
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Водночас, суд наголошує, що терміни «місце проживання (перебування, знаходження)» чинне законодавство пов'язує саме з зареєстрованим у встановленому Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» порядку проживанням особи, а не за її фактичним перебуванням.
Згідно з даних позивача, зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до Оболонського району м. Києва.
Суддею скеровано запит до Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача у справі.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 03.02.2025, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Оскільки місце проживання (перебування) відповідача не зареєстровано в Оболонському районі м. Києва, дана справа згідно положень ч. 1 ст. 27 ЦПК України, не підсудна Оболонському районному суду м. Києва, а відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Сєвєродонецького міського суду Луганської області.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ, підсудних Сєвєродонецькому міському суду Луганської області на Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Ураховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, з метою розгляду справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, тому суд приходить до висновку про необхідність направити за підсудністю цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Керуючись статтями 27, 31, 32, 187, 260, 354 ЦПК України, суд
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей, направити за підсудністю на розгляд до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ( Дніпропетровська область, м.Самар, вулиця Велика Ковалівка, 10Б).
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М. М. Ткач