06.03.2025
Справа № 635/4620/24
Провадження по справі № 2/635/1670/2025
06 березня 2025 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Березовської І.В.,
секретар судового засідання - Панас О.С.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс»,
представник позивача - Дорошенко Марина Анатоліївна,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернулося до суду з позовом шляхом пред'явлення позовної заяви до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №22031000256541 від 23 грудня 2019 року в сумі 91254,31 гривень, з яких 53909,83 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 94,43 гривень - прострочена заборгованість по відсоткам, 35032,39 гривень - прострочена заборгованість по комісії, 1907,49 гривень - сума інфляційних витрат, 310,17 гривень - три проценти річних від простроченої суми, а також понесені судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрат на правову допомогу у розмірі 7570,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 23 грудня 2019 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22031000256541, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами зі строком кредитування до 23 грудня 2024 року. Після підписання кредитного договору відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов'язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена кредитним договором. Відповідно до виписки по особистому рахунку відповідача Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок Боржника, як це передбачено умовами кредитного договору. Виходячи з вище зазначеного при укладанні кредитного договору Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» виконав всі передбаченні умови договору, а саме ознайомив відповідача з умовами кредитного договору, надав в тимчасове користування кредитні кошти в зазначеному розмірі. 15 грудня 2021 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу №15/12/2021, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором. На дату звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до суду з позовом заборгованість за кредитним договором становить 91254,31 гривень, яка складається з: суми боргу по тілу кредиту - 53909,83 гривень, суми боргу по відсоткам 94,43 гривень, суми боргу по комісії 35032,39 гривень, суми інфляційних витрат - 1907,49 гривень, три проценти річних від простроченої суми - 310,17 гривень.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» набуло право належного кредитора до відповідача за кредитним договором.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2024 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача Дорошенко М.А., яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги, у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, а у разі неявки в судове засідання відповідача - ухвалити рішення в заочному порядку.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей з Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області, отриманих судом відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив.
Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
23 грудня 2019 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №22031000256541, відповідно до якого банк надав клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених цим договором розмірах і строках та виконати зобов'язання за даним договором в повному обсязі. За цим договором банк надає клієнту грошові кошти (кредит) на наступних умовах: сума кредиту 54313,80 гривень, строк кредитування 60 місяців, кінцева дата повернення кредиту 23 грудня 2024 року, цільове призначення на споживчі потреби, щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 23 грудня 2019 року по 22 квітня 2021 року - 3% від суми кредиту, з 23 квітня 2021 року по 22 липня 2022 року - 2,5% від суми кредиту, з 23 липня 2022 року по 22 жовтня 2023 року - 1,5% від суми кредиту, з 23 жовтня 2023 року по 23 грудня 2024 року - 0,925 від суми кредиту, процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. Комісія за надання кредиту сплачується шляхом договірного списання Банком з суми кредиту. Банк формує графік платежів, який викладено в розділі 4 цього договору, із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, комісії за надання кредиту. Щомісячної комісії, вартості всіх супутніх послуг, реальної процентної ставки. Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта: НОМЕР_1 , відкритий у Акціонерному товаристві «Банк Кредит Дніпро». Датою видачі Кредиту вважається день зарахування суми Кредиту на Рахунок Клієнта. Якщо сума кредиту не зарахована на рахунок протягом 7 операційних днів з дати укладання Договору, цей договір вважається неукладеним.
Платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюються у вигляді щомісячних ануїтентних (рівномірних) платежів (п. 2.1 договору).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 3.1 договору).
Підписанням цього договору клієнт підтверджує, що банк у письмовій формі надав клієнту всю передбачену чинним законодавством України інформацію про умови кредитування. Банк надав клієнту для ознайомлення в письмовій формі паспорт споживчого кредиту (п. 3.7 договору).
Отже, з підписанням договору №22031000256541 від 23 грудня 2019 року сторони в письмовій формі досягли згоди щодо істотних умов кредитування поточного рахунку.
Із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, та виписки по особовому рахунку за період з 23 грудня 2019 року по 14 грудня 2021 року вбачається, що відповідачем за кредитним договором №22031000256541 від 23 грудня 2019 року не в повному обсязі сплачувалися сума кредиту, у зв'язку з чим, станом на 14 грудня 2021 року у відповідача виникла заборгованість перед банком у загальному розмірі 89036,65 гривень, яка складається з суми боргу по тілу кредиту 53909,83 гривень, суми боргу по відсоткам 94,43 гривень, суми боргу по комісії 35032,39 гривень.
Під час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
15 грудня 2021 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (фактор) укладений договір факторингу № 15/12/2021, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» передає грошові кошти в розпорядження Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).
Права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договором та підписання акту приймання-передачі прав вимоги (додаток 3), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Відступлення права вимоги за цим договором здійснюється без згоди боржників (п.п. 6.2.2, 6.2.3 договору).
За вказаним договором факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» сплатило Акціонерному товариству «Банк Кредит Дніпро» 95000001 гривень.
У додатку 1 до договору факторингу міститься витяг з реєстру боржників до договору факторингу №15/12/21 від 15 грудня 2021 року, в якому зазначено боржником ОСОБА_1 , номер договору №22031000256541 від 23 грудня 2019 року, загальна сума заборгованості 89036,65 гривень.
Отже, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №22031000256541 від 23 грудня 2019 року.
Судом встановлено, що відповідач не виконав свого зобов'язання за вказаним кредитним договором, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 91254,31 гривень, з яких: 53909,83 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 94,43 гривень - прострочена заборгованість по відсоткам, 35032,39 гривень - прострочена заборгованість по комісії, 1907,49 гривень - збитки від інфляції, 310,17 гривень - 3% річних.
Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України).
Так, за ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
В силу статей 509, 525-526, 598, 610, 611, 622 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості і виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Сторони по зобов'язанню повинні сприяти одна одній у належному його виконанні, а у разі виникнення труднощів у однієї із сторін - всіляко сприяти зменшенню збитків.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Особа, яка порушила зобов'язання (не виконала його, або виконала з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання) повинна нести негативні наслідки такої поведінки, а саме, сплатити в межах позовної давності неустойку і відшкодувати збитки.
При цьому, сторона не звільняється від виконання зобов'язання в натурі.
Зазначене у повній мірі стосується і кредитних зобов'язань, які не виконані належним чином.
Разом з тим, відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. ст. 526, 530, 623, 624, 625ЦКУкраїни зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною першою та другою ст.1054 ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною першою ст. 1049 ЦКУкраїни передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
У кредитному договорі №22031000256541 від 23 грудня 2019 року, підписаному сторонами, зазначені розмір кредиту, строк (термін) кредитування, загальні витрати за кредитом, розмір відсотків, орієнтована реальна річна процентна ставка, відсотків річних, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за кредитним договором.
Окрім того, як зазначено вище, згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
За умовами кредитного договору сторони погодили проценту ставку, яка застосовується при невиконанні зобов'язань щодо повернення кредиту.
Так, судом встановлено, що Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» свої зобов'язання за кредитним договором №22031000256541 від 23 грудня 2019 року виконало в повному обсязі та надало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти у визначеному кредитним договором розмірі. Однак відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість.
Отже, судом встановлено, що між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем ОСОБА_1 існують договірні правовідносини, позивачем доведено наявність обов'язку відповідача щодо виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, а також порушення такого зобов'язання останнім, що призвело до виникнення заборгованості.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Разом з тим, на час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до статті 617 ЦК України.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Згідно платіжної інструкції №6120 від 25 квітня 2024 року при пред'явленні позову до суду через систему «Електронний суд» позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Крім зазначеного, у пред'явленому позові позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7570,00 гривень.
Так, судом встановлено, що 16 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» та адвокатом Дорошенко М.А. укладено договір про надання правничої допомоги № 16/05.
У розділі 4 договору сторони погодили, що вартість послуг за надання правничої допомоги визначається сторонами у додатку №1 до цього договору. Оплата за цим договором здійснюється протягом п'яти банківських днів з моменту надання рахунку, виданого адвокатом.
Факт надання передбачених цим договором послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг (п.5.1 договору).
У додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №16/05 від 16 травня 2023 року сторони визначили порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокату за надання правничої допомоги: вартість 1 години роботи становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати. Надання послуг в неробочий час, вихідні чи святкові дні оплачується в подвійному розмірі вартості послуг.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №117 від 23 квітня 2024 року адвокатом Дорошенко М.А. надано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» прийнято наступні послуги: 1) зустріч з представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», консультація та ознайомлення з матеріалами справи (2 години); 2) підготовка позовної заяви (3 години). Вартість однієї години роботи адвоката становить 1514 гривень (50% від 3028,00 гривень). Всього під час надання професійної правничої допомоги адвокатом витрачено 5 годин. Таким чином, розмір суми наданої адвокатом правничої допомоги в межах розгляду справи становить 7570 гривень.
Адвокатом Дорошенко М.А. на оплату послуг видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» рахунок-фактуру №117 від 23 квітня 2024 року на загальну суму 7570 гривень.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» сплатило послуги адвоката Дорошенко М.А., що підтверджується платіжною інструкцією №6085 від 24 квітня 2024 року на суму 7570 гривень.
За змістом ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як це унормовано вимогами ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися, як це закріплено положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України.
За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року, прийнятій у справі №552/2145/16-ц.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час, що унормовано вимогами ст. 30Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Вирішуючи питання щодо розміру суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Визначаючи суму до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічного змісту висновків щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року, прийнятій у справі №826/1216/16, провадження № 11-562ас18, та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, прийнятій у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.
З огляду на викладене вище, можна дійти висновку, що ЦПК України унормовано такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Частинами 5-6 статті 137 ЦПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, з підстав неспівмірності витрат та не виконав обов'язку доведення неспівмірності витрат.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частинах 4-5 статті 137ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідачем не надано.
Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29 березня 2018 року у справі № 907/357/16, від 18 грудня 2018 року у справі №910/4881/18, від 08 квітня 2019 року у справі № 922/619/18.
Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу від відповідача до суду не надходило.
При вирішенні питання щодо суми, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд керується таким.
Так, за наслідками розгляду даної справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» у повному обсязі. Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якими інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Враховуючи викладене, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у повному обсязі у розмірі 7570,00 гривень.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №22031000256541 від 23 грудня 2019 року у розмірі 91254 (дев'яносто одна тисяча двісті п'ятдесят чотири) гривні 31 (тридцять одна) копійка, яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 53909 (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот дев'ять) гривень 83 (вісімдесят три) копійки, простроченої заборгованості по відсоткам у розмірі 94 (дев'яносто чотири) гривні 43 (сорок три) копійки, простроченої заборгованості по комісії у розмірі 35032 (тридцять п'ять тисяч тридцять дві) гривні 39 (тридцять дев'ять) копійок, збитків від інфляції у розмірі 1907 (одна тисяча дев'ятсот сім) гривень 49 (сорок дев'ять) копійок, 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України у розмірі 310 (триста десять) гривень 17 (сімнадцять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» витрати на правничу допомогу у розмірі 7570 (сім тисяч п'ятсот сімдесят) гривень.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», (код ЄДРПОУ 43453613), місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Суддя І.В. Березовська