Справа № 643/16760/24
Провадження № 3/643/113/25
06.03.2025 м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Замікула Б.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 2189/20-40-07-30 від 17.12.2024, 17.12.2024 за результатами проведеної фактичної перевірки кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_1 порушив встановлений порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, передбачених ч.1 ст. 155-1 КУпАП та п.1,2,12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: непроведення розрахункових операцій через РРО та встановленого ведення обліку ТМЦ з порушенням встановленого порядку (на момент перевірки відсутні накладні на реалізуємий товар та за місцем його зберігання).
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП.
У поясненнях до протоколу зазначено, що ОСОБА_1 з протоколом ознайомлений, просить справу розглядати без його участі.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Причини неявки ОСОБА_1 суду невідомі, клопотань про відкладення судового засідання або інших клопотань щодо розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП, під час розгляду справ даної категорії, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, суд враховує наступне.
Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зокрема, у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Німеччини» від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Враховуючи викладене та положення ч.2 ст. 268 КУпАП, відсутність особи, яка була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи щодо її притягнення до адміністративної відповідальності, не може бути безумовною перешкодою для розгляду справи. Відтак, суд доходить висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
п. 1 - розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
п. 2 - надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
п. 12 - вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Обставини правопорушення підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення № 2189/20-40-07-30 від 17.12.2024, актом фактичної перевірки від 17.12.2024.
Протокол № № 2189/20-40-07-30 від 17.12.2024 складено уповноваженою особою, відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, містить обов'язкові дані, передбачені цією статтею, та є основним доказом про подію правопорушення та особу порушника.
Отже, суд доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Керуючись ст. 33 - 35 КУпАП, суд, при накладенні стягнення, враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність.
Відтак, суд накладає адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім цього, відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 35, 40-1, 126, 130, 251, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п'ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 грн, стягнувши його на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Харківській області 21081100; код отримувача 37874947; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA928999980314020542000020649; код класифікації доходів бюджету 21081100; призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення».
Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення».
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
Суддя Б.С. Замікула