Справа №760/28434/24 Суддя І інстанції - Горбатовська С.А.
Провадження № 33/824/810/2025 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
03 березня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Придувалова В.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, зі стягненням судового збору в дохід держави у розмірі 605, 60 грн.
Згідно постанови судді, ОСОБА_1 22.10.2024, о 16.24 год., керував автомобілем «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Докучаєвська, 11 у м. Києві, перебуваючи з явними ознаками наркотичного сп'яніння (тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою судді, захисник Придувалов В.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, просить постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 10.12.2024 скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції в першу чергу порушені норми процесуального права при розгляді даної справи, оскільки при дослідженні доказів не було враховано показання ОСОБА_1 про те, що його стан пов'язаний з хвилюванням та тим, що його зупинив патрульний поліцейський.
Також апелянт зазначає, що поліцейськими не було дотримано процедуру, відповідно до якої огляд на стан наркотичного сп'яніння має бути проведений у присутності двох свідків. Як вказує апелянт, ст. 266 КУпАП містить чітко визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння спочатку на місці зупинки транспортного засобу, а у разі відмови водія проходити такий огляд або незгоди з результатами огляду, поліцейський зобов'язаний оформити направлення в медичний заклад для проходження медичного огляду і запропонувати водієві пройти такий огляд в медичному закладі, чого зроблено не було і поліцейський не пропонував і не виписував направлення на такий огляд, тому ОСОБА_1 звернувся до найближчого закладу охорони здоров'я.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Придувалова В.В., який підтримав апеляційну скаргу, та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи в повному обсязі, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, ОСОБА_1 вимоги вказаного пункту ПДР дотримано не було.
Всупереч доводам апеляційної скарги захисника, порушення ОСОБА_1 зазначених вимог п. 2.5. ПДР України, за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме, протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР №156399, відповідно до якого ОСОБА_1 22.10.2024, о 16.24 год., керував автомобілем «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Докучаєвська, 11 у м. Києві, перебуваючи з явними ознаками наркотичного сп'яніння (тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначений протокол складено уповноваженою на те особою, за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 та підписаний особою, яка його склала і безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАПі який він підписав протокол без жодних зауважень.
В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапортом поліцейського взводу 2 роти 6 батальйону 3 полку 1 з (ОПБ) УПП в м. Києві ДПП рядового поліції Білоруса Д., відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Враховуючи сукупність доказів у справі приходжу до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії ОСОБА_1 , які полягають у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в законному порядку, є порушенням п. 2.5 ПДР України, та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було враховано показань ОСОБА_1 про те, що його стан був пов'язаний з хвилюванням та тим, що його зупинив патруль, то вони є неспроможними, з огляду на те, що суд першої інстанції не лише вислухав пояснення останнього, а надав у постанові їм оцінку у сукупності з іншими доказами у справі, в тому числі й наданими ОСОБА_1 результатами лабораторного дослідження ТОВ «Медична Лабораторія» від 23.10.2024.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що поліцейськими не було дотримано процедуру, відповідно до якої огляд на стан наркотичного сп'яніння має бути проведений у присутності двох свідків, то вони також не можуть бути взяті до уваги, оскільки під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейським були застосовані технічні засоби відеозапису, на які є посилання у протоколі про адміністративне правопорушення, та які досліджені судом, що повністю відповідає вимогам ст. 266 КУпАП, відповідно до якої лише в разі неможливості застосування працівниками поліції технічних засобів відеозапису, огляд проводиться у присутності двох свідків.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що огляд на стан сп'яніння спочатку проводиться на місці зупинки транспортного засобу, а потім у медичному закладі, то вони також не заслуговують на увагу, оскільки огляд поліцейським на місці зупинки транспортного засобу проводиться з використанням спеціальних технічних засобів лише щодо встановлення стану алкогольного сп'яніння, а вказані в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп'яніння, виявлені поліцейськими у ОСОБА_1 є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також є необґрунтованими доводи апелянта про те, що поліцейський не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі, оскільки, згідно наявного у справі відеозапису, працівник поліції, повідомивши ОСОБА_1 виявленні ознаки наркотичного сп'яніння, відразу запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, на що останній відмовився.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що поліцейський не виписував направлення на проходження медичного огляду спростовуються матеріалами справи, в яких міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.10.2024 (а.с.4).
Також не можуть бути підставою для скасування постанови судді доводи апеляційної скарги про те, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 звернувся до найближчого закладу охорони здоров'я і пройшов огляд.
Так, за змістом розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Згідно з наказом Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2019 № 563 «Про оптимізацію організації проведення медичних оглядів на стан сп'яніння в м. Києві» Київській міській наркологічній клінічній лікарні "Соціотерапія" надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ТОВ «Медична лабораторія» не наділена таким правом проводити огляд водіїв на стан сп'яніння та не уповноважена перевіряти належність заявнику наданого ним біоматеріалу у вигляді сечі, збирання якої не проводиться лабораторією, а доставляється заявником в ємності для сечі самостійно.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Згідно ч. 5 цієї статті, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Так, підстави для здійснення огляду на стан сп'яніння виникли о 16:30 22.10.2024, коли працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про наявність ознак наркотичного сп'яніння, втім висновок ТОВ «Медична лабораторія» складено о 13:59 23.10.2024, що перевищує встановлений ч. 4 ст. 266 КУпАП термін та без присутності поліцейського.
Крім того, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння, а не за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 мав беззастережно виконати їх законну вимогу і пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. Таке прямо передбачено п.2.5 ПДР України та абз.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов'язок виконати передбачені законом вимоги працівника поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп'яніння.
Окрім того, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 , реалізувавши своє право на керування транспортним засобом, повинен беззастережно виконати законну вимогу працівника поліції і пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, чого не зробив, тим самим порушив п. 2.5 ПДР України, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За вказаних обставин, висновок судді місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим та базується на комплексі доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених в ході апеляційного перегляду справи.
Будь - якого неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, та призначив стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка є безальтернативною.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Придувалова В.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпА та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Кепкал