справа № 357/2626/17 головуючий у суді І інстанції - Дубановська І.Д.
провадження № 22-ц/824/8321/2025 суддя-доповідач у ІІ Інстанції - Фінагеєв В.О.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
06 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ судді-доповідача Фінагеєва В.О., суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської областівід 19 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2019 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу.
Однак, апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідачів не може бути відкрито з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. У цьому аспекті дослідженню підлягають дві умови, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, а саме: а) чи подано апеляційну скаргу особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; б) чи пропущено строк на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року в справі № 186/972/18 (провадження № 61?19251св20), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2023 року в справі № 200/13452/18 (провадження № 61-8954св23)).
З матеріалів справи вбачається, що 19 грудня 2019 року ухвалено оскаржуване рішення та у цей же день складено повне судове рішення.
Разом з тим, апеляційна скарга направлена відповідачами засобами поштового зв'язку 20 лютого 2025 року, тобто, після спливу п'яти років з дня складення повного тексту рішення.
В апеляційній скарзі зазначається, що відповідачі не були належним чином повідомлені про розгляд справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Судова повістка про виклик на судове засідання, яке було призначено на 19 грудня 2019 року на 09:00 год. направлялась відповідачам саме за адресою їх реєстрації. Конверт, адресований ОСОБА_1 , повернувся без врученням із зазначенням працівника поштового відділення «за терміном зберігання», що підтверджується довідкою форми 20 (т. 3 а.с. 174-175). Судову повістку на зазначені дату та час відповідач ОСОБА_2 отримала, про що містяться відомості у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (т. 3 а.с. 173).
Також відповідачі вказують, що ухвалою суду від 22 жовтня 2018 року позовну заяву було залишено без розгляду. Відповідач ОСОБА_1 розраховував, що розгляд справи є закінченим. У подальшому, постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року вказану ухвалу скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Після повернення матеріалів справи до суду першої інстанції ОСОБА_1 у жодному із призначених судових засіданнях участі не приймав, докази його належного повідомлення про розгляд справи у матеріалах справи відсутні, а ОСОБА_3 взагалі не повідомлялась про розгляд справи.
Проте, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 отримували копію постанови Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року, про що у матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 3 а.с. 94, 97), а тому, їм було відомо про скасування ухвали суду першої інстанції від 22 жовтня 2018 року.
Відповідачі повідомлялись про всі судові засідання, які призначались у подальшому. ОСОБА_2 отримала судову повістку на 27 травня 2019 року (т. 3 а.с. 82), 24 липня 2019 року (т. 3 а.с. 116), 11 вересня 2019 року (т. 3 а.с. 153), 19 грудня 2019 року (т. 3 а.с. 172), відповідач ОСОБА_1 отримав судову повістку на 11 вересня 2019 року (т. 3 а.с. 152).
Також у матеріалах справи містяться конверти із судовими повістками, що повернулись до суду без врученні із зазначенням працівника поштового відділення «за терміном зберігання».
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.
Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22).
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Також у матеріалах справи наявна заява від ОСОБА_1 від 22 жовтня 2018 року про розгляд справи без його участі (т. 3 а.с. 12).
Тобто, згідно вимог вказаних положень закону, відповідачі не є особами, у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 358 ЦПК України, які не були повідомлені про розгляд справи.
При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вказують на те, що строк на апеляційне оскарження пропущено внаслідок виникнення обставин непереборної сили та доказів їх наявності не надають.
Отже, за ч. 2 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті провадження після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, в незалежності від дати отримання його копії та не залежно від наявності поважності причин поновлення строку на апеляційне оскарження.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Дотримання процесуальних строків, зокрема, строків на апеляційне оскарження, є складовою принципу юридичної визначеності, який є одним з фундаментальних аспектів верховенства права, на чому неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
За таких обставин, відповідно до вимог ч. 2 ст. 358 ЦПК України правові підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської областівід 19 грудня 2019 року відсутні.
Керуючись статтями 354, 358 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської областівід 19 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Надіслати учасникам справи копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження. Надіслати апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач В.О. Фінагеєв
Судді Т.Ц. Кашперська
М.А. Яворський