Справа № 357/17969/24 Суддя в суді першої інст. - Клепа Т.В.
Провадження № 33/824/1664/2025 Суддя-доповідач - Дрига А.М.
03 березня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Дрига А.М.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Заліського Б.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2025 року,
Цією постановою судді місцевого суду:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно ст. 40-1 КУпАПпостановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Як визнав установленим у постанові суддя місцевого суду, правопорушення вчинено за таких обставин.
24.11.2024 о 22:18 год на вул. Героїв 72 бригади, 12, в м. Біла Церква Київської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai Matrix» з д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotest 7510 ARLM-0401, тест № 1127, проба позитивна - 0,32 проміле . Від проходження огляду в медичному закладі водій категорично відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 181359 від 24.11.2024 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник, оспорюючи наведені в постанові судді місцевого суду фактичні обставини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підстави та обґрунтованість притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, просить: скасувати постанову суду та закрити провадження у справу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Зазначає, що працівники поліції порушили вимоги ст. 266 КУпАП в частині порядку (алгоритму) проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, зокрема щодо направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я. Вважає дане направлення недопустимим доказом.
Крім того, вказує, що працівники поліції проігнорували незгоду ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп'яніння на місці.
ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали.
Вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 а ПДР України, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №181359 від 24.11.2024; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі серія ЕПР1 №181359 від 24.11.2024; результатами технічного приладу «Драгер», згідно яких результат огляду ОСОБА_1 складає 0,32 ‰, через 4 хв. проведено повторно - 0,29 ‰, дата проведення - 24.11.2024 року, з роздруківки вбачається, що ОСОБА_1 погодився з результатом огляду; направленням на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 24.11.2024; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де у графі "з результатом згоден" ОСОБА_1 поставив власний підпис; рапортом інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП ст. лейтенанта поліції Несвідоміна О.П.; диском з відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, обставини.
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.9 а ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції проігнорували незгоду ОСОБА_2 з результатами огляду на стан сп'яніння, суд вважає безпідставними, оскільки з відеозапису із нагрудних камер працівників поліції, вбачається, що відповідно до ст. 266 КпАП України та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівник поліції, виявивши у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, запропонував пройти перевірку для встановлення стану сп'яніння. Із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 визнає вживання алкоголю та керування транспортного засобу після цього, на місці зупинки два рази пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Alcotest, з результатами погодився, поставивши свій підпис.
Крім того, доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції порушено вимоги ст. 266 КУпАП, в частині порядку проходження на стан алкогольного сп'яніння, зокрема щодо направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я, апеляційний суд вважає необгрунтованими, оскільки, працівником поліції виписано водію направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я в його присутності, містить підпис ОСОБА_2 , від огляду в медичному закладі відмовився.
Таким чином, зауваження щодо порушення процедури огляду на стан сп'яніння не ґрунтується на вимогах закону, оскільки працівник патрульної поліції діяв відповідно до ст. 266 КУпАП.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційна скарга не містить.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Заліського Б.С. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига