Справа №295/2933/25
Категорія 139
2-а/295/105/25
Іменем України
06.03.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцов Д.В., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Вернидуб Д.В., звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить:
-поновити строк на оскарження постанови серії ДП18 №851829 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 13.02.2025 у зв'язку з пропуском строку на її оскарження з поважної причини - отримання копії постанови лише 24.02.2025;
-визнати протиправною та скасувати постанову серії ДП18 №851829 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 13.02.2025, складену відносно ОСОБА_1 ;
-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 04.03.2025 року задоволено самовідвід головуючому судді Воробйовій Т.А., адміністративну справу передано до канцелярії суду для визначення у порядку ст. 18, 31 КАС України іншого складу суду для розгляду справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025 року справу передано на розгляд судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцову Д.В.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із ч. 1 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Статтею 40 КАС України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 жовтня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).
У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. "Пуллар проти Сполученого Королівства", 10 червня 1996 року, § 32 , Звіти 1996-III).
У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, "правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється». На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. "Де Куббер проти Бельгії", 26 жовтня 1984 року, § 26, Серія А, № 86).
Як передбачено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Отже, самовідводу (відводу) підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Так, позивач у даній справі Драч Ю.І. є суддею Корольовського районного суду м. Житомира, обіймає посаду голови суду, є моїм колегою, з яким я працюю в одному приміщенні більше десяти років, та з яким перебуваю у дружніх відносинах.
Зважаючи на викладене, з метою недопущення сумніву сторони у справі в об'єктивності та неупередженості головуючого судді під час розгляду даної справи, а також забезпечення довіри учасників справи до судових рішень Богунського районного суду м. Житомира по справі, вбачаю неможливим розгляд указаної вище справи під своїм головуванням та вважаю за доцільне заявити собі самовідвід, який задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 39-41 КАС України, -
Задовольнити самовідвід судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Матеріали справи передати на розгляд іншому судді з дотриманням вимог статті 31 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя