06 березня 2025 р. Справа № 520/16671/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., м. Харків, повний текст складено 08.10.24 по справі № 520/16671/23
за позовом ОСОБА_1
до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення до середнього заробітку за час затримки розрахунку грошової компенсації за дні невикористаних відпусток винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду;
- зобов'язати відповідача включити до розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку грошової компенсації за невикористану частину щорічних основних відпусток винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і обороті, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду з урахуванням середньоденної заробітної плати (грошового забезпечення) у розмірі 1431,26 грн та стягнути перераховану суму на мою користь (Банк отримувача - АТ «Райффайзен Банк Аваль», номер рахунку ІВАХ НОМЕР_1 , код банку 300335, код ЄДРПОУ банку 14305909, отримувач ОСОБА_1 , РНОКПП отримувача НОМЕР_2 ).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Доводи апелянта обґрунтовані тим, що винагороди за участь в АТО/ООС підлягає включенню до складу грошового забезпечення позивача, яке повинно включатися при обрахунку розміру середньоденного грошового забезпечення позивача за останні два календарні місяці служби, що передували місяцю, в якому відбулося виключення позивача із списків особового складу військової частини.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суду апеляційної інстанції, що
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Наказом Міністра оборони України від 04.01.2020 №4 позивача звільнено з військової служби у запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).
Наказом виконуючого обов'язки військового прокурора об'єднаних сил від 22.01.2020 №67 к позивача виключено зі списків особового складу, звільнено з військової служби та з посади з 28.01.2020.
При звільненні відповідачем не було проведено у повному об'ємі розрахунку за всі дні невикористаних щорічних відпусток, а також не враховано 25 днів невикористаної щорічної відпустки, у зв'язку з наявністю вислуги від 10 до 15 років, та, як наслідок, не виплачено компенсації за невикористану частину щорічної основної відпустки.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 у справі №520/9822/20, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у воєнній та оборонній сфері об'єднаних сил про визнання бездіяльності протиправною та стягнення невикористаної частини щорічної основної відпустки - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у воєнній та оборонній сфері об'єднаних сил, яка полягає у неврахуванні часу роботи ОСОБА_1 в органах прокуратури з 15.08.2012 по 23.02.2015 до вислуги років під час розрахунку грошової компенсації за невикористані дні відпустки. Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у воєнній та оборонній сфері об'єднаних сил, яка полягає у незастосуванні Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 при обчисленні грошової компенсації за дні невикористаної відпустки ОСОБА_1 . Зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у воєнній та оборонній сфері об'єднаних сил врахувати час роботи ОСОБА_1 в органах прокуратури з 15.08.2012 по 23.02.2015 до вислуги років та провести повторний розрахунок грошової компенсації за невикористані дні відпустки з урахуванням висновків суду та здійснити виплату з урахуванням отриманих сум. Зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у воєнній та оборонній сфері об'єднаних сил здійснити повторний розрахунок грошової компенсації за дні невикористаної відпустки ОСОБА_1 із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, та здійснити виплату з урахуванням отриманих сум.
На виконання зазначеного рішення суду органами державної виконавчої служби в рамках проведення виконавчих дій по виконавчим провадженням №65754524 та №65754441 від 10.06.2021 у примусовому порядку 05.07.2021 стягнуто з відповідача частину виплат, що підтверджується випискою по рахунку АТ «Райффайзен банк Аваль».
Вважаючи, що оскільки відповідач частковий розрахунок з позивачем здійснив 05.07.2021, то відповідно до положень статей 116, 117 Кодексу законів про працю України, позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені з 28.01.2020 по 04.07.2021, а тому звернувся з відповідною заявою до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі №520/14383/21 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил (вулиця Маяковського, будинок 21, місто Краматорськ, Донецька область,84333) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 28.01.2020 по 04.07.2021 на виплачену частину грошової компенсації за дні невикористаних відпусток .У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 у частині задоволення позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 у справі №520/14383/21 апеляційну скаргу Керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил - задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі №520/14383/21 у частині зобов'язання Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 28.01.2020 по 30.06.2020 включно на виплачену частину грошової компенсації за дні невикористаних відпусток - скасовано. Прийнято у цій частині постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. У частині зобов'язання Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.07.2020 по 04.07.2021 на виплачену частину грошової компенсації за дні невикористаних відпусток - залишено без змін. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі №520/14383/21 - залишено без змін.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 у справі №520/14383/21 відповідачем 27.04.2023 здійснено нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки при звільненні за період з 01.07.2020 по 04.07.2021 у розмірі 28 174,72 грн.
До розрахунку вказаної виплати відповідачем не включено винагороду за безпосередню участь у АТО/ООС, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №18.
Не погоджуючись з розрахунком середнього заробітку за час затримки при звільненні, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що винагорода за участь в антитерористичній операції не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира. За таких обставин, винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Положеннями частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Приписами частини четвертої цієї ж статті обумовлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що установлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, ураховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно пункту 2 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, у редакції на час звільнення позивача зі служби, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Середній заробіток працівника визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі- Порядок №100).
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 вказаного Порядку, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
З системного аналізу вищенаведених норм Порядку №100 можна дійти висновку, що згідно з чинним законодавством нарахування середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні особам рядового і начальницького складу проводиться шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на число календарних днів, які мають бути оплачені за середнім грошовим забезпеченням. Середньоденне грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, та визначається діленням грошового забезпечення за фактично відпрацьовані протягом цих двох місяців календарні дні на число календарних днів за цей період. Нарахування середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні особам рядового і начальницького складу здійснюється з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням.
Згідно розрахункового листа за 2019 рік про нараховане грошове забезпечення за два останні календарні місяці перед звільненням:
- у листопаді 2019 року виплати позивачу складають 46 737, 04 грн. Складовими грошового забезпечення в ній визначено: посадовий оклад 5 660, 00 грн, оклад за військовим званням 1 340, 00 грн, надбавка за вислугу років - 2 800, 00 грн, надбавка за ОВЗ - 9 800, 00 грн, премія разова - 12 099, 60 грн, премія щомісячна - 8 066, 40 грн., індексація доходів - 355, 24 грн., надбавка за доступ до державної таємниці - 566, 00 грн., винагорода за участь в АТО 6 049, 80 грн;
- у грудні 2019 року виплати позивачу складають 40 569, 61 грн. Складовими грошового забезпечення в ній визначено: посадовий оклад 5 660, 00 грн., оклад за військовим званням 1 340, 00 грн, надбавка за вислугу років - 2 800, 00 грн, надбавка за ОВЗ - 9 800, 00 грн, премія щомісячна - 18 149, 40 грн., індексація доходів - 372, 05 грн., надбавка за доступ до державної таємниці - 566, 00 грн., винагорода за участь в АТО 1 882, 16 грн.
Позивача наполягає на включенні до складу його грошового забезпечення, яке повинно включатися при обрахунку розміру середньоденного грошового забезпечення позивача за останні два календарні місяці служби, що передували місяцю, в якому відбулося виключення позивача із списків особового складу військової частини, такої складової як винагороди за участь в АТО.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Спірна винагорода передбачена Порядком виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 18.09.2020 №340 «Питання реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18».
Пунктами 1 та 2 розділу ІІ цього Порядку зазначено, що розмір такої винагороди у граничних розмірах на місяць визначено у додатку 1 до цього Порядку. Розмір винагороди визначається пропорціо дням безпосередньої участі у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду. Винагорода виплачується пропорційно часу участі у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів.
Щодо винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.06.2021 у справі №240/11441/19, відступив від правового висновку, зробленого Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 420/1232/16, постанові від 30.11.2018 у справі №415/6132/16 та дійшов висновку, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. Водночас, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва).
Отже, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира. За таких обставин, винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
В постанові від 22 листопада 2023 року в справі №240/7091/20 колегія суддів Верховного Суду зі складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду не знайшла підстав для відступу від вищезазначених правових висновків у справі, що розглядається.
Крім того, в пункті 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29серпня 2024 року в справі №640/13029/22 міститься висновок, що додаткова винагорода в розмірі 30000,00 гривень (передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», яка за своєю правовою природою ідентична винагороді в АТО/ООС) є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 жовтня 2023 року в справі № 607/1662/21 та постанові від 17 січня2024 року в справі № 932/9029/23 звернула увагу на те, що висновки, які містяться в рішеннях судової палати, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об'єднаної палати - над висновками палати чи колегії суддів, а висновки Великої Палати - над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів.
Отже, спірна Винагорода не входить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, а відтак, згідно підпункту «б» п. 4 Порядку № 100, при обчисленні середньої заробітної плати не враховується.
Отже, розрахунок середньоденного заробітку, складений позивачем, не відповідає нормам діючого законодавства.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 по справі № 520/16671/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді О.М. Мінаєва О.А. Спаскін