06 березня 2025 р.Справа № 644/10994/24
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Перцова Т.С., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20.01.2025 по справі № 644/10994/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закриття провадженняпо справі,
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20.01.2025 відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закриття провадженняпо справі.
На зазначену рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 року - 3028,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання даного позову, становив 605,60 грн., а відтак, розмір судового збору, який підлягає сплаті ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20.01.2025 по справі № 644/10994/24, становить 908,40 грн.
В силу ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач не звільнений від сплати судового збору.
Отже, апелянт повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.
Одночасно в апеляційній скарзі позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, в обґрунтування якого, апелянт зазначає, що судовий збір перевищує 5 % розміру його річного доходу за попередній календарний рік, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 № 3 від 13.01.2025, а тому наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
З приводу заявленого клопотання слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, у розумінні ст.133 КАС України єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір.
Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Таким чином, надання апелянтом належних та допустимих доказів відсутності матеріальних ресурсів на момент звернення з апеляційною скаргою є визначальним для прийняття судом рішення у відповідності до ст.133 КАС України.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Так, до апеляційної скарги позивачем додано копію довідки про доходи Військової частини НОМЕР_1 № 3 від 13.01.2025 з якої вбачається, що позивачу нараховано дохід за період з січня по грудень 2024 року у розмірі 15425,59 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Отже, для застосування судом даної норми необхідні повні відомості про розмір доходу позивача-фізичної особи за весь попередній календарний рік (в даному випадку - 2024 рік).
Будь-яких документів, з яких суд міг би встановити такі відомості позивачем не надано, а надана довідка по-перше - охоплює не весь 2024 рік та свідчить лише про розмір отриманої ним заробітної плати у період з січня по грудень 2024 року, а по-друге - не виключає можливості отримання ОСОБА_1 інших видів доходів, окрім заробітної плати.
Отже, належним доказом, на підтвердження незадовільного майнового стану позивача в даному випадку буде довідка податкового органу про всі види, отриманих ОСОБА_1 доходів у 2024 році, в якій відповідно має бути зазначено і розміри таких доходів, що дозволить суду встановити наявність або відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, як того вимагають приписи п.1 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
За таких обставин, наразі відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги за клопотанням позивача, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові термін для виправлення вищезазначених недоліків.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: Отримувач ГУК в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди у розмірі 908,40 грн або доказів на підтвердження незадовільного майнового стану позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України строк усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 4 ст. 169, ч. 5 ст. 296, ч. 2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20.01.2025 по справі № 644/10994/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закриття провадженняпо справі - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити заявнику апеляційної скарги, що вищезазначені недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору у розмірі 908,40 грн або доказів на підтвердження незадовільного майнового стану позивача.
Роз'яснити апелянту, що у разі неусунення зазначених недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.С. Перцова