06 березня 2025 року справа №200/5425/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року (повне судове рішення складено 26 серпня 2024 року) у справі № 200/5425/24 (суддя в І інстанції Льговська Ю.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, стягнення заборгованості з пенсії,
06 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
визнання протиправними дій відповідача, які полягають у невиплаті заборгованості з пенсії за період з 30 січня 2023 року по 29 лютого 2024 року в сумі 56 491,34 грн;
стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з пенсії за період з 30 січня 2023 року по 29 лютого 2024 року у сумі 56 491,34 грн.
Позовні вимоги вмотивовано протиправністю невиплати сум пенсії, оскільки відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у невиплаті ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 30 січня 2023 року по 29 лютого 2024 року в сумі 56 491,34 грн.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 30 січня 2023 року по 29 лютого 2024 року в сумі 56 491,34 грн.
Допущено до негайного виконання рішення суду про стягнення заборгованості з пенсії в межах суми стягнення за один місяць.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що сума доплати на виконання рішення суду № 200/4116/23 за період з 30.01.2023 по 29.02.2024 складає 56491,31 грн.
У межах цього позову позивач просив стягнути заборгованість у розмірі 56 491,31 грн (з 30.01.2023 по 29.02.2024), нараховану саме на виконання рішення суду у справі № 200/4116/23.
Тобто, позивач, не погоджуючись із невиплатою заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду від 13.09.2023 у справі № 200/4116/23, просив суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області фактично виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі № 200/4116/23, і суд задовольнив його вимоги.
Також зазначає, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у зв'язку з перерахунком, проведеним 24 січня 2024 року на виконання судового рішення, розмір пенсії позивача збільшився: з 30 січня 2023 року становить 7349,65 грн (з 01 березня 2023 року розмір пенсії з урахуванням індексації - 8797,53 грн), та виникла заборгованість недоплаченої суми пенсії за період з 30 січня 2023 року по 29 лютого 2024 року в розмірі 56 491,34 грн, що підтверджується відомостями листа відповідача від 07 березня 2024 року № 5217-3170/В-02/8-0500/24, протоколу перерахунку пенсії від 24 січня 2024 року, протоколу індексації заробітку від 24 січня 2024 року, довідки про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії від 24 квітня 2024 року.
Крім того, листом відповідача від 07 березня 2024 року № 5217-3170/В-02/8-0500/24 повідомлено про те, що доплату в сумі 56 491,34 грн планується провести в квітні 2024 року.
Докази того, що оплата проведена, відсутні в матеріалах справи.
Вирішуючи спірні правовідносини, слід зазначити наступне.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідачем не заперечується факт невиплати пенсії за період з 30 січня 2023 року по 29 лютого 2024 року в розмірі 56 491,34 грн, що підтверджується відомостями листа від 07 березня 2024 року № 5217-3170/В-02/8-0500/24, довідкою про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії від 24 квітня 2024 року.
Підстави невиплати заборгованості з пенсії відповідачем не зазначено.
Відповідач не врахував ту обставину, що позивачем у цій справі заявлено позовні вимоги з інших підстав та обставин, що обґрунтовують звернення до суду.
Слід зазначити, що гарантовані законом виплати, пільги тощо не можуть бути поставлені в залежність від видатків бюджету.
Крім того, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI створено додатковий механізм гарантування права осіб на обов'язковість судового рішення про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, без повторного звернення до суду з новим адміністративним позовом.
Пунктом 1 частини першої статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі № 200/5425/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 06 березня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук