справа № 367/3590/23 головуючий у суді І інстанції Одарюк М.П.
провадження № 22-ц/824/1380/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
05 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Надточий К.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 21 травня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі- продажу майнових прав, -
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просила визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 30 червня 2016 року, серія та номер: Г.П.-б.1- п.3-108, укладений між продавцями ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з одного боку та ОСОБА_4 з іншого боку.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21 травня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у повернені судового збору на суму 10 654,86 грн., змінити рішення суду і відмовити у поверненні сплаченого судового збору в сумі 1 073,60 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що 21 травні 2024 року представником позивача, адвокатом Шипіловим О.В. була подана заява про зміну предмету позову у справі № 367/3590/23 та був додатково сплачений судовий збір у сумі 10 654, 86 грн. (Вхідний номер (авт.): 24641/24-Bx). Разом з тим, суд ухвалюючи судове рішення від 21 травня 2024 року не мав в матеріалах справи заяви про зміну предмету позову у справі № 367/3590/23, де був додатково сплачений судовий збір у сумі 10 654,86 грн., оскільки така заява була отримана судом та зареєстрована в електронному суді вже після ухвалення оскаржуваної ухвали від 21 травня 2024 року, про що свідчать матеріали справи в Електронному суді. Таким чином, клопотання щодо повернення судового збору в сумі 10 654,86 грн. за ініціативою позивача до суду на момент ухвалення спірного судово рішення та після не подавалося, а отже необхідно застосовувати дію п. 4 ч.1.ст. 7 Закону України «Про судовий збір», де позивач може подати клопотання щодо повернення сплаченої суми судового збору в розмірі 10 654,86 грн., оскільки позов було залишено без розгляду.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, що визначений статтею 13 Цивільного процесуального кодексу України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору не повертається в разі залишення позовної заяви без розгляду за заявою позивача.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до статті 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Частиною третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету (частина третя статті 257 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Отже, виходячи з вищевикладеного, сплачена сума судового збору не повертається у разі подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду.
Аналогічний висновок відображений у постанові Верховного Суду у справі № 449/1290/20 від 11 січня 2022 року, провадження № 61-18698св21.
Відтак, підстави для повернення сплаченого позивачем судового збору у зв'язку із залишенням позову без розгляду згідно поданої позивачем заяви відсутні.
Посилання в апеляційній скарзі, на те, що суд ухвалюючи судове рішення від 21 травня 2024 року не мав в матеріалах справи заяви про зміну предмету позову у справі №367/3590/23, де був додатково сплачений судовий збір у сумі 10 654,86 грн., оскільки така заява була отримана судом та зареєстрована в електронному суді вже після ухвалення оскаржуваної ухвали від 21 травня 2024 року, апеляційний суд відхиляє, оскільки, як вбачається з матеріалів справи заява про зміну предмету позову від 20 травня 2024 року сформовано в системі «Електронний суд» була зареєстрована судом першої інстанції 21 травня 2021 року за вхід. № 24641, а заява про залишення позовної заяви без розгляду була зареєстрована 21 травня 2024 року за вхід. № 24657.
Зі змісту заяви позивача про залишення позовної заяви без розгляду також вбачається, що позивач просив суд повернути судовий збір в сумі 11 728,00 грн., тобто і ту суму, що була сплачена за заяву про зміну позовних вимог.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу в поверненні судового збору, оскільки Законом України «Про судовий збір» визначено, що сплачений судовий сбір не повертається у разі залишення позову без розгляду за заявою позивача.
Отже, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, що у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374,375, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 21 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 06 березня 2025 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.