1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 26 лютого 2025 року, апеляційні скарги прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2025 року, відносно,
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ярославль в російській федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ст. 336 КК України,
за участі: прокурора захисника в режимі відеоконференцзв'язку підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_8 ОСОБА_7
Вказаною ухвалою залишено без задоволення клопотання ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_7 про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. Частково задоволено клопотання слідчого СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_5 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 (п'ятдесят дев'ять) днів до 07 квітня 2025 року, включно. Одночасно визначено заставу у розмірі 605 600,00 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу.
Зокрема, прокурор просив застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 07 квітня 2025 року включно із визначенням застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 908 400 грн.
Захисник просив змінити підозрюваному застосований запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. У випадку, якщо суд дійде переконання про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави - визначити мінімально можливий розмір застави у вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатний осіб, що дорівнює 242 240 грн. 00 коп.
Вважає оскаржувану ухвалу невмотивованою.
Захисник вважає підозру необґрунтованою, оскільки вона не підтверджується матеріалами кримінального провадження.
На переконання сторони захисту ризики, передбачені ст. 177 КПК України недоведеними та ґрунтуються лише на припущеннях сторони обвинувачення.
Зазначає, що підозрюваний не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки зацікавлений у доведенні своєї невинуватості, а його сім'я не має інших джерел доходу, окрім заробітної плати дружини, що свідчить про відсутність активів, які б дозволили переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Посилається на характеризуючі дані про особу підозрюваного, який раніше несудимий, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання та роботи одружений, на його утриманні чотири неповнолітні дитини, бажає проходити військову службу.
Крім того зазначає, що слідчим суддею визначено розмір застави з порушенням норм, передбачених ст. 182 КПК України.
Прокурор у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ст. 336 КК України, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
Слідчим суддею під час вирішення клопотання враховано обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, однак не враховано обставини інкримінованого кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Зокрема, ОСОБА_7 обвинувачується та підозрюється у вчиненні п'яти кримінальних правопорушень, що вказує на системність злочинної діяльності підозрюваного.
Зазначає про високий рівень фінансового забезпечення підозрюваного, що свідчить про те, що розмір застави, який просить визначити для нього сторона обвинувачення, не є непомірним для нього, а визначений розмір застави не зможе у повній мірі гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення та просив її задовольнити, заперечив щодо апеляційної скарги сторони захисту, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану захисником апеляційну скаргу та заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 18 грудня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42024112310000114, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ст. 336 КК України.
07 лютого 2025 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня його повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст. 336 КК України.
08 лютого 2025 року слідчий СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 діб із визначенням застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2025 року клопотання слідчого задоволено частково та застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 (п'ятдесят дев'ять) днів до 07 квітня 2025 року, включно. Одночасно визначено заставу у розмірі 605 600,00 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваної, наявність постійного місця роботи або навчання, її репутацію, наявність судимостей та інше.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, колегія суддів вважає, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ст. 336 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у провадженні доказами, які підтверджують, що підозра є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя приймаючи рішення про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виглядітримання під вартою врахував положення наведених норм закону та дійшов до правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.194 КПК України, обґрунтовано пославшись на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які з урахуванням тяжкості злочину йому інкримінованих, існують підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід, не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні.
Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховано тяжкість злочину, характер вчиненого кримінального правопорушення, дані, які характеризують ОСОБА_7 у їх сукупності та прийшов висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді дійти висновку про наявність ризиків, які наведені вище, а для їх запобігання вважав недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у виді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а тому слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення клопотання органу досудового розслідування.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 .
При цьому, на переконання колегії суддів, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4, п. 3 ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку про можливість визначення застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 гривень.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, та вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 .
Підстав вважати вказаний розмір застави недостатнім для виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, колегія суддів не вбачає.
Посилання сторони захисту на необгрунтованність підозри, колегія суддів вважає непереконливими. При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Посилання захисника на позитивні характеризуючі дані про особу підозрюваного, не є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Всі інші обставини, в тому числі доведеність винуватості підозрюваного, згідно вимог КПК України, підлягають встановленню під час судового розгляду кримінального провадження по суті.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено, відтак ухвала слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 січня 2024 року є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2025 року відносно ОСОБА_7 , - залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 369/2332 /25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Провадження № 11-сс/824/2074/2025 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України