Унікальний номер справи 759/24596/23
Номер апеляційного провадження 22-ц/824/1939/2025
Головуючий у суді першої інстанції М. Ф. Сенько
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
Додаткова постанова
Іменем України
19 лютого 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),
суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.
секретар судового засідання Комар Л. А.
сторони
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві питання про прийняття додаткової постанови у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова Анастасія Григорівна, про визнання недійсною відмови від спадщини, визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на частку у спільному майні подружжя, та про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова А. Г., у якому просив суд визнати недійсною заяву про відмову від спадщини та від отримання свідоцтва про право на спадщину на належну йому частку у спадковому майні; визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 0,1358 га, кадастровий номер: 3220881301:01:019:0261, за цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та на квартиру АДРЕСА_2 ; визнати за ним право власності у спільному майні подружжя на частку вказаного майна та частку цього ж майна, в порядку спадкування за законом.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 0,1358 га, кадастровий номер: 3220881301:01:019:0261, за цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яке видане ОСОБА_2 13.09.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташковою А. Г. за реєстровим №1398, в частині права на частку цієї земельної ділянки.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 (загальна площа - 53,90 кв.м., житлова площа - 30,60 кв.м.), яке видане ОСОБА_2 13.09.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташковою А.Г. за реєстровим №1397, в частині права на частку цієї квартири.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки, площею 0,1358 га, кадастровий номер: 3220881301:01:019:0261, за цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з одночасним припиненням права власності на цю частку земельної ділянки, що зареєстроване за ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на частку квартири АДРЕСА_2 (загальна площа - 53,90 кв.м., житлова площа - 30,60 кв.м.), в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з одночасним припиненням права власності на цю частку квартири, що зареєстроване за ОСОБА_2 .
В задоволенні решти вимог позову відмовлено.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не погодились з ухваленим рішенням, подали апеляційні скарги.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 червня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано заяву ОСОБА_1 , подану 06.09.2022 приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Сташковій А. Г. про відмову від прийняття спадщини після смерті його дружини ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та про відмову від отримання свідоцтва про право на спадщину на належну йому частку у спільному майні подружжя недійсною.
Визнано свідоцтво про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташковою А. Г. 13.09.2022 за реєстром №1397 про набуття ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.09.2022 за №1099563580386 частково недійним.
Визнано за ОСОБА_1 право власності у спільному сумісному майні подружжя на частку квартири АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті його дружини ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на частку квартири АДРЕСА_2 та на частку земельної ділянки, площею 0,1358 га, кадастровий номер: 3220881301:01:019:0261, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Так, згідно положень частин першої, третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки судове рішення у цій справі ухвалювалося судом апеляційної інстанції з викликом (повідомленням) учасників справи (їх представників) питання щодо ухвалення додаткового рішення з ініціативи суду вирішується у такому ж порядку.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Оніщенко В. М. у судовому засіданні суду апеляційної інстанції не заперечував проти ухвалення додаткового судового рішення щодо позовної вимоги про визнання часткового недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташковою А. Г. 13.09.2022 за реєстром №1398 про набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, та не заперечував проти вирішення питання про судові витрати сторін по сплаті судового збору.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Батюк О. О., який брав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції не заперечував проти вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення про їх розподіл. Проте заперечував стосовно позовної вимоги про визнання часткового недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташковою А. Г. 13.09.2022 за реєстром №1398 про набуття ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова А. Г. подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи здійснювати без її участі.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважав за можливе вирішити питання про ухвалення додаткового рішення без участі тертьої особи, оскільки її неявка в судове засідання не перешкоджає вирішенню питання про ухвалення додаткового рішення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов наступного висновку.
Так, ухвалюючи судове рішення по справі, суд апеляційної інстанції, розглянув позовну вимогу ОСОБА_1 щодо спірної земельної ділянки, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, та вирішивши питання про право позивача щодо спірної земельної ділянки, залишив фактично невирішеною його вимогу про визнання свідоцтва частково недійсним та не вирішив питання про розподіл судових витрат сторін по сплаті судового збору.
Зі змісту прийнятої Київським апеляційним судом 29.01.2025 постанови вбачається, що суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є таким, що прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_3 відповідно до положень ст.1268 ЦК України, як такий, що на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавицею.
Подану ОСОБА_1 заяву нотаріусу 06.09.2022 суд визнав недійсною як таку, що подана із пропуском шестимісячного строку на її подання встановленого ст. 1270, 1273 ЦК України та зі змісту якою неможливо дійти висновку про те, що ОСОБА_1 відмовився від своєї частки у спільному сумісному майні подружжя.
При цьому колегію суддів встановлено, що спірна земельна ділянка була набута спадкодавицею у власність безоплатно, а тому ця земельна ділянка, відповідно до положень ст. 57 СК України, належала спадкодавиці на праві особистої приватної власності, відтак на неї не поширюється режим спільної сумісної власності подружжя. Тому позивач не має права власності у спірній земельній ділянці (як у спільному сумісному майні подружжя), вона є спадковим майном і підлягає поділу у рівних частках між спадкоємцями.
Суд визнав за позивачем право власності на частину земельної ділянки, площею 0,1358 га, кадастровий номер: 3220881301:01:019:0261, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті дружини, але помилково в резолютивній частині постанови суду не виклав свого рішення про часткову недійсність свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташковою А. Г. 13.09.2022 за реєстром №1398 про набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, площею 0,1358 га, кадастровий номер: 3220881301:01:019:0261, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в частині земельної ділянки, право власності на яку суд визнав за позивачем в порядку спадкування після смерті дружини.
Таким чином, зробивши висновки щодо недійсності свідоцтва про право на спадщину за законом про набуття ОСОБА_2 права власності на спірну частку земельної ділянки, та виклавши їх у мотивувальній частині постанови, суд апеляційної інстанції помилково не відобразив цього у резолютивній частині.
Зазначене є підставою для ухвалення додаткового рішення, у якому слід визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташковою А. Г. 13.09.2022 за реєстром №1398 про набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, площею 0,1358 га, кадастровий номер: 3220881301:01:019:0261, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.09.2022 №344897932208, частково недійним.
Резолютивна частина постанови суду містить виклад обставин про відмову ОСОБА_1 в іншій частині позовних вимог. Але суд відмовив ОСОБА_1 лише в частині його вимог про визнання за ним права власності на частину земельної ділянкі, як у спільному сумісному майні подружжя, дійшовши висновку, що земельна ділянка є особистою власністю його померлої дружини. Визнання за позивачем права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом після смерті дружини, прямо свідчить про визнання судом, саме в цій частині, недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташковою А. Г. 13.09.2022 за реєстром №1398 про набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, площею 0,1358 га, кадастровий номер: 3220881301:01:019:0261, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.09.2022 №344897932208.
За таких обставин, ухвалюючи додаткове рішення в цій частині позовних вимог, суд не змінює прийняту судом апеляційної інстанції постанову, а лише додатково ухвалює судове рішення за позовною вимогою ОСОБА_1 яка була розглянута судом, з приводу якої строни (представники) надавали суду докази і пояснення.
Також суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови не вирішив питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору, а тому наявні правові підстави для ухвалення додаткового судового рішення і з цього питання.
Положеннями ст. 133 ЦПК Українипередбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 13ст. 141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зі змісту постанови Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 рокувбачається, що апеляційним судом скасовано рішення суду першої інстанції, апеляційні скарги сторін задоволено частково, позов ОСОБА_1 задоволено частково, однак питання розподілу судових витрат не вирішено.
Із матеріалів справи вбачається, що за подання позову до суду першої інстанції ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за вимоги немайнового характеру у розмірі 3 073,60 грн та за вимоги майнового характеру у розмірі 13 420,00 грн, що підтверджується квитанціями до платіжної інструкції на переказ готівки №77, №78 від 26.12.2023 (а.с. 40, т.І).
За подання до суду апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 24 740, 40 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №17 від 30.07.2024 (а.с. 10, т.ІІ).
При цьому, ОСОБА_2 ухвалою Київського апеляційного суду від 19.09.2024 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 24 740,40 грн до ухвалення судового рішення у цій справі апеляційним судом.
Зі змісту постанови Київського апеляційного суду від 29.01.2025 у цій справі вбачається, що судом було задоволено заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги окрім однієї - визнання за ним права власності на 1/2 частку спірної земельної ділянки, як у спільному сумісному майні подружжя. Відмовляючи позивачу у задоволенні цієї вимоги, суд апеляційної інстанції задовольнив в цій частині апеляційну скаргу відповідачки.
Таким чином, ураховуючи часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , беручи до уваги пропорційність розміру задоволених позовних вимог та відстрочення відповідачу сплати судового збору, колегія суддів вважає, що з відповідача підлягає стягненню: - на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 24 740,40 грн; - на корись позивача судовий збір у розмірі 23 800,17 грн. У свою чергу, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 940,23 грн.
Керуючись ст. 141, 270 ЦПК України, суд
Визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташковою А. Г. 13.09.2022 за реєстром №1398 про набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, площею 0,1358 га, кадастровий номер: 3220881301:01:019:0261, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.09.2022 №344897932208, частково недійним.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 24 740 (двадцять чотири тисячі сімсот сорок) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 23 800 (двадцять три тисячі вісімсот) гривень 17 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 940 (дев'ятсот сорок) гривень 23 копійки.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня складення повного тексту додаткової постанови.
Повна додаткова постанова складена 06 березня 2025 року.
Судді
Л. Д. Поливач
А. М. Стрижеус
О. І. Шкоріна