Справа № 758/14020/23 Головуючий у І інстанції Казимиренко Л.В.
Провадження № 33/824/270/2025 Доповідач у ІІ інстанції Рудніченко О.М.
31 січня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,
при секретарі: Сіваєва Ю.В.,
за участю:
представника Енергетичної митниці Носко Ю.Ю.,
захисника особи, яка притягається до відповідальності Монько О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Енергетичної митниці Швед Альони Олександрівни на постанову Подільського районного суду міста Києва від 25 вересня 2024 року, якою відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ «Валентина», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
закрито провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України,-
Як вбачається з постанови суду першої інстанції, в період з 30.11.2022 по 14.12.2022, а саме 30.11.2022, 07.12.2022, 13.12.2022, 14.12.2022 через пункт пропуску "Ягодин - Дорогуск" митного поста "Ягодин" Волинської митниці з Латвійської Республіки в Україну на адресу ТОВ «ВАЛЕНТИНА» (Україна, 09423, Київська обл., Ставищенський р-н, с. Сніжки, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 1Ж) був переміщений товар «Бензин неетильований Преміум Євро, class В» вагою 120727 кг, 162,421 тис. л. при 15о С., вартістю 101644,30 Євро.
Переміщення товару через митний кордон України було здійснено на підставі наступних документів: товаротранспортних накладних CMR від 28.11.2022 №LV-HUS-281122/01, від 05.12.2022 №LV-HUS-051222/04, від 10.12.2022 №№LV-HUS-101222/03, №LV-HUS-101222/04, LV-HUS-101222/02; рахунків ( commercial invoice) від 28.11.2022 №BP472/2022, від 05.12.2022 №BP 518/2022, від 10.12.2022 №BP 577/2022, №BP 575/2022, №BP 576/2022; сертифікату якості від 04.11.2022 №160855_4783502, зовнішньоекономічного контракту від 25.10.2022 №32.
Згідно з відомостями, зазначеними в наданих до митних органів документах, на митну територію України ввезено товар «Бензин неетильований Преміум Євро, class В» походженням з Литовської Республіки. Відповідно до відомостей зазначених в сертифікаті (паспорті) якості від 04.11.2022 №160855_4783502, товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає вимогам (стандарту) LST EN 228:2012+А1:2017.
Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту від 25.10.2022 №32, продавцем та відправником товару виступає швейцарське підприємство HUSSAR AG (Zugerstrasse 32, 6340 Baar, Switzerland), одержувачем та покупцем є ТОВ «ВАЛЕНТИНА».
Зазначений товар агентом з митного оформлення ФОП ОСОБА_2 відповідно до договору про надання послуг з декларування товарів від 01.08.2022 №UA209170/2022/26 був заявлений до митного оформлення та випущений у вільний обіг у відділі митного оформлення «Львів» митного поста «Західний» Енергетичної митниці за митними деклараціями типу «ІМ 40 ЕА» від 30.11.2022 № 22UA903050045923U3, від 06.12.2022 №22UA903050047645U6, від 11.12.2022 №№22UA903050049509U4, №22UA903050049560U0, 22UA903050049555U0.
З метою дотримання заборон та обмежень, посадовими особами ТОВ «ВАЛЕНТИНА» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів, з метою підтвердження відомостей про фізико-хімічні показники товару, відповідності нафтопродукту стандартам EN 228 (бензин автомобільний) і його ідентифікації, надано документ про якість, а саме сертифікат (паспорт) якості від 04.11.2022 №160855_4783502, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva».
Також з метою підтвердження виробництва зазначеного товару в Литовській Республіці до митних органів України надано декларації про походження товару (заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару, а саме рахунки-фактури від 28.11.2022 №BP472/2022, від 05.12.2022 №BP 518/2022, від 10.12.2022 №BP 577/2022, №BP 575/2022, №BP 576/2022, в яких зазначено, що країна походження товару - Європейський Союз.
З метою здійснення перевірки законності ввезення товару «Бензин неетилований Преміум Євро class В» на митну територію України з наданням сертифікату (паспорту) якості від 04.11.2022 № 160855_4783502, в тому числі ввезеного товару за митними деклараціями від 30.11.2022 №22UA903050045923U3, від 06.12.2022 №22UA903050047645U6, від 11.12.2022 №22UA903050049509U4, №22UA903050049560U0, 22UA903050049555U0 Енергетичною митницею листом від 17.01.2023 №7.6-3/7.6-20.1/26/4/159 було направлено до Держмитслужби України проект запиту з метою прийняття рішення щодо направлення звернення до митних органів Латвійської та Литовської Республік щодо законності ввезення на митну територію України товару «Бензин неетильований Преміум Євро, class B».
Відповідно до інформації та копій документів, наданих митними органами Латвійської Республіки (лист Держмитслужби від 15.06.2023 № 26/26-04/7.6/1430) відправником товару є швейцарське підприємство HUSSAR AG, одержувачем товару в Україні є ТОВ «ВАЛЕНТИНА», відвантаження товару безпосередньо здійснювало підприємство SIA PARS TERMINALS, яке являється вільною зоною та має дозвіл авторизованого вантажовідправника.
Крім того повідомлено, що товар (бензин А92) завантажений на судно «Manas» в Естонській Республіці (порт Мууга) та доставлений в Рижський порт і розміщений на зберігання на території вільної зони SIA «Pars Terminals» з наданням суднових маніфестів від 22.05.2022 та від 26.05.2022, відповідно до яких переміщувався товар «Gasoline Regular Euro 92».
Відповідно договору про надання послуг з декларування товарів від 01.08.2022 №UA209170/2022/26, замовник ТОВ "ВАЛЕНТИНА" надає виконавцю ФОП ОСОБА_2 всі необхідні документи для митного оформлення товару та несе повну відповідальність за достовірність наданої інформації.
Отже, з метою дотримання встановлених законодавством України з питань митної справи заборон та обмежень, ідентифікації товару при його переміщенні через митний кордон України, гр. ОСОБА_1 було надано митним органам документи, а саме сертифікат якості від 04.11.2022 №160855_4783502 що містить відомості про фізико-хімічні показники товару, які не відповідають відомостям про товар, в частині марки товару (бензин А92) наданої митними органами Латвійської Республіки.
Таким чином, гр. ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Бензин неетильований Преміум Євро,class В» вагою 12727 кг, 162,421 тис.л. при 15С, вартістю 101644,30 Євро або 3 906 053,89 грн. (по курсу НБУ на день перетину митного кордону України) з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, а саме сертифіката якості від 04.11.2022 № 160855_4783502.
Таким чином, в діях директора ТОВ "ВАЛЕНТИНА" ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 25 вересня 2024 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо громадянина ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, представник Енергетичної митниці Швед А.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва та ухвалити нову постанову, якою директора ТОВ «ВАЛЕНТИНА» ОСОБА_1 визнати винним в порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 % вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил (3 906 053,89 грн.) з конфіскацією цих товарів.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд при прийнятті постанови не повно з'ясував всі обставини справи, що призвело до невірних висновків, внаслідок чого зазначене судове рішення підлягає скасуванню.
Так, враховуючи те, що під час здійснення митного оформлення бензину іншими підприємствами, які подавали в митницю сертифікат якості від 04.11.2022 № 160855_4783502, було відібрано проби (зразки) товару для проведення досліджень, за результатами дослідження якого було встановлено, що октанове число за дослідним методом становило - 92,2-92,3 у Енергетичній митниці з метою здійснення перевірки законності ввезення товару - «бензин» на митну територію України з наданням сертифікату (паспорту) якості від 04.11.2022 № 160855_4783502, в тому числі ввезеного товару за митними деклараціями № 22UA903050045923U3, № 22UA903050047645U6, № 22UA903050049509U4, № 22UA903050049560U0, листом від 17.01.2023 №7.6-3/7.6-20.1/26/4/159 були направлені проекти запитів до митних органів Латвійської та Литовської Республік.
Після отримання Енергетичною митницею відповіді митних органів Латвійської Республіки і проведеної перевірки було встановлено, що митним органам України як підставу для переміщення товару був наданий документ, що містить неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, а саме сертифікат якості від 04.11.2022 № 160855_4783502, за що ч. 1 ст. 483 МК України передбачено адміністративну відповідальність.
А тому, інформація та документи, надані митними органами Латвійської Республіки є належним доказом того, що директор ТОВ «ВАЛЕНТИНА» ОСОБА_1 як підставу для переміщення товару надав митному органу сертифікат якості від 04.11.2022 № 160855 4783502, який є єдиним документом, що містить відомості про фізико-хімічні показники, які впливають на класифікацію товару, ввів в обіг на території України бензин марки 92 (нижчої якості та вартості) під виглядом бензину марки 95, який є дорожчим на ринку України у порівнянні з бензином марки 92 на підставі документів, що містять неправдиві відомості.
Крім того, вказаний товар Енергетичною митницею був випущений у вільний обіг як бензин марки 95 із відповідним октановим числом «детонаційна стійкість» 95.2., однак у зв'язку з отриманням інформації та документів було встановлено, що переміщувався та у подальшому був введений в обіг на ринку України бензин марки 92, який є нижчої якості.
З вказаного вище можна констатувати той факт, що директор ТОВ «ВАЛЕНТИНА» ОСОБА_1 (імпортер) чітко розумів та усвідомлював характер протиправної дії (надання митному органу сертифікату якості від 04.11.2022 № 160855 4783502, який є єдиним документом, що містить відомості про фізико-хімічні показники, які впливають на класифікацію товару), ввів в обіг на території України до споживача бензин марки 92 (нижчої якості та вартості) під виглядом бензину марки 95, який є дорожчим на ринку України у порівнянні з бензином марки 92 на підставі документів, що містять неправдиві відомості та свідомо припускав настання шкідливих наслідків.
Відтак, на думку представника Енергетичної Митниці, та враховуючи всі обставини справи, спосіб вчинення правопорушення, обсяг товарів, що перевозився з порушенням митних правил, їх вартість, а також особу порушника. Енергетична митниця вважає, що на директора ТОВ «ВАЛЕНТИНА» ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також співрозмірним характеру вчиненого правопорушення.
У свою чергу адвокат Монько О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала заперечення на апеляційну скаргу Енергетичної митниці, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суд м. Києва від 25 вересня 2024 року без змін.
В обґрунтування своїх заперечень сторона захисту зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова Подільського районного суду міста Києва від 25.09.2024 є законною, обґрунтованою та постановленою з урахуванням вимог чинного законодавства.
Так, суд першої інстанції правильно встановив той факт, що митними органами не було доведено факту переміщення ТОВ «ВАЛЕНТИНА» товару іншого, ніж той, переміщення якого було заявлено.
Також, з листа-відповіді митних органів Латвійської республіки чітко вбачається, що у Латвійських органів відсутня інформація щодо товару, що був завантажений до залізничних цистерн №51249571, 57967960, 57934291, 57661852, 51116416, в які було відвантажено товар, на який видано сертифікат якості №160885 4783502.
Разом з тим, документи, що долучені до матеріалів справи митним органом, не підтверджують факт того, що громадянином ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Бензин неетильований Преміум Євро, class В» вагою 120727 кг. 162.421 тис. л. з приховуванням від митного контролю, шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.
Єдиний документ, який би міг підтвердити/спростувати факт переміщення є висновок експерта, проте таке дослідження щодо товару ТОВ «ВАЛЕНТИНА» не проводилося, взяття проб (зразків) товару не здійснювалося.
Окрім вказаного вище, протокол про порушення митних правил та документи, якими митний орган обгрунтовує вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України, не відповідають вимогам МК України та КУпАП.
Так, копії документів, що подані представником державної митної служби до суду не були засвідчені належним чином та лист наданий митними органами Латвійської республіки, складений іноземною (російською мовою, а додатки до листа (заяви про розвантаження та корабельні маніфести) складені іноземними (латвійською та англійською) мовами, проте їх переклад на українську мову був поданий до суду практично через рік з моменту подачі протоколу та не здійснений належним чином.
Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що до протоколу про порушення митних правил митним органом не долучено жодного допустимого доказу на підтвердження обставин, викладених в протоколі про порушення митних правил, а, отже, висновки митного органу ґрунтуються на припущеннях, що є неприпустимим з огляду на вимоги чинного законодавства.
Відтак, на думку сторони захисту, враховуючи викладене, постанова Подільського районного суду міста Києва від 25.09.2024 року є законною та обґрунтованою, а в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому суд правильно дійшов висновку щодо того, що особа не підлягає притягненню до відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, а провадження у справі підлягає закриттю.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення представника Енергетичної митниці Носко Ю.Ю., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити,
пояснення захисника Монько О.В., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити постанову суду першої інстанції без змін,
дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять будь-яких відомостей та належних і допустимих доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії ОСОБА_1 , як директора ТОВ «Валентина» були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування (марки) товару та відомостей необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД. Таким чином, за наявною сукупністю доказів у справі не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України
До такого висновку суд першої інстанції дійшов на підставі того, що відповідно до контракту від 25.10.2022 № 32, укладеного з HUSSAR AG, продавець продає, а ТОВ «Валентина» купує нафтопродукти. Пунктом 2.1. даного контракту встановлено, що тип, якість та кількість товару, що постачається згідно з угодою, наведено в додатку А та В, що додаються.
Відповідно до п. 2.2 Договору продавець надає покупцю сертифікати на Товар згідно п. 7.7 цього Договору.
Відповідно до п. 7.7. Договору, для товару, що постачається за цим Договором, якість та кількість визначаються відповідно до стандартної практики Пункту Постачання для покупця. Таке визначення має бути викладено в сертифікатах.
Таким чином, ТОВ «Валентина» є покупцем нафтопродуктів, при цьому згідно договірних умов контракту, саме на продавця HUSSAR AG, покладено обов'язок забезпечити товар належної якості, на підтвердження чого продавець має надати сертифікати якості.
Товар було заявлено до митного оформлення та випущено у вільний обіг у відділі митного оформлення «Львів» митного поста «Західний» Енергетичної митниці за митними деклараціями типу «ІМ 40 ЕА» від 30.11.2022 № 22UA903050045923U3, від 06.12.2022 №22UA903050047645U6, від 11.12.2022 №№22UA903050049509U4, №22UA903050049560U0, 22UA903050049555U0 агентом з митними оформлення ФОП ОСОБА_2 відповідно до Договору про надання послуг з декларування товарів від 01.08.2022 року № UA209170/2022/26.
До митної декларації надано товаросупровідні документи, що надані перевізнику та отримувачу продавцем.
При цьому митним брокером ФОП ОСОБА_2 задекларовано товар, що придбаний ТОВ «Валентина» у швейцарського підприємства HUSSAR AG, на підставі наданих продавцем товаросупровідних документів у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відтак, матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей та жодних доказів того, що ОСОБА_1 як директором ТОВ «Валентина» вчинялись будь-які умисні дії по складанню, підписанню, направленню, пред'явленню тощо товаросупровідних документів, які б були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Крім того, відповідь митних органів Латвійської Республіки від 20.05.2023 року, на яку посилається Енергетична митниця, як на підставу для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, стосується роботи підприємства SIA «Pars Terminals» та не доводить вини ОСОБА_1 в поданні митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування (марки) товару та відомостей необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.
Також судом встановлено те, що у справі відсутні належні та допустимі докази, що в автоцистерні містився інший товар, аніж вказаний у митній декларації.
Долучений до протоколу про порушення митних правил сертифікат якості від 04 листопада 2022 року №160855_4783502 не є належним доказом у справі, оскільки в даному випадку не були відібрані проби товару, експертиза не проводила, відповідність товару відомостям, викладеним у митній декларації, під сумнів не ставилась, внаслідок чого товар було випущено у вільний обіг, і в подальшому протокол про порушення митних правил складено лише на припущенні, яке не можливо ані перевірити, ані спростувати.
Суд апеляційної інстанції в повній мірі погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ст. 486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.
Відповідно до вимог ст.ст. 278, 280 КУпАП, ст. 489 МК України, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за який законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому, адміністративне правопорушення складається з об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
За змістом ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 483 МК України, встановлена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані.
Таким чином, основним безпосереднім об'єктом є встановлений порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.
Слід зазначити, що підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.
Документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності: - недійсні документи, тобто документи, що втратили юридичну силу.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався повністю та прийняв законне й обґрунтоване рішення про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Висновок судді про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що будь-яких належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 могло бути відомо про неправдивість зазначених у документах відомостей та які саме дії ним у зв'язку з цим не було вчинено, що могло б свідчити про наявність у нього прямого умислу на вчинення дій, відповідальність за які, передбачена ст. 483 МК України, матеріали справи не містять.
Як встановлено по справі, відповідно до контракту №32 від 25 жовтня 2022 року укладеного між компанією HUSSAR AG та ТОВ «Валентина», відбувся продаж нафтопродуктів, якість якого підтверджується паспортами (сертифікатами) якості, які зобов'язані надати продавці товару.
Тобто, за умовами зазначеного контракту, всі документи надавались підприємством HUSSAR AG як продавцем, в тому числі і сертифікат якості, що викликали в працівників Державної митної служби сумніви їх дійсності, тоді як директор ТОВ «Валентина» ОСОБА_1 був кінцевим отримувачем товару, що виключає те, що його дії були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару, документів, що одержані незаконним шляхом.
З огляду на вищезазначене, можна прийти до висновку, що громадянин ОСОБА_1 не вчиняв дій щодо переміщення вантажу через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
ЄСПЛ у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06, п. 50?56) зазначив, зокрема, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення…, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.
Так само уніфіковано ЄСПЛ інтерпретував «якість законодавства» і в іншому своєму рішенні, а саме, у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05, п. 51; державні органи неправомірно зобов'язали заявника сплатити податок) «… якість законодавства … - доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні»; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводило до його суперечливого тлумачення судом, стала причиною порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».
Як зазначено у пункті 186 рішення ЄСПЛ у справі «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний Союз» проти України» (заява № 10640/05, п. 186) принцип законності передбачає, що чинні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні (рішення у справі «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункти 109, 110). Аналогічно національне законодавство має надавати засіб юридичного захисту від свавільного втручання державних органів влади у права, захищені Конвенцією (рішення у справі «Хасан і Чауш проти Болгарії» [ВП] (Hasan and Chaush v. Bulgaria), заява № 30985/96, п. 84).
Крім того, у справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, п. 19) ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
В той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardov. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Таким чином, у суду відсутні належні та достатні докази, які б слугували підставою для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги є такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про визнання винним ОСОБА_3 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, у зв'язку із відсутністю в його діях складу такого правопорушення.
Постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги представника Енергетичної митниці Швед А.О. без задоволення, а оскаржуваної постанови Подільського районного суду міста Києва від 25 вересня 2024 року - без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника Енергетичної митниці Швед Альони Олександрівни - залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 25 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Рудніченко