06 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/14872/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участі секретаря Краснової О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №620/14872/24, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенітенціарної академії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Пенітенціарної академії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:.
-визнати протиправними дії Пенітенціарної академії України щодо зменшення розміру грошового забезпечення у підготовлених та наданих до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідок для перерахунку ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 без врахування надбавки за вислугу років (50%) та без врахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, без врахування оновленого посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;
-зобов'язати Пенітенціарну академію України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 з врахуванням надбавки за вислугу років (50%) та у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, виходячи з оновленого посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням, для здійснення обчислення та перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023 відповідно.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії Пенітенціарної Академії України щодо складання довідок від 21.06.2024 № 390, № 389, № 388, № 391 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, ОСОБА_1 , станом на 29.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, із зазначенням відомостей про посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби та премію, визначених, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт; зобов'язано Пенітенціарну Академію України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, із зазначенням відомостей про розмір посадового окладу, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», для проведення перерахунку основного розміру пенсії; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Пенітенціарної Академії України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.
Представник позивача звернувся до суду з заявою в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі №620/14872/24 про відшкодування сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 27.02.2025 призначено до розгляду заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №620/14872/24, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенітенціарної академії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, на 11 год. 00 хв. 06 березня 2025 року.
Від відповідача надійшли до суду письмові пояснення, в яких останній зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним з категорією складності справи, також зазначено що вимога про стягнення судового збору у сумі 3875,84 грн задоволенню не підлягає, оскільки питання про стягнення судового збору з відповідача вже вирішене судом.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд заяви без його участі.
У відповідності до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд враховує таке.
Так згідно з пунктом 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
У відповідності до приписів частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 3 статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно частини 5 статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Як вбачається із заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №620/14872/24 представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу адвоката в сумі 12000,00 грн та судовий збір у сумі 3875,84 грн.
Позивач в позові заявив чотири позовні вимоги, три з яких судом задоволені, в решті позовних вимог відмовлено.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті Кодексу суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу у зв'язку з неспівмірністю.
Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд звертає увагу, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18.
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи №620/14872/24, не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на те, що предметом розглядуваного спору є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, задоволення позову частково та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 4000,00 грн.
За наведених обставин за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача мають бути стягнуті витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.
Щодо стягнення з відповідача суму судового збору у розмірі 3875,84 грн, суд зазначає, що позивачем дійсно сплачено судовий збір у розмірі 3875,84 грн, однак суд звертає увагу, що позов завоволено частково, зокрема задоволено три позовні вимоги з чотирьох, а також, судовий збір у розмірі 484,48 грн, вже стягнено з відповідача на користь позивача згідно рішення суду від 10.02.2025 у справі № 620/14872/24, а відтак сума судового збору, що підлягає стягненню становить 2422,40 грн.
Враховуючи вищенаведене, враховуючи задоволення позову частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 4000,00 грн та судовий збір у сумі 2422,40 грн..
Керуючись статтями 132, 139, 143, 241, 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №620/14872/24, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенітенціарної академії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Пенітенціарної академії України на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у сумі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп. та судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
В решті задоволення заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Пенітенціарна академія України (вул. Гонча, буд. 34, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 08571788).
Суддя В.В. Падій