05 березня 2025 року справа № 826/10970/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Янківської В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БК Куб" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС України) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
16.07.2018 товариство з обмеженою відповідальністю "БК Куб" звернулось до суду з позовом про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2016 №0037801201; застосування наслідків скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2016 №0037801201 та зобов'язання Головного управління ДФС у м. Києві повернути безпідставно списані кошти на електронний рахунок платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ позивача у розмірі 125000,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 суддя Янківська В.П. прийняла до свого провадження справу №826/10970/19.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що контролюючий орган здійснюючи камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем єдиного податку з юридичних осіб діяв не у спосіб, передбачений законодавством.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «БК КУБ» (ЄДРПОУ 34834325).
Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за вересень-жовтень 2016 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
За результатами проведеної камеральної перевірки, ГУ ДФС у м. Києві складений акт від 02.11.2017 №1737/26-57-12-01-18 (далі - акт перевірки) та прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.12.2016 №0037801201.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення та акт перевірки протиправним та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві відповідно до статті 76 та відповідно до пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України було проведено камеральну перевірку з питання дотримання підприємством граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період грудень 2015 року про що зазначено у вступній частині акта перевірки.
В період вересень-жовтень 2016 року, за який проводилась камеральна перевірка дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, були чинними та діяли норми ПК України, які передбачали таке.
За змістом п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи і яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відтак, на підставі наведених норм Податкового кодексу України до 01.01.2017 року предметом камеральної перевірки могла бути лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності та їх відповідність даним системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
При цьому, своєчасність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до 01.01.2017року не була та не могла бути предметом камеральної перевірки, а вказана обставина перевірялася шляхом проведення документальних перевірок платників податків, порядок проведення яких відмінний від порядку проведення камеральних перевірок, які за змістом п.76.1 статті 76 ПК України, проводяться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення, а також при яких не обов'язкова згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки.
Законом України від 21.12.2016 року № 1797-VIII ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні (набрав чинності з 01.01.2017 року) підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнений абзацом другим, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Таким чином, законодавець чітко вказав та фактично підтвердив неможливість проведення шляхом камеральних перевірок з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних до набрання чинності Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 року .
Законом № 1797-VIII ст. 76 ПК України доповнено пунктом 76.3, відповідно до якого, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Наведене свідчить про те, що з 01.01.2017 року значно розширено та спрощено повноваження податкового органу шляхом надання йому права на проведення камеральних перевірок, зокрема і на предмет своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з врахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (1095 днів), тоді як до набрання чинності змін, внесених до ПК України Законом № 1797-VIII, таке право контролюючого органу обмежувалося 30-денним строком, що настає за граничним терміном отримання податкової декларації відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України.
Відтак, лише з 01.01.2017 контролюючий орган набув права проводити камеральні перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягали наданню платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких накладних.
Натомість, події грудня 2015 року неможливо було перевіряти з використанням чи за допомогою прогнозованих змін до законодавства, які згодом були прийняті та фактично вступили в силу з 01.01.2017, адже таких на момент виписки податкових накладних чи станом на дату їх реєстрації в ЄРПН ще не було.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючим органом камеральна перевірка проведена з порушенням наведених вище вимог законодавства.
Оскільки, спірне податкове повідомлення-рішення від 09.12.2016 №0037801201 прийняте на підставі висновків камеральної перевірки, яка проведена з порушенням вимог законодавства, суд вважає його таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ДФС у м. Києві повернути безпідставно списані кошти на електронний рахунок платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ позивача у розмірі 125000,00 грн, суд зазначає таке.
Згідно з пункту 43.2. статті 43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Відповідно до пункту 43.3. статті 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Також, згідно з пунктом 43.4 статті 43 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Таким чином, для повернення помилково або надміру сплачених сум грошових зобов'язань платник податків зобов'язаний повністю погасити свій податковий борг. Повернення коштів можливе лише після погашення такого боргу та здійснюється на поточний рахунок платника в банку, а в разі його відсутності - готівкою за чеком. Обов'язковою умовою для повернення є подання відповідної заяви у довільній формі протягом 1095 днів із дня виникнення помилково або надміру сплаченої суми. У заяві платник податків має зазначити напрям перерахування коштів, зокрема на свій банківський рахунок, на погашення інших податкових зобов'язань або готівкове повернення. Якщо йдеться про повернення надміру сплачених сум податку на додану вартість, кошти повертаються виключно на електронний рахунок у системі адміністрування ПДВ. Дотримання цих умов забезпечує право платника податків на своєчасне повернення коштів відповідно до норм Податкового кодексу України.
Оскільки позивач не звертався до відповідача з відповідною заявою, то вимога про повернення безпідставно списаних коштів на електронний рахунок платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ позивача у розмірі 125000,00 грн є передчасною та задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.12.2016 №0037801201.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС України) на користь товариства з лбмеженою відповідальністю «БК КУБ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі у сумі 1500 (одну тисячу п'ятсот) грн 00 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА