про відмову в задоволенні клопотання
про розгляд справи з викликом сторін
05 березня 2025 року Справа № 580/776/25
м. Черкаси
Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін в адміністративній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області, територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області, територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області, в якому позивач просить:
- визнати неправомірним та скасувати наказ керівника апарату Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_2 за №1-К від 03.01.2025 про звільнення позивача з посади помічника судді;
- поновити позивача на посаді помічника судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області;
- стягнути з ТУ ДСА у Черкаській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.01.2025 по день поновлення на посаді.
Ухвалою судді від 28.01.2025 відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.
13.02.2025 позивач подала до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.
Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного) (ч. 1 ст. 12 КАС України).
Згідно ч. 2 ст. 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 ст. 257 КАС України зазначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд враховує, що дана справа не належить до переліку справ, які обов'язково розглядаються за правилами загального позовного провадження, і питання про її складність вирішується судом з урахуванням критеріїв ч. 3 ст. 257 КАС України.
Крім того, слід вказати, що за ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд також звертає увагу, що учасник справи під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не позбавляється права заявляти клопотання та подавати свої доводи і заперечення щодо тверджень іншої сторони.
При цьому, тлумачення норм права та оцінка доказів наданих учасниками справи є прерогативою суду та не потребує особистої участі представників сторін.
Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення розгляду справи з викликом сторін.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24 січня 2020 року у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).
Отже, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію справи, приймаючи до уваги відсутність необхідності призначати експертизу, викликати свідків, кількість сторін справи, тому суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін.
Керуючись статтями 12, 248, 256, 257, 262-263 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО