Справа № 560/320/25
06 березня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
розглянувши у письмовому провадженні заяву в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Документ" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
25.02.2025 ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду на підставі п.8 ч.1 ст. 238 КАС України закрито провадження у справі №560/320/25 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Документ" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
04.03.2025 до суду від представника позивача надійшла заява, в якій просить:
1. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державного підприємства «Документ» в особі відокремленого підрозділу філії в Республіці Польща, м. Краків (код ЄДРПОУ 32735236) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені у зв'язку з розглядом справи № 560/320/25 у суді першої інстанції витрати на професійну правничу допомогу розмірі 31 000,00 грн. (тридцять одна тисяча гривень 00 коп.).
2. Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену ним при поданні адміністративного позову у справі № 560/320/25 суму судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яноста шість коп.).
Представник відповідача подав до суду заперечення, згідно яких просить у задоволенні заяви у справі №560/320/25 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та судового збору відмовити в повному обсязі.
Вирішуючи подану заяву, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до чч.1, 6 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Так, позивач за подання цього позову сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.4085754887.1 від 21.12.2024 року.
Отже, така сума сплаченого судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.
Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Правила розподілу судових витрат унормовані статтями 139 - 141 КАС України.
Відповідно до частин 1, 3, 8 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до статті 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Згідно зі статтею 141 КАС України якщо спір вирішується шляхом примирення і сторони не дійшли згоди щодо розподілу судових витрат, то кожна сторона у справі несе половину судових витрат.
Відтак, за правилами Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право на присудження на його користь понесених ним витрат у справі з відповідача - суб'єкта владних повноважень - у разі задоволення (часткового задоволення) позову, або у разі відмови позивача від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви.
У цій справі позивач та його представник не подавали заяву про відмову від позову в порядку статті 189 КАС України, а суд не приймав рішення про задоволення (часткове задоволення) позову або про закриття провадження на підставі п.2 ч.1 ст.238 КАС України, натомість закриває провадження на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
Зі змісту статті 139 КАС України не вбачається визначення порядку розподілу судових витрат у випадку закриття провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України.
Разом з тим, частина 8 статті 139 КАС України дозволяє суду у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Фактів зловживання відповідачем процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача в контексті частини 8 статті 139 КАС України, як підстав для повного або часткового покладення на таку сторону судових витрат, суд не встановив. Навпаки у ході судового розгляду справи відповідач визнав помилку й виправив її, а права позивача поновлені до завершення судового процесу.
Тому суд вважає, що понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу слід залишити за ним, не покладаючи обов'язок їх відшкодування на відповідача.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09.12.2020 року у справі №1.380.2019.001303, від 27.04.2023 року у справі №260/3162/22 щодо порядку розподілу судових витрат у разі закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
З огляду на вищенаведене, заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та судового збору слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 143, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та судового збору задовольнити частково.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір, сплачений при поданні позову, відповідно до платіжної інструкції № 0.0.4085754887.1 від 21.12.2024 року, в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя В.К. Блонський